НБУ запроваджує "позиковий ліміт": черговий етап валютної лібералізації для бізнесу

Національний банк України з 14 січня 2026 року запустив черговий етап валютної лібералізації, спрямований на підтримку бізнесу, реструктуризацію зовнішніх боргів та стимулювання експорту, не створюючи надмірного тиску на валютний ринок. Зміни оформлені постановами Правління НБУ №2 та №3 від 13 січня 2026 року, які набрали чинності 14 січня 2026 року.​

Новий “позиковий” ліміт: гнучкість для бізнесу

НБУ запроваджує новий стимулюючий “позиковий” ліміт, що прив’язаний до обсягу коштів, залучених компанією за кредитами/позиками з-за кордону після 1 січня 2026 року. Розмір цього ліміту дорівнює сумі таких надходжень в іноземній валюті на рахунок резидента в українському банку.​

У межах “позикового” ліміту компанії можуть здійснювати операції, дозволені стимулюючою валютною лібералізацією:​

• погашення “старих” кредитів і позик (отриманих до 20 червня 2023 року) та виплата процентів за ними;​

• розрахунки за імпорт товарів, поставлених до 23 лютого 2021 року;​

• повернення передоплати нерезиденту за товари, оплата за якими була здійснена до 23 лютого 2022 року;​

• додаткове фінансування власних закордонних відокремлених підрозділів понад чинні ліміти;​

• репатріація дивідендів понад базовий ліміт у межах “позикового” ліміту.​

Це створює регуляторну основу для масової реструктуризації “старих” зовнішніх боргів українських компаній, що критично важливо для залучення нових ресурсів в економіку та зменшення ризиків дефолтів у корпоративному секторі.​

Ключові обмеження та умови “позикового” ліміту

НБУ поєднав лібералізацію з жорсткими запобіжниками, щоб не створити неконтрольований відтік капіталу. Основні параметри такі:​

• Динамічний характер ліміту: у разі погашення основної суми залученого кредиту гранична сума “позикового” ліміту еквівалентно зменшується.​

• Після використання ліміту обсяг дозволених переказів на погашення основної суми обмежується сумою боргу за кредитом, зменшеною на вже проведені операції в межах ліміту.​

• Валютні операції в межах “позикового” ліміту здійснюються лише в тому банку, на рахунки якого надійшли кошти за зовнішнім кредитом/позикою.​

Параметри самих кредитів мають відповідати загальному “воєнному” режиму Постанови №18 від 24.02.2022:​

• максимальна процентна ставка – до 12% річних;​

• заборона дострокового погашення основної суми боргу;​

• дозволяється сплата відсотків, зокрема за рахунок купленої валюти;​

• погашення “тіла” кредиту:

  • за рахунок власної іноземної валюти – з моменту залучення;​

  • за рахунок купленої валюти – лише з другого року користування кредитом та в межах залишку “позикового” ліміту.​

Таким чином, НБУ стимулює залучення нового офіційного зовнішнього фінансування, але одночасно стримує короткостроковий відтік капіталу та спекулятивні схеми.​

Нові можливості для розрахунків з фізичними особами за кордоном

Другий блок змін стосується захисту прав споживачів та експортної/онлайн-торгівлі. Українські продавці та виробники тепер можуть переказувати валюту на рахунки фізичних осіб у іноземних банках для повернення коштів за:​

• повернений товар;

• непоставлений товар.

Умови проведення таких операцій:​

• повернення здійснюється на той самий рахунок фізичної особи, з якого проводилась оплата;

• сума у валюті платежу не може перевищувати первісну вартість товару;

• повернення здійснюється у порядку та строки, встановлені Законом України “Про захист прав споживачів”.​

НБУ окремо акцентує, що це не створює додаткового попиту на валюту, адже валюта, яка була раніше продана для купівлі товару, вже надійшла в Україну, а повернення коштів є зворотним рухом операції. Для бізнесу це означає можливість працювати на глобальних e‑commerce платформах із більш конкурентними умовами повернення для іноземних клієнтів.​

Уточнення валютного нагляду та підтримка експорту

Третій блок змін пов’язаний із валютним наглядом за експортними операціями. НБУ коригує застосування граничних строків розрахунків, зокрема:​

• вимоги щодо граничних строків не поширюються на товари, експорт яких застрахований через ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” (ЕКА), у межах суми виплаченого ЕКА страхового відшкодування експортеру.​

• з переліку операцій, на які поширюються граничні строки розрахунків, вилучено експорт страхових послуг, що уніфікує режим зі статусом інших фінансових послуг, на які такі строки не встановлюються.​

Це напряму спрямовано на стимулювання експорту продукції й послуг українського походження, оскільки зменшує регуляторний тиск на компанії, які користуються інструментами страхування експортних ризиків.​

Регуляторна логіка НБУ: крок до поствоєнної лібералізації

Останні два роки НБУ рухається за моделлю “керованої валютної лібералізації”: спочатку жорсткі обмеження у перші місяці повномасштабної війни, далі — поетапне пом’якшення, синхронізоване з динамікою міжнародних резервів та ринкової стабільності. Поточний пакет змін логічно продовжує курс:​

• підтримати бізнес, який залучає зовнішнє фінансування та реструктуризує старі борги;

• зберегти контроль над валютним ринком через ліміти, ставкові обмеження та заборону дострокових погашень;

• підвищити привабливість українських експортерів та виробників у міжнародній торгівлі, зокрема через гнучкість у поверненні коштів фізичним особам та адаптацію правил до експортного страхування.​

Умовно це можна вважати “пробною інфраструктурою” для більш глибокої валютної лібералізації після стабілізації безпекової ситуації, коли НБУ зможе послаблювати обмеження вже не в ручному режимі, а в рамках передбачуваного плану переходу до повноцінної вільної рухомості капіталу.​

Юридично-фінансова оговорка

Наведений матеріал є аналітичним оглядом інформації з офіційних джерел (НБУ, профільні ЗМІ, нормативні акти) і призначений виключно для інформування читачів Fin.Org.UA. Він не є інвестиційною, фінансовою, податковою, юридичною чи будь-якою іншою індивідуальною порадою та не може розглядатися як рекомендація до здійснення конкретних операцій чи транзакцій.​

Перед прийняттям рішень щодо залучення зовнішнього фінансування, реструктуризації боргу чи валютних операцій, компаніям слід звертатися за персоналізованою консультацією до кваліфікованих фінансових консультантів, юристів та комплаєнс-фахівців, а також самостійно аналізувати чинні нормативно-правові акти НБУ та законодавство України.