Зарплати освітянам, скринінг здоров'я та якість пального: зміни для українців у 2026 році

У 2026-му році наберуть чинності законодавчі акти, які торкнуться роботи, освіти, медицини, бізнесу й соціальної політики.
Держава переглядає правила працевлаштування людей з інвалідністю, запускає нові цифрові інструменти для ринку праці та підприємців, підвищує зарплати освітянам і посилює вимоги до якості навчальної літератури.
Окремий фокус – на охороні здоров"я.
З 2026 року в Україні запрацює система верифікації ліків, стартує програма профілактичних медичних обстежень для людей віком від 40 років, а також нова модель системи психічного здоров"я з чіткими правилами для фахівців і надавачів послуг.
Пояснюємо ключові нововведення 2026 року – що саме змінюється і як це вплине на українців.
Працевлаштування осіб з інвалідністюПроєкт "Пульс"Національна система безпеки ліківСкринінг здоров"я 40+Цифровізація ринку праціПсихічне здоров"яВідкриті реєстри психічного здоров"яПідвищення зарплат освітянам"Польові випробування" підручниківОсвіта без бар"єрівРегламент якості палив Працевлаштування осіб з інвалідністю З 2026 року змінюються умови працевлаштування людей з інвалідністю.
Ухвалений закон більше не залишає інклюзію на папері й переводить її в практичну площину.
Йдеться не про формальні "галочки", а про реальні робочі місця й реальні умови праці.
Ключове нове поняття – "розумне пристосування".
Це прямий обов"язок роботодавця адаптувати робоче місце під потреби конкретної людини: від гнучкого графіка й спеціального обладнання до змін у робочих процесах без зменшення зарплати.
Вибору "зручно чи ні" більше немає – є законодавча вимога.
Для бізнесу встановлюють чіткі нормативи: малі підприємці мають створити щонайменше одне робоче місце, великі компанії – не менше 4% від штату.
Невиконання цих правил коштуватиме грошей: підприємства сплачуватимуть спеціальний цільовий внесок, який піде на програми підтримки та компенсацію витрат на облаштування робочих місць.
Читайте також "Пряник ухвалили, а батіг – ні".
В Україні облаштують сімейні парковки Закон прямо забороняє відмову в прийомі на роботу через інвалідність або додаткові витрати для роботодавця.
Якщо людина отримала інвалідність уже під час роботи, вона має право повернутися на своє робоче місце.
Окремо держава підтримуватиме підприємства трудової інтеграції та захищеного працевлаштування – через пільги й дотації.
У підсумку документ формує більш жорстку, але водночас справедливішу модель інклюзії на ринку праці.
Закон має зробити рівні можливості не декларацією, а нормою.
Проєкт "Пульс" У 2026 році в Україні запустили експериментальний проєкт "Пульс" – цифрову платформу для прямого діалогу між бізнесом і державою.
Його роботу визначає постанова Кабінету міністрів, а сам експеримент розрахований на два роки.
Через "Пульс" підприємці можуть подавати електронні звернення та в реальному часі відстежувати, що з ними відбувається далі.
Кожне таке звернення не просто потрапляє в систему, а стає частиною загальної аналітики: держава планує узагальнювати ці сигнали, щоб бачити системні проблеми в регулюванні бізнесу, а не реагувати точково.
Якщо експеримент спрацює, "Пульс" може перетворитися з тестового проєкту на постійний інструмент впливу бізнесу на правила гри та стати ще одним кроком до прогнозованішого й зрозумілішого бізнес-клімату в Україні.
Національна система безпеки ліків З січня 2026 року Україна заходить у масштабну цифрову реформу фармацевтичного ринку – стартує національна система верифікації ліків.
Поки що на добровільних засадах, але з чітким вектором на майбутню обов"язковість.
Кожна упаковка препаратів поступово отримуватиме унікальний 2D-код і захисні елементи, які підтверджують цілісність пакування.
Виробники та імпортери активуватимуть ці коди ще до виходу ліків на ринок, фактично "реєструючи" кожну одиницю як легальну.
Читайте також З думкою (не) про кожного.
Чому уряд дозволив продавати ліки на АЗС? На фінальному етапі контроль переходить до аптек: перед видачею пацієнту провізор скануватиме код, після чого він автоматично деактивується в системі.
Це унеможливлює повторний продаж тієї самої упаковки й створює бар"єр для фальсифікату.
Поки система працює добровільно, але саме вона закладає основу для переходу до обов"язкової моделі у 2028 році.
По суті, Україна починає вибудовувати контроль за обігом ліків за європейським зразком – із фокусом на безпеку пацієнта, а не формальні перевірки.
Скринінг здоров"я 40+ Починаючи з 2026 року, в Україні стартує державна ініціатива "Скринінг здоров"я 40+", спрямована на раннє виявлення хронічних патологій у дорослого населення.
Громадяни віком від сорока років отримуватимуть запрошення через застосунок Дія або зможуть звернутися до ЦНАПу для участі в програмі.
Учасникам виділятимуть 2000 грн, які можна витратити на комплексне медичне обстеження, що включає анкетування, огляд лікаря та лабораторні аналізи.
Головна мета проєкту – знизити рівень інвалідності та смертності від серцево-судинних хвороб і діабету, надаючи пацієнтам персоналізовані поради та доступ до пільгових ліків.
Читайте також Дві тисячі на медогляд: стало відомо як працюватиме програма чекапів для людей 40+ Пройти діагностику можна буде у будь-якому державному чи приватному закладі, який відповідатиме встановленим стандартам якості.
Дана програма є відповіддю на зростаючі ризики для фізичного та ментального здоров"я, спричинені тривалим стресом в умовах війни.
Цифровізація ринку праці Уряд запроваджує Єдиний реєстр кваліфікацій – Класифікатор професій.
Цей документ офіційно набуде чинності 2 травня 2026 року.
За своєю суттю Реєстр є сучасною автоматизованою базою даних, у якій зосереджена повна інформація про професії, кваліфікації та професійні стандарти.
Йдеться не про звичайний перелік назв, а про "розумну" систему, здатну обробляти, перевіряти та надійно захищати дані.
Відповідальність за її функціонування покладено на Національне агентство кваліфікацій, яке виступає головним адміністратором і гарантом достовірності інформації.
Для громадян це означає можливість у будь-який момент дізнатися, які навички потрібні для обраної професії та як офіційно підтвердити власний досвід.
Важливо й те, що доступ до Реєстру безоплатним.
Читайте також Від суми та тюрми не зарікайся.
На чому заробляють ув"язнені в колоніях? Система працюватиме за міжнародними стандартами ISCO та обмінюватиметься даними з європейськими сервісами зайнятості, водночас інтегруючись з іншими державними базами.
Це дозволить поєднати освіту, зайнятість і соціальний захист в єдиному цифровому просторі.
Кожна професія в Реєстрі матиме детальний опис знань, умінь і рівнів кваліфікації, що зробить ринок праці більш прозорим і зрозумілим.
Хоч постанову ухвалили ще восени 2025 року, повноцінний запуск системи заплановано на травень 2026 року.
У підсумку новий Реєстр має стати цифровим мостом між освітою та реальним ринком праці, допомагаючи людям будувати кар"єру за чіткими правилами, а країні – ефективно розвивати свій людський капітал.
Психічне здоров"я Україна переглядає логіку турботи про психічне здоров"я.
Новий закон "Про систему охорони психічного здоров"я" – це не просто набір норм, а спроба змінити підхід: від вузької медичної моделі до системи підтримки людини на різних етапах життя.
Закон відходить від уявлення, що допомога зводиться виключно до психіатричних закладів.
Формується багаторівнева система, яка охоплює психосоціальну допомогу, психологічне консультування, психотерапію та реабілітацію.
Психічне здоров"я вперше розглядається не як крайній випадок, а як частина повсякденної системи охорони здоров"я.
Окремо визначені пріоритетні групи – військовослужбовці, ветерани, члени їхніх родин, а також люди, які постраждали від збройного конфлікту чи окупації.
Саме для них держава декларує першочерговий доступ до послуг у межах нової системи.
Базовий принцип закону – людиноцентричність.
Отримувач допомоги перестає бути пасивним "об"єктом лікування" і стає повноцінним учасником процесу: із правом на вибір, поінформованість і конфіденційність.
Читайте також Економіка старості: що пропонують будинки для літніх людей Щоб система не розпорошилася між різними інституціями, закон вводить нову модель управління.
Створюється Нацкомісія з питань психічного здоров"я, яка координуватиме підходи, відповідатиме за стандарти, вестиме реєстри надавачів послуг і впорядковуватиме професійне середовище.
Паралельно запускається механізм саморегулівних організацій – вони мають підвищувати якість роботи фахівців і контролювати дотримання етичних норм.
Ще одна новація – сертифікація спеціалістів.
Її мета – щоб люди зверталися до підготовлених фахівців, а не до випадкових "експертів" з соцмереж.
Закон вводиться в дію з 7 лютого 2026 року: перші шість років сертифікація буде добровільною, але вже через три роки послуги, що фінансуються з державного або місцевих бюджетів, зможуть надавати лише сертифіковані спеціалісти.
У підсумку цей закон – про нормалізацію звернення по психологічну й психотерапевтичну допомогу.
Таку саму звичну, як візит до сімейного лікаря.
Відкриті реєстри психічного здоров"я В продовження теми уряд ухвалив акт про цифровізацію сфери охорони психічного здоров"я.
Документ запроваджує два відкриті електронні реєстри.
Перший міститиме інформацію про саморегулівні організації, що об"єднують фахівців і встановлюють професійні стандарти в цій сфері.
Другий – охоплює всіх надавачів послуг.
Обидва – відкриті та безкоштовні для громадян.
Адмініструє їх Національна комісія з питань психічного здоров"я.
Цей орган ухвалює рішення про внесення або виключення даних, видає сертифікати фахівцям і контролює дотримання правил.
Реєстри запрацюють з дати, яку визначить Національна комісія з питань психічного здоров"я, і будуть інтегровані з іншими державними базами для автоматичного оновлення інформації.
У підсумку система психічного здоров"я стає зрозумілішою і більш передбачуваною для всіх користувачів.
Підвищення зарплат освітянам Уряд ухвалив рішення суттєво підвищити оплату праці освітянам.
З 1 січня посадові оклади вчителів та викладачів державних і комунальних закладів зростуть на 40%.
Підвищення поширюється на всі педагогічні та науково-педагогічні посади, визначені урядом.
Якщо працівник має право на кілька надбавок, кожна з них рахуватиметься окремо від основної зарплати.
Мета рішення – зробити оплату праці в освіті більш прозорою та відчутною для самих педагогів.
"Польові випробування" підручників З 1 березня підручники та навчальні посібники перед масовим використанням у школах проходитимуть практичне тестування.
Це означає, що книги не просто перевірятимуть на папері експерти, а реально використовуватимуть учні й учителі, щоб оцінити їх зручність і користь для навчання.
Такий підхід закріплює наказ Міністерства освіти і науки та робить процес перевірки підручників більш прозорим та орієнтованим на реальні потреби шкіл.
Документ фактично змінює підхід держави до якості навчальної літератури: тепер важливо не лише формально відповідати вимогам, а довести, що підручник працює в реальному навчанні.
Для цього вводиться обов"язкова апробація книг, які друкуються за державні кошти.
Під час такої перевірки підручник отримує тимчасовий дозвіл на використання, а вже за її результатами вирішується, чи стане він повноцінно рекомендованим для всіх шкіл.
Читайте також Ціни на навчання в університетах різко зросли: хто в цьому винен? Також нові правила вимагають, щоб сучасні підручники мали електронні додатки, які допомагають навчанню.
Міністерство зберігає можливість переглядати дозволи на використання книг, якщо змінюються освітні стандарти.
Процес перевірки стає більш відкритим і зрозумілим, а автори та видавці отримують чіткі правила, як виправляти зауваження або оскаржувати рішення.
У підсумку держава дає чіткий сигнал: головне не кількість виданих підручників, а їх реальна користь для дітей і вчителів.
Освіта без бар"єрів Наказ Міністерства освіти і науки зробив процедуру апробації підручників не лише гнучкішою, а й людянішою.
Одним із найважливіших рішень стало запровадження так званого принципу "дзеркального визнання", який прямо працює на користь інклюзивної освіти.
Його суть проста: якщо базовий, оригінальний підручник уже пройшов апробацію і довів свою якість у школах, то всі його адаптовані версії автоматично вважаються перевіреними.
Держава фактично визнає, що зміст у таких книжках залишається тим самим, а змінюється лише форма подачі або мова.
Це означає, що переклади мовами національних меншин, підручники зі збільшеним шрифтом чи видання шрифтом Брайля більше не змушені проходити повторні "польові випробування".
Раніше через це інклюзивні класи часто отримували нові підручники із запізненням, коли звичайні школи вже давно ними користувалися.
Тепер цього розриву не буде.
Але якщо видавець створює окремий, самостійний підручник, наприклад одразу мовою національної меншини без українського оригіналу, він і надалі проходить апробацію за загальними правилами.
Таким чином нові норми поєднують здоровий глузд із гнучкістю.
Регламент якості палив З 25 листопада в Україні набуде чинності технічний регламент щодо альтернативних моторних палив.
Від цього дня для бензину з біоетанолом та дизельного пального з біокомпонентами запрацюють зрозуміліші правила і чітке маркування – водії одразу бачитимуть, що саме заправляють.
Виробники та продавці мають підтверджувати якість кожної партії пального: оформляти паспорт якості та декларацію про відповідність нормам.
Копії документів обов"язково мають бути доступні на АЗС, а покупцю їх зобов"язані показати без затримок і відмов.
Читайте також Бензин в Україні почнуть змішувати зі спиртом.
Що буде з цінами та чи нашкодить це авто? Нові правила також забороняють небезпечні хімічні домішки в пальному.
Головна мета регламенту – щоб пальне було якісним, безпечним для людей і зрозумілим для споживачів.
Окрім цього, Україна таким чином наближає свої правила до стандартів Євросоюзу.
Бізнес отримав рік, щоб спокійно підготуватися і перейти на роботу за новими вимогами.
Матеріал підготовлено за підтримки ADER HABER