Як знайти податки в диму

Україна, як ніколи раніше, потребує додаткових фіскальних ресурсів, зазначає голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев.
За його словами, наразі збіглися кілька негативних факторів для наповнення держбюджету. Перший – кошти від недавно схваленої євросоюзівськими партнерами дворічної підтримки на суму 90 млрд євро можна очікувати лише в другому кварталі. Другий – у першому кварталі, швидше за все, ми недорахуємося 2 млрд євро через провал виконання низки індикаторів у рамках механізму Ukraine Facility. Третій – досі не схвалена нова програма співробітництва з МВФ. Тому слід докласти більших зусиль з детінізації економіки як внутрішнього резерву наповнення бюджету: протидіяти контрабанді, виробництву контрафактної підакцизної продукції, виплаті зарплат у конвертах, подрібненню ФОП. Питання оподаткування та детінізації цікавлять МВФ.
Постійна представниця фонду в Україні Прішила Тофано заявила, що нова програма розширеного фінансування (EFF) фокусуватиметься зокрема на цілях податково-бюджетної політики для забезпечення стабільності та структурних заходах, спрямованих на посилення урядування, боротьбу з корупцією і підтримку економічного зростання. Яка зараз ситуація з власними фіскальними ресурсами та детінізацією? Показовим є кейс ринку тютюнових виробів та електронних сигарет. Сумнівні фіскальні досягнення У січні-листопаді 2025 року до держбюджету надійшли 113,77 млрд грн акцизного податку з тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет (від рідин – менше 0,5% від цієї суми надходжень), що на 23% більше, ніж за 11 місяців 2024 року.
Однак такий приріст не є перемогою.
Насправді все навпаки: маємо фіскальний провал.
Це стає очевидним, якщо звернути увагу на низку обставин. По-перше, акциз на сигарети, яким належить левова частка в структурі споживання тютюнових виробів, у другому-четвертому кварталах 2025 року був на 23% вищим порівняно з першим кварталом і на 47% більшим, ніж у 2024-му.
У таких умовах слід було б очікувати більших податкових надходжень. По-друге, за 11 місяців 2025 року план надходжень акцизного податку з тютюнових виробів та електронних сигарет виконаний на 87,8% проти 97,6% за аналогічний період 2024-го.
Це означає, що недовиконання річного плану сягне щонайменше 5 млрд грн, збільшивши і без того астрономічний дефіцит бюджету під час війни. Висхідна динаміка може вводити в оману, якщо не знати про небезпечні процеси, які в прямому сенсі крадуть доходи державної скарбниці. Відкат нелегального ринку сигарет Попри всі зусилля, Kantar зафіксував зростання рівня нелегальної торгівлі сигаретами.
У жовтні 2024 року порівняно з жовтнем 2023-го цей показник вдалося знизити з 25,7% до 12,6%, однак наприкінці 2025-го він зріс до загрозливих 17,8%. Попередній рік став рекордним щодо втрат податкових надходжень від нелегального ринку сигарет: 26,5 млрд грн.
У 2023 році, коли був найбільший сплеск нелегальної торгівлі тютюновими виробами, але діяли значно менші ставки акцизу, бюджет недорахувався 23,5 млрд грн, у 2024-му – 21,9 млрд грн. За рік на ринку зросли частки підроблених сигарет (з 6,3% до 10,4%), продукції з маркуванням Duty Free або продукції, призначеної для експорту (з 3,7% до 6,2%), виробниками якої є зокрема відомі "сірі" фабрики. Ці виробники продовжують постачати нелегальний товар навіть в умовах, коли держава обмежила норми витрат і втрат тютюнової сировини, встановила цілодобове спостереження в місцях виробництва та зберігання сигарет і запровадила інші заходи, які, здавалося б, мали унеможливити тіньові оборудки. Гравці, які не звітують про виробничу діяльність, імпорт великих обсягів тютюну, підпільні цехи на свинофермах, у дитячих таборах та інших дивних місцях.
Це схоже на диверсифікацію виробничих процесів на випадок, якщо на офіційно зареєстровані підприємства надовго завітають співробітники БЕБ. Висока прибутковість і швидка окупність чорних виробничих ліній в умовах неспівмірно низької відповідальності за такі незаконні дії є причиною того, що на зміну викритим правоохоронцями об"єктам сигаретного підпілля організовуються нові.
Близько 65% нелегальних сигарет досі відкрито продаються в кіосках і магазинах.
Чому це залишається можливим? Є три основні чинники. Читайте також Говорили і курили.
За ставки акцизу на IQOS та цигарки розгортається лобістська битва Перший – підвищення акцизу і зростання розриву цін на легальну та нелегальну продукцію збільшує вигоди тютюнових злочинців. Другий – несвоєчасність і несистемність заходів з протидії тіньовим оборудкам.
Бюрократична машина сприймає загрози нелегальної торгівлі сигаретами як щось другорядне і повільно усуває прогалини для зловживань.
Часто – лише найбільші з них, під тиском депутатів і тоді, коли щось викликає суспільний резонанс. Без відповідей залишається багато питань.
В.
о.
голови ДПС Леся Карнаух визнає важливість боротьби з тютюновою тінню, але вказує на обмежені можливості її органу з протидії чорному виготовленню сигарет і визначення етапів змішування нелегальної та легальної продукції на ліцензованих підприємствах. Олександр Цивінський підкреслює, що очолюване ним БЕБ разом з ДПС повинні зробити так, аби нелегальні сигарети не продавалися, і має намір відпрацьовувати організовані злочинні групи, які виробляють та збувають підробки.
Він підтримує законодавчі зміни, які посилять відповідальність за такі дії.
Вони вважатимуться важким злочином, що дозволить проводити негласні слідчо-розшукові дії. Слід зібрати та узгодити ініціативи зазначених органів, Нацполіції, Державної митної та Державної прикордонної служб і швидко втілити їх у життя.
Гетманцев переконаний, що у 2026 році фіскали і правоохоронці мають повернути динаміку протидії тіньовим ринкам підакцизних товарів, бо часу на зволікання немає. Третій – навіть найкращі рішення можуть залишитися на папері, якщо не боротися з корупцією.
Антикорупційний трек вселяє надію на те, що політична воля буде і на зміну прикрому відкату прийде зменшення рівня нелегальної торгівлі сигаретами. Загроза чорного ринку вейпів Коли за 11 місяців 2025 року фіксується скорочення легального виробництва сигарет на 1,2 млрд шт.
або на 4,6%, а ємність нелегального ринку продукції (на відміну від відносного показника в структурі споживання) зменшується з 6,3 до 5,5 млрд шт., є сенс задуматися над тим, які ще процеси відбуваються на ринку. Якщо в жовтні 2024 року споживачами тютюнових та нікотиновмісних виробів були 27% дорослого населення України, то в лютому-березні 2025-го – 31%.
Як бачимо, про зменшення поширеності куріння, якого ми прагнемо досягти, зокрема підвищуючи ставки акцизного податку, не йдеться.
Тут усе навпаки. Змінюються і споживчі переваги: частка повнолітніх, які обирали електронні сигарети (вейпи), збільшилася із 4,3% до 5,2%, а споживання тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) скоротилося з 6,1% до 5,8%.
При цьому сигарети в лютому-березні 2025 року курили 22,4% дорослого населення. На жаль, вейпи стали фаворитами в підлітків.
В Україні 19,6% учнів 13-15 років вживають електронні сигарети.
Тобто в структурі споживання тютюнових та нікотиновмісних виробів серед населення частка "електронок" буде ще більшою. Такий стан справ не мав би дивувати, якби з липня 2024 року в Україні не діяла повна заборона на виробництво, імпорт та продаж рідин для електронних сигарет із смаками, відмінними від тютюнового.
Саме вони користуються попитом. Парадокс: ринок вейпів зростає, пірнувши в тінь.
Рівень нелегальної торгівлі рідинами для електронних сигарет прямує до 100%.
Втрати податків від неї у 2025 році становили 7,5 млрд грн, а в 2026-му можуть перевищити 10 млрд грн. Можна як завгодно підвищувати акциз на сигарети, проте не отримати фіскального результату, якщо безперешкодно зростатиме не лише сигаретна, а й вейпова тіні. Популізм замість усунення прогалин Загрозливими є також певні рішення, які пропонуються як рецепти для покращення ситуації.
Нас намагаються заманити в пастку популізму. Зокрема, обговорюється ініціатива щодо стимулювання продажів вейпів.
Мовляв, потоки додаткових доходів потечуть до бюджету, якщо запровадити податкову перевагу.
Потрібно лише оподаткувати нікобустер, який є одним з компонентів рідини для електронних сигарет, за ставкою акцизу, що застосовується для всієї рідини, у шість-десять разів зменшивши суму акцизу в ціні продукції. Хтось скаже, що це суперечить принципам оподаткування та підходам Євросоюзу, де оподатковується готова рідина.
Відповідь буде така: а навіщо нам той Євросоюз з його суворими правилами, якщо можна легалізувати фантастичні конкурентні переваги електронних сигарет шляхом обходу заборони? Отримаймо до 0,5 млрд грн акцизу на нікобустер, бо не платитимуть усі навіть низький податок, якщо є можливість ухилитися.
Дарма, що втратимо в 10-20 разів більше доходів від заміни сигарет вейпами.
Хіба це важливо? Насправді навпаки: необхідно попрацювати над рішеннями, щоб компоненти рідини для електронних сигарет, знайдені в місцях виробництва або продажу разом, вважалися такою рідиною і втрати бюджету від їх незаконної реалізації оцінювалися на основі загального обсягу рідини. Це важливо зокрема для того, щоб правоохоронці могли почати досудове розслідування за частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу.
Для цього у 2026 році сума несплачених податків має становити щонайменше 4 992 тис.
грн. Крім того, слід з"ясувати, що саме перешкоджає податковій службі відносити виробників та імпортерів сировини та рідини для електронних сигарет до ризикових платників податків, що дозволить їх частіше та глибше перевіряти. Не зрозуміло також, чому нікобустер продається під виглядом підсилювача смаку навіть у точках роздрібного продажу, які отримали ліцензії на таку діяльність. Ціна зволікання з детінізацією У 2026 році втрати податків від нелегального ринку сигарет і рідин для вейпів можуть зрости до 40 млрд грн.
Таку суму Мінфін очікує зібрати від ПДВ для ФОП, що працюють за спрощеною системою оподаткування з доходом понад 1 млн грн на рік.
Це одна з передумов для схвалення програми співробітництва з МВФ. Це чутливий захід, бо він охопить 37,5% платників єдиного податку.
Серед них багато тих, хто сумлінно працює, а не займається податковою оптимізацією. З одного боку, міжнародні партнери втомилися нас вмовляти, аби ми зробили системні кроки для детінізації та боротьби з корупцією, і ставлять жорсткіші умови.
Міністр фінансів Сергій Марченко констатував, що цього разу не вдалося зняти з обговорення питання про запровадження загальних підстав сплати ПДВ для ФОП. З іншого боку, від нас вимагають платити занадто високу ціну.
Голова парламентської ТСК з економічної безпеки Ярослав Железняк назвав це "чеком на популізм" – неефективне роздавання бюджетних коштів і різні зволікання. З подрібненням ФОП треба боротися, проте принциповим для зміни позиції МВФ буде злагоджена робота з детінізації.
Чи станеться це, покаже ситуація з нелегальними ринками тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет.