Хто заплатить за правильні рішення?

Про непопулярне, але важливе.
Це не та тема, про яку зручно говорити, але вона важлива і її не можна оминути. Останнім часом на державному рівні багато говорять про підвищення зарплат для вчителів, працівників соціальної сфери та ЖКГ.
Це правильна розмова.
Освіта – це про наше майбутнє, ЖКГ – про стійкість міст, особливо під час війни, соціальна сфера – про базову людську гідність та політику турботи. Львів цю позицію підтримує давно.
Ми не чекали рішень згори, а системно шукали можливості для зміни ситуації вже зараз.
Саме тому у 2025 році з’явилася програма "Вчитель, що надихає", завдяки якій найкращі педагоги з доплатами отримують заробітну плату близько 35 тис.
грн. З осені 2025 року стартували доплати і для 250 найкращих двірників міста.
А тепер про те, що відбулося далі.
Наприкінці 2025 року держава ухвалює рішення про підвищення зарплат.
Рішення потрібне і правильне, але виникає питання, про яке майже не говорять: за чий кошт ці видатки. За законом міста мають ухвалити бюджети до 25 грудня.
Якщо бюджет не ухвалений вчасно – це порушення з відповідними наслідками.
Львів ухвалив бюджет на 2026 рік 18 грудня, а 26 грудня з’являється постанова Кабміну, яка нівелює цей бюджет, адже перекладає фінансування підвищення зарплат на міста. Як це має працювати після затвердження бюджету – не розуміє ніхто.
Для Львова це означає додаткові 1-1,5 млрд грн при загальному бюджеті міста 19,8 млрд грн.
Питання просте: де взяти ці гроші? Інших джерел немає. Перший варіант – забирати кошти з уже запланованих видатків – освіти, підтримки військових, ЖКГ.
Тобто зняти з освіти, щоб дати освіті.
Зняти з ЖКГ, щоб дати ЖКГ.
Це замкнене коло.
Другий варіант – кредит, але держава не дозволяє брати позики на виплати зарплат.
Кредити можливі лише для інфраструктурних проєктів. Читайте також Ще не 4 тисячі доларів: учителям хочуть збільшити навантаження і зарплати Часто можна почути аргумент про 4% ПДФО.
Для Львова це 728 млн грн, але ці кошти мають чітке цільове призначення: компенсація різниці в тарифах на тепло і воду.
І навіть цього не вистачає.
Реальна потреба міста – близько 2 млрд грн. Окремо – про реверсну дотацію.
З міст додатково вилучають кошти через ріст ПДФО.
Для Львова це 2,3 млрд грн.
Ми пропонували інше: залишити ці гроші на місцях або зробити їх цільовими, наприклад, для допомоги прифронтовим громадам чи відновлення.
На жаль, це рішення не підтримали. Очікуємо закидів: "Ви і так заробляєте, а іншим громадам нема за що жити".
Але правда в тому, що ми пропонували якраз цільове використання коштів, аби було чітко видно, куди йдуть гроші платників податків і кому вони допомагають. Місто підтримує підвищення зарплат, але ми зобов’язані чесно сказати мешканцям: гроші з бюджету не беруться з повітря.
Це гроші громади і витрачати їх без зрозумілих та стабільних джерел означає створювати нові проблеми. Варіанти рішень є.
Пропонуємо збільшити державну субвенцію на освіту; частково чи повністю залишити реверсну дотацію містам з цільовим призначенням; на рівні держави ухвалити рішення про економічно обґрунтовані тарифи на тепло і воду – як би складно це не звучало.
Офіційні пропозиції ми вже скерували. Це не про конфлікт і не про відмову.
Це про відповідальність і чесність перед містом і перед самими собою.
Пишіть, що думаєте.