Як регулювати нікотинові продукти
У 2025 році минули 20 років з моменту набрання чинності Рамковою конвенцією Всесвітньої організації охорони здоров"я (ВООЗ) щодо контролю над тютюном.
За цей час поширеність куріння в більшості країн знизилося і у 2025 році понад 6,1 млрд людей були захищені принаймні одним з комплексних заходів контролю над тютюном.
Україна також впровадила більшість положень конвенції та заходів контролю, демонструючи високий рівень захисту населення навіть в умовах війни.
Одним з інструментів боротьби з тютюном стало динамічне зростання ставок акцизного податку в Україні (це важливий елемент зобов"язань за угодою про асоціацію з ЄС).
Однак на фоні низької купівельної спроможності населення це стимулює тіньовий ринок, роблячи його дедалі більш привабливим для злочинців з країн-сусідів (насамперед Білорусі та рф) і внутрішньої контрафактної продукції.
За розрахунками фахівців, розмір "тіні" на ринку у 2024 році сягнув 20%, тобто кожна п"ята пачка сигарет у країні – нелегальна.
Ще важча ситуація на ринку електронних сигарет, де тіньовий сектор становить 93,6% (оцінка Kantar).
У той же час ринок тютюну стрімко змінюється завдяки появі нових видів нікотинових виробів, зокрема нікотиновмісних продуктів для орального застосування (НПОЗ або нікотинові подушечки), потенційно покликаних зменшити ризики від куріння і змінити поведінку курців на більш безпечну.
До нових тютюнових та нікотинових виробів належать електронні системи доставки нікотину (electronic nicotine delivery systems або ENDS); тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН); продукти з нагріванням (heat-not-burn tobacco або HNB); пероральні нікотинові паучі (oral nicotine pouches) – пакетики для смоктання.
За рекомендаціями ВООЗ, контроль над вживанням нікотинових і тютюнових виробів повинен передбачати їх якісне регулювання для захисту громадського здоров"я.
Нікотинові пакетики стали популярним продуктом у багатьох країнах, але наразі їх регулює лише кожна четверта держава (48 країн), а деякі країни досі аналізують, які правила або заборони застосовувати до цих продуктів.
Цей аспект регуляторної політики важливий і для України.
У вересні 2025 року ВООЗ представила результати опитування щодо вживання тютюнових та нікотинових виробів.
Наша країна за підсумками 2024 року демонструє тенденцію зниження споживання тютюну порівняно з результатами 2023 року (26% проти 27%).
У той же час спостерігається протилежна тенденція щодо споживання нових тютюнових та нікотинових виробів серед молоді віком 18-29 років (з 36% до 42%).
Нові тютюнові та нікотинові вироби в Україні, зокрема НПОЗ, наразі не охоплені регулюванням.
Цю прогалину заповнює законопроєкт №14110-д.
Що він містить?
Нові терміни: "нікотиновмісний продукт", "нікотиновмісний продукт для орального застосування", "порція нікотиновмісного продукту для орального застосування".Заборону на обіг НПОЗ: якщо вміст нікотину в одній порції продукту перевищує 1 міліграм і тих, що містять вітаміни, кофеїн, інші добавки та сполуки.Порядок введення в обіг НПОЗ: подання виробниками та імпортерами повідомлень регулятору.Вимоги до упаковки та медичних попереджень щодо НПОЗ: попередження має покривати 65% зовнішньої передньої та задньої поверхонь одиничної упаковки.Заборони: на рекламу, стимулювання продажу, спонсорство НПОЗ та продаж упаковок НПОЗ, що містять менше або більше 20 порцій.
На жаль, цей законопроєкт поки що не виглядає ні оптимальним, ні комплексним.
Розбираємося на досвіді Європейського Союзу та окремих країн – членів ЄС.
У березні 2025 року 12 міністрів охорони здоров"я країн ЄС виступили із спільною заявою щодо необхідності вдосконалити та посилити законодавство з контролю тютюну.
Серед ключових кроків – заборона смакових добавок, уніфіковане пакування, обмеження маркетингу та посилення контролю за продажем.
Головним джерелом дискусій у ЄС є директива Ради 2011/64/ЄС про акцизний податок на тютюнові вироби (TED), останнє оновлення якої відбулося у 2010 році.
Документ чітко визначає принципи гармонізації структури і ставок акцизного податку щодо "класичних" тютюнових виробів, але не регулює оподаткування нових тютюнових та нікотинових виробів, зокрема нікотиновмісних продуктів для орального застосування, що з"явилися на ринку значно пізніше.
Підхід країн ЄС, Великої Британії, Норвегії та Швейцарії передбачає застосування знижених диференційованих ставок акцизного податку для цієї продукції.
Серед 18 країн ЄС співвідношення акцизного навантаження на ТВЕН і сигарети у 2023 році коливалося від 82,5% в Нідерландах до 14,9% в Угорщині, середнє значення – 66,3%.
У семи державах акциз на ТВЕН був щонайменше в чотири рази нижчий, ніж на сигарети; лише в одній країні співвідношення було удвічі меншим.
Аналогічний принцип де-факто працює і в Україні, де за законом №4115-IX від 4 грудня 2024 року з 1 січня 2025 року мінімальне акцизне податкове зобов’язання (МАПЗ) на сигарети становило 78 євро за тис.
шт., на ТВЕН – 70,4 євро.
Читайте також
Говорили і курили.
За ставки акцизу на IQOS та цигарки розгортається лобістська битва
Очікується, що у 2026 році ЄС оновить TED, проте головні новації викликали значний суспільний резонанс та спротив, а саме: підвищення мінімальних ставок акцизів на сигарети одразу на 139% з 90 євро до 215 євро за тис.
шт.
та включення у сферу охоплення директивою нових тютюнових та нікотинових виробів, за які доведеться сплачувати мінімальний акциз на рівні із звичайними сигаретами.
Мінфін Португалії зауважив, що директива має намір однаково оподатковувати сигарети та менш ризикові для здоров"я вироби.
Він вважає, що способи куріння, які є менш ризиковими для здоров"я, повинні мати менший рівень оподаткування, щоб заохочувати людей, які курять, переходити на ці продукти.
Документ, продовжило відомство, має намір значно збільшити податок на тютюн.
Він матиме прямий вплив на підвищення цін, бо стимулюватиме збільшення тіньової торгівлі, як це сталося в інших європейських країнах.
Це стане помилкою економічної політики і матиме негативний вплив на податкові надходження.
"Наукові дані довели, що негорючі нікотинові продукти, такі як електронні сигарети, нагрівальні тютюнові вироби та паучі, значно менш ризикові, ніж сигарети.
Ці продукти допомогли мільйонам людей кинути палити.
Регулювання має керуватися наукою.
Ідеологічні чи моральні переконання не повинні визначати політику охорони здоров"я та не повинні скасовувати факти й мету покращення здоров"я та життя європейців.
Захист неповнолітніх важливий, але його можна досягти шляхом належного впровадження встановленого регулювання реклами та продажу, не перешкоджаючи досягненню цілей охорони здоров"я щодо зменшення смертності та захворювань, спричинених курінням.
Курці повинні мати доступ до негорючих альтернатив.
Фінансові та регуляторні положення, що перешкоджають переходу від куріння до менш ризикованих альтернатив, є неетичними і захищають торгівлю сигаретами.
Впровадження "податкового рейду" на потенційно рятівні вироби призведе до того, що курці куритимуть далі.
Це зашкодить громадському здоров"ю і створить погану парадигму для інших країн, особливо з низьким і середнім рівнями доходу", – ідеться в листі президенту Єврокомісії від 83 експертів у галузі громадського здоров"я, нікотинової залежності та контролю над тютюном.
Які висновки слід зробити?
По-перше, каральна регуляторна та шокова акцизна політика держав спотворює конкуренцію та збільшує обсяги нелегальної торгівлі.
Приклад – заборона у 2024 році ароматизованих електронних сигарет.
Тоді галузь перемістилася в "тінь" без зменшення споживання цієї продукції (за оцінками, тіньова частка становила 94%).
По-друге, важкість регулювання та градація ставок акцизів на тютюнові продукти на основі їх ризику гарантує, що безпечніші продукти матимуть вільніший доступ до споживача та нижчу ставку податку.
Встановлена цінова різниця заохотить обирати менш ризикові альтернативи курінню.
Таку прагматичну політику демонструють Польща, Словаччина, Португалія, Угорщина та Фінляндія.
Таким чином, перед політикою контролю тютюну в Україні постає складне завдання: забезпечити оптимальний баланс між охороною здоров"я в умовах ринку, що швидко змінюється, євроінтеграційними процесами, досягненням цілей наповнення держбюджету та існуванням значного тіньового ринку.
Останній залишається суттєвою проблемою в умовах військової агресій рф проти України.
З огляду на зазначене, законопроєкт №14110-д містить контрпродуктивні норми.
Він недосконалий, потребує доопрацювання, комплексності (відсутня акцизна складова) та вимог до НПОЗ, що відповідають найкращим практикам країн ЄС.
У податковому законодавстві слід запровадити окрему категорію нікотинових виробів (нікотинові паучі, подушечки) і встановити вимоги до адміністрування та ставки акцизного податку, щоб зменшити негативний вплив продуктів на здоров"я.
Зміни можуть відбуватися в рамках реалізації стратегії зменшення ризику від тютюнової продукції шляхом запровадження розмірів ставок акцизного податку залежно від ступеня шкоди здоров"ю згідно з практикою більшості країн ЄС.
