Захист інтересів працівників, гнучкі формати роботи та наближення до європейських норм — Дарія Марчак про проєкт нового Трудового кодексу

| Відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Важливою особливістю нового Трудового кодексу є передбачена документом гнучкість форм зайнятості. Кількість типів трудових договорів збільшується з 6 до 9. Крім того, в кодексі закріплюються сучасні формати роботи: дистанційна, надомна, робота з нефіксованим робочим часом тощо. Такий підхід дозволить роботодавцям та працівникам формувати відносини, фактично, за принципом «конструктора», підбираючи найбільш відповідні та прийнятні для обох сторін варіанти. Про це розповіла заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак в ефірі в телемарафону «Єдині Новини». 
«Ми навчилися працювати дистанційно, працюємо гнучко, часто люди працюють понаднормово. І ця робота має відповідно оплачуватися. Тобто новий Трудовий кодекс осучаснює трудове законодавство, причому зберігаючи дуже важливий баланс інтересів працівника і роботодавця», — зазначила Дарія Марчак.
Так, зокрема, в проєкті кодексу дистанційна робота — це окремий вид трудового договору. Тобто формат такої роботи має бути погоджений роботодавцем і працівником та зафіксований у договорі. Крім того, дистанційна робота може поєднуватися з роботою в офісі. Наприклад, договір може передбачати, що два дні на тиждень працівник працює в офісі, три дні — віддалено. Відповідна домовленість закріплюється в договорі між працівником та роботодавцем, що дозволить у разі виникнення суперечки обом сторонам аргументовано захищати свої права.
Кодекс визначає режими, за яких дистанційна форма роботи має пріоритет. Наприклад, для деяких соціальних категорій: вагітних жінок, людей, які виховують дитину до півтора року або дитину з інвалідністю. Працівники, які зазнають мобінгу чи дискримінації на роботі, можуть бути переведені тимчасово (поки питання вирішується системно) на дистанційну роботу. Такий формат у цьому випадку виступає, фактично, інструментом захисту працівника. Також у разі пандемії, надзвичайної ситуації чи збройної агресії роботодавець своїм актом може визначити дистанційну форму роботи як основний спосіб взаємодії з працівником.
У новому Трудовому кодексі прибираються застарілі обмеження, що дозволить використовувати гнучкіші формати роботи.
«Наприклад, сьогодні трудове законодавство обмежує можливості працювати вночі для жінок, які мають дітей віком до трьох років. І, припустимо, акушерка, яка має маленьку дитину, не може допомагати породіллям не у будній час. Кодекс знімає значну кількість подібних обмежень і адаптує законодавство до сучасних умов», — пояснила Дарія Марчак.
Серед інших важливих новацій — документ чітко визначає ознаки трудових відносин. Це важливо і для роботодавців, і для працівників, адже така визначеність дозволить роботодавцям уникнути необґрунтованих звинувачень у використанні нелегальної праці, а робітникам — захистити свої права у взаєминах із роботодавцем.
Як розповіла Дарія Марчак, новий Трудовий кодекс також посилює гарантії щодо відпусток.
«Чинне трудове законодавство визначає 24 календарні дні відпустки на рік. Але європейські норми — а проєкт Трудового кодексу є дуже важливим євроінтеграційним проєктом — передбачають, що працівник повинен мати 28 днів оплачуваної відпустки. Тому Кодекс наближає нас до європейських норм, гарантуючи працівникам додаткові 4 дні відпустки на рік», — сказала заступниця Міністра.
Як підкреслила Дарія Марчак, після ухвалення та набуття чинності новим Трудовим кодексом роботодавцям та працівникам не потрібно буде переукладати договори. Однак, якщо наявні трудові відносини не оформлені, у роботодавця буде рік, щоб зробити це в письмовій формі, але це не означає на папері. Це може бути імейлом, зафіксовано в будь-який спосіб. Також норми, передбачені новим кодексом, діятимуть для всіх нових договорів. 
Нагадаємо, проєкт Трудового кодексу був розроблений Міністерством економіки України у межах соціального діалогу та серії консультацій з представниками сторін працівників і роботодавців, бізнес-асоціаціями, експертним середовищем та міжнародними партнерами. 7 січня 2026 року Уряд схвалив проєкт. Документ набуде чинності після ухвалення Верховною Радою України, підписання Президентом України та офіційного оприлюднення.