Як оборонним компаніям фінансувати зростання

Велика війна перетворила оборонний сектор на індустрію, яка за чотири роки наростила виробничу спроможність у 35 разів і включає понад тисячу компаній. У затвердженому держбюджеті на 2026 рік закладено 2,8 трлн грн на сектор безпеки й оборони – 27,2% прогнозного ВВП.
Водночас перед більшістю компаній стоїть ключове питання: як профінансувати виконання контрактів і розвиток. На що дивляться інвестори і кредитори Перш за все, варто обговорити передумови для залучення фінансування.
Усе майже завжди починається з кількох критеріїв.
Від того, наскільки компанія їм відповідає, залежать доступність грошей та їх вартість. Перший критерій – передбачуваність контрактного циклу.
Хто замовник, як виглядає шлях від тестової партії до повторних закупівель, коли заходять платежі і що відбувається, якщо оплата затримується.
Для банку це основа кредитного ризику, для інвестора – сигнал, що попит не випадковий і довготривалий. Другий – економіка зростання.
Багато команд добре рахують прототип або невелику партію.
На етапі масштабування вирішальним стає інше: як змінюється собівартість із збільшенням виробництва, які компоненти стають критичними, як контролюються якість і брак, чи є реалістичний план виробництва на 6-12 місяців. Третій – керованість ризиків, які в оборонному секторі вищі за середні в економіці.
Це включає дотримання вимог регуляторів, безпеку виробництва, захист прав інтелектуальної власності, інколи – кіберзахист і контроль доступу до чутливих даних.
Чим зрозуміліше ці ризики описані та закриті політиками, тим легше інвестору або кредитору ухвалювати рішення і тим нижча вартість капіталу. Четвертий – команда та R&D.
В умовах війни технології змінюються швидко і рішення, яке працювало пів року тому, може втратити актуальність.
Тому інвестори оцінюють спроможність команди розвивати продукт: інженерну експертизу, досвід роботи з оборонними замовниками, ресурси на дослідження та розробку. Три форми фінансування Коли передумови забезпечені і компанія стає привабливою для кредиторів та інвесторів, розмова про гроші зводиться до двох базових типів інструментів: боргового фінансування (debt) та інвестицій у капітал компанії (equity).
Між ними лежать гібридні рішення: мезонінне фінансування або конвертований борг. Кожен інструмент підходить під свій тип завдання й ризику, а вибір визначається тим, що потрібно фінансувати: виконання контрактів чи розвиток бізнесу. Борговий капітал найчастіше підходить для оборотного фінансування під виконання контрактів.
На практиці це може бути кредит під замовлення, фінансування дебіторської заборгованості або лізинг обладнання. Зараз основне джерело боргового капіталу для компаній оборонного сектору – державна програма пільгового кредитування виробників ОПК під 5% річних.
Вона передбачає виділення до 100 млн грн на оборотний капітал (до трьох років) і до 500 млн грн – на інвестиційні проєкти (до п’яти років).
Паралельно доступна програма "5-7-9%" – на загальних умовах, без галузевих обмежень. Вхід у програми відбувається через банки-учасники.
Далі компанія проходить стандартний банківський процес.
Отримання боргового фінансування стає реалістичним, якщо компанія передбачувана: має прозору управлінську звітність, виробничий план і рух коштів, прив"язаний до контрактів та графіку оплат. Читайте також "Економічна правда" зібрала другий інвестиційний форум: що обговорювали Інвестиції в капітал компанії потрібні там, де завдання ширше за виконання контракту і де зростання вимагає вкладень у ключові напрями бізнесу: розвиток продуктів, розширення інженерної команди, підготовку до виходу на інші ринки. На українському ринку вже сформувався видимий контур профільних інвесторів.
Капітал приходить з кількох зрозумілих джерел.
Українські та орієнтовані на нашу країну інвестори зазвичай працюють на ранніх стадіях.
Вони допомагають добудувати продукт, зібрати команду та налагодити процеси під наступний раунд. Серед помітних гравців – MITS, UA1 VC, акселератори Defence Builder і Darkstar, фонд Double Tap Investment.
Міжнародні венчурні фонди зазвичай обирають випробувані в бою рішення з потенціалом масштабування і виходу на ринки НАТО. Вони заходять, якщо компанія має продажі, угоди і виробництва.
Так, виробник систем ШІ для дронів Swarmer залучив 15 млн дол.
з участю Broadband Capital Investments, R-G.AI, D3 Ventures, Green Flag Ventures, Radius Capital і Network VC. Ще однією категорію є стратегічні інвестори, тобто великі оборонні і технологічні компанії.
Для них українська команда або продукт стають способом швидше отримати технології або виробничу експертизу.
Їх цікавить вмонтування української технології у власні ланцюги постачання й масштабування виробництва. Серед останніх кейсів на ринку можна згадати Quantum Systems, яка придбала 10% української Frontline з опцією збільшення частки до 25%.
Rheinmetall обрав інший шлях і створив спільне підприємство з UDI з часткою 51%. Між двома полюсами боргового та капітального фінансування лежать гібридні інструменти: мезонінне фінансування, позики з можливістю конвертації в частку, квазі-капітал для проєкту, де повернення прив"язане до майбутньої виручки. Для оборонних компаній ці інструменти часто стають ефективним рішенням у ситуаціях, коли банківський кредит недоступний або недостатній, а продавати частку зарано, бо оцінка ще не відображає реального потенціалу. Компанія отримує ресурс швидше, ніж у повноцінній угоді з продажем частки, і може не фіксувати оцінку під тиском часу.
Інвестор поєднує захист від втрат з можливістю заробити на зростанні.
Гібриди часто працюють як міст між першими стабільними контрактами та наступним етапом інституційного фінансування. З чого почати Підсумовючи, варто тримати в голові три прості правила, які допомагають швидко ухвалювати рішення при залученні капіталу. 1.
Фінансування починається з визначення завдання: R&D, оборотний капітал під контракт, CAPEX, експансія на інші ринки – це різні гроші. 2.
Що відкриває доступ до грошей: передбачуваний контрактний цикл, прозора економіка виробництва і команда, здатна розвивати продукт. 3.
Правильний інструмент залежить від завдання.
Борг підходить для фінансування угод із зрозумілим грошовим потоком.
Капітал – для розвитку бізнесу, коли потрібні вкладення в команду, продукт чи нові ринки.
Гібридні інструменти – коли треба швидко масштабуватися, не втрачаючи контроль. Коли компанія чітко бачить потреби, показує прозору економіку і має зрозумілу рамку управління ризиками, залучення капіталу перестає бути проблемою.
Саме це дозволяє масштабуватися без провалів у якості, строках та ліквідності.