Як убезпечитися від онлайн-шахраїв

Онлайн-шахрайство змінюється швидше, ніж будь-які технічні системи безпеки.
У 2025 році близько 80% злочинів у фінансовому секторі припали на схеми, пов’язані з маніпуляціями клієнтами, тоді як традиційних "зломів" рахунків було лише 20%. За даними Нацбанку, у 2025 році кількість безготівкових шахрайських операцій зросла на 12-18% до 310-340 тис.
інцидентів, а збитки сягнули 1,4-1,6 млрд грн.
Щоб захиститися від таких випадків, варто пройти новий "квест", адже втручання у свідомість користувача значно ускладнює виявлення шахрайства. Технічний розвиток систем банківського захисту змусив злодіїв шукати нові форми шахрайства.
Воно стало системним, професійним і глобальним бізнесом із своєю інфраструктурою.
На перший план вийшли шахрайства з авторизованими платежами, де громадянина ошуканством змушують переказувати гроші. Нові шахрайські схеми Можна виділити три основні групи найпоширеніших і найнебезпечніших шахрайських схем, які з"явилися й активно поширилися у 2025 році. 1.
Шахрайство з інвестиціями, "злодії-брокери".
Схеми, що передбачають довгу гру.
Клієнт бачить фіктивний прибуток на професійно зроблених платформах і продовжує вносити кошти.
Психологічний тиск починається лише при спробі виведення грошей.
У підсумку громадянин втрачає всі вкладені кошти. 2.
Шахрайство з ШІ-інструментами.
Голосові та deepfake-атаки, де клонується голос рідних або відеодзвінки з "маскою" знайомих облич.
Автоматизовані чат-боти спілкуються мовою клієнта, підвищуючи рівень персоналізації.
Найбільшу небезпеку становлять короткі повідомлення з проханням про позику "до вечора". 3.
Шахрайські кол-центри.
Професійні організації з HR-структурами, навчальними програмами та KPI.
Десятки операторів працюють за скриптами, представляючись банкірами або інвестиційними консультантами.
Часто на "гачок" потрапляє молодь, яка шукає роботу і стає співучасником шахрайства. Додатково поширені схеми "квішингу" (підробка QR-кодів) та фальшивих представників банків, що особисто приходять за готівкою. Як уникнути блокування платіжної картки Сучасні системи Antifraud (програмно-апаратні засоби для боротьби з шахрайством, які аналізують онлайн-операції в реальному часі з метою виявлення, запобігання і блокування підозрілих дій) передбачають комбіноване застосування статистики та машинного навчання.
Частка карток, що потрапляє під тимчасові обмеження, становить 1-3% від загальної кількості користувачів. Наразі блокування платіжної картки клієнта спрацьовує в кількох випадках.
Цілком можливо, що блокування може статися з метою захисту клієнта. По-перше, можуть спрацювати "технічні маркери" ("слова-тригери"), наприклад, у разі неправильного вказання призначення платежу.
Дуже важливо, аби клієнт чітко вказував, за що він платить.
Якщо здійснюється оплата в інтернеті, то в призначенні платежу не варто вигадувати щось незвичне: стандартна фраза "оплата за товар/послугу" – це запобіжник від можливого блокування картки. Читайте також Терміново потрібні гроші.
Як не потрапити на гачок шахраїв, які пропонують легкий підробіток По-друге, блокування картки можливе, якщо є "поведінкові аномалії": часті перекази протягом короткого часу або різка активність картки після тривалої павзи. По-третє, причиною блокування може стати відсутність Bluetooth-сигналу від свого пристрою (годинника/навушників) під час реєстрації картки на новому смартфоні. Якщо так сталося, то клієнту варто зберігати спокій.
Блокування може спрацювати як захисний щит, щоб шахраї не могли швидко скористатися карткою. У такому випадку слід зателефонувати в банк за номером, вказаним на звороті картки, або пройти верифікацію в банківському застосунку на смартфоні.
Не слід телефонувати на номер, з якого отримано виклик буцімто працівника банку.
У прямому спілкуванні з працівником банку стане зрозуміла причина блокування. Як покращити захист від шахраїв Для суттєвого зміцнення захисту рекомендується змінити підхід до базових захисних елементів. 1.
Відмовитися від смс-кодів на користь push-підтверджень та біометрії, а також прив"язати клієнтський профіль до конкретних пристроїв. 2.
Основні кошти тримати на окремому рахунку ("сейфі"), а для покупок використовувати віртуальну картку з нульовим кредитним лімітом. 3.
Налаштувати хмарний пароль у месенджерах з обов"язковою забороною додавання сторонніми особами до невідомих груп і чатів. 4.
Не реагувати на дзвінки "від податкової" чи "СБУ", під час яких співрозмовник вимагає переказати кошти на безпечний рахунок. Найкращим захистом клієнта може стати особиста пильність, помножена на обізнаність.
Удосконалити знання з кібербезпеки можна на порталі "Дія.
Освіта" ("Кібергігієна громадян", "Безпечні онлайн-платежі", "Захист персональних даних"), на офіційних ресурсах Національного банку та Кіберполіції України. Переломний момент у протистоянні банківських систем безпеки та організованої кіберзлочинності вже стався.
Епоха зломів змінилася "битвою за розум" клієнта.