Що запропонує Україна на Всесвітньому економічному форумі

Моя перша поїздка до Давоса близько десяти років тому стала холодним душем: навколо – гігантські борди з рекламою інвестицій у російські регіони, і повна тиша про Україну.
Тоді лише "Український сніданок" збирав гравців світового рангу – міністрів закордонних справ, прем"єр-міністрів, представників ЄБРР та інших міжнародних інституцій.
Але одна подія не здатна показати всю палітру можливостей країни. І тоді я замислилася: чому Україна не має видимості? Давос – дуже закрита спільнота.
Значна частина подій проходить у просторах, куди не потрапиш без спеціальних запрошень.
Тут формуються порядки денні, домовленості та інвестиційні рішення.
Тому присутність України в Давосі – це про видимість на рівні, де приймаються стратегічні рішення щодо довгострокових партнерств. Вісім років поспіль ми з Ukraine-Moldova American Enterprise Fund (UMAEF) та іншими партнерами організовуємо "Український дім" у Давосі.
До України є великий інтерес: щороку до нас приїздять представники міжнародних організацій, бізнесів та урядів різних країн. Найбільша можливість – масштабна відбудова України Наша команда завжди хотіла, щоб Україну знали завдяки її можливостям і досягненням.
У перші роки роботи "Українського дому" ми фокусувалися на висвітленні IT-індустрії: тоді Україна позиціонувалась як країна з потужним технологічним потенціалом. Після початку великої війни ми почали говорити ширше – про потреби України та чому вона важлива для Європи й світу.
Ми покривали гуманітарні, оборонні, економічні, політичні питання, а також роль міжнародних фінансових інституцій. Цього року ми кажемо, що найбільша можливість – це масштабна відбудова України після руйнівних атак на міста та села.
Повоєнний ландшафт країни відкриває інвестиційний потенціал у розмірі близько 1 трлн дол.
– це найбільший проєкт відбудови з часів Другої світової війни. Ключовим завданням є залучення фінансування на розмінування.
Вже кілька інвесторів виділили кошти на цю критично важливу справу.
московія заклала понад 2 млн мін уздовж кордону і в зонах бойових дій.
У таких умовах будь-яке будівництво неможливе – спершу потрібно очистити території, а вже потім розпочати відновлення. Але інвестори готові заходити в Україну, для цього є всі умови.
Як бачимо, великі компанії продовжують тут працювати, навіть якщо тимчасово призупиняли діяльність.
Міжнародні компанії залишаються: McDonald"s досі працює і відкриває нові ресторани.
Зернові оператори, хоч і з певними обмеженнями, але продовжують експорт. Ключове – як у країні реагують на корупцію Так, корупція не викорінена повністю.
Вона дісталась Україні у спадок від радянської системи, де хабарництво було основою.
Але НАБУ та інші органи ведуть розслідування, викривають корупціонерів і публічно демонструють результати.
А система публічних закупівель ProZorro заощадила мільйони доларів для економіки. Бізнесмени говорили, що раніше не мали шансів отримати державний контракт, а зараз видно, хто подає заявки, які пропозиції.
Це не ліквідувало корупцію повністю, але суттєво її обмежило. Корупція є всюди.
Ключове – як країна реагує: чи викривають порушників і чи контролюють їхню діяльність. Чим глибше Україна інтегрується у західні структури, тим менше в неї буде корупції, адже це явище – продукт радянської системи.
Членство в ЄС матиме визначальний вплив, бо це означає вимогу відповідати суворим стандартам.
Корупція не зникне миттєво, але буде під посиленою увагою і з часом зменшиться, а правова база зміцниться. Боротьба Давида та Голіафа Та я певна, українцям вдасться подолати всі виклики.
Лише погляньте, як вони дають раду із відновленням зруйнованих будівель – шкіл, лікарень, бібліотек.
Деякі будівельні матеріали, як-от бетон чи скло, важко транспортувати на великі відстані, а в Україні вже працюють компанії, здатні це забезпечити. Україні за допомогою безпілотників вдалося розмінувати та забезпечити прохідність морських шляхів, які раніше вважалися повністю заблокованими. І це лише кілька прикладів того, наскільки успішною є боротьба України.
Історія нагадує Давида і Голіафа: Україна, як Давид, бореться за виживання, тоді як московія застосовує всі можливі ресурси, але тільки втрачає більше техніки й людей.
московія навіть залучає солдатів із Північної Кореї та отримує зброю з Ірану – і все одно Україна тримає оборону.