Останні дні соцмереж. Як штучний інтелект ламає інтернет

На початку 20 століття австрійський філософ Людвіг Вітґенштайн сказав: "Межі моєї мови означають межі мого світу".
Цей вислів добре формує зсув філософських поглядів, який пізніше назвуть лінгвістичним поворотом. Що це таке? У якийсь момент світ перестали пояснювати через "сутності", "ідеї" чи "природу речей", а почали робити це через мову.
Іншими словами, значення не існує саме по собі, воно виникає у вживанні суспільством, у мові.
Люди не просто описують реальність словами, а конструюють її через них. У 2025 році цей філософський принцип знову став відчутним на побутовому рівні.
Світ штучного інтелекту (ШІ) почали описувати не технічними термінами, а емоційними словами року.
Їх фіксують словники і підхоплюють соціальні мережі. ЕП визначила сім термінів, які у 2025 році стали не просто новим сленгом, а маркером зміни ставлення суспільства до технологій.
Мова фіксує момент, коли захоплення ШІ переходить у втому, роздратування й відразу до надлишку контенту. Як і сто років тому, зміна слів сигналізує про глибшу трансформацію.
Якщо раніше ШІ описували як "прорив" і "революцію", то тепер – як "помиї" і "провокацію".
Як ШІ змінює інтернет і чому цей світ дедалі частіше здається перевантаженим сміттям? Сміття, якого стає надто багато Два роки тому соцмережі та медіаплатформи заполонили абсурдні зображення та ролики.
Ісус з тілом креветки, "іменинниці", які нібито святкують 122-й день народження, вигадані мильні опери про життя котів та інші безглузді тренди. В українському контексті це часто зображення військових, ветеранів або їхніх родин, згенеровані для емоційного кліку.
Цей контент не несе жодного сенсу, але масово поширюється, збираючи мільйони переглядів. Створений штучним інтелектом "Креветковий Ісус" став вірусним у 2024 році Словники Macquarie Dictionary та Merriam-Webster назвали це явище словом року – AI slop.
Українською його перекладають як "помиї ШІ" або "ШІ-відходи". Цим поняттям зневажливо називають неякісний ШІ-контент, який стрімко заповнює інтернет.
Ідеться про шаблонні, поверхневі й часто неточні тексти, зображення та відео, створені великими мовними моделями без жодної доданої вартості. Цей термін почали вживати ще у 2024 році, але реальні масштаби явища стали відчутними у 2025-му.
За даними компанії Graphite, 52% текстового контенту в інтернеті створюються за допомогою інструментів штучного інтелекту. Хоча далеко не весь цей контент можна віднести до ШІ-відходів, так звані фабрики контенту, які масово штампують тисячі матеріалів під SEO, соцмережі чи відеоплатформи, суттєво прискорюють інфляцію цінності інформації в мережі. Частково це пов"язано з вбудовуванням генеративних моделей у пошук Google, який подекуди почав видавати недоречні або відверто помилкові відповіді.
Утім, найбільше від ШІ-відходів постраждали соціальні мережі.
Вони завалені беззмістовними постами і текстами, що не містять корисної інформації. Читайте також Час великих переглядів відходить у минуле: як Google "вбиває" трафік на новинні сайти Причина проста: мовні моделі стали доступними, тоді як платформи здебільшого винагороджують не якість, а обсяг і регулярність публікацій.
У результаті, щоб розкрутити сторінку в соцмережах і зібрати реакції, достатньо використовувати генеративний ШІ, а згодом на цьому навіть можна почати заробляти. У 2025 році ситуація загострилася.
Коли ШІ-моделі почали використовувати для створення відео, ШІ-відходи швидко перекочували у відеоформат.
Дослідження сервісу Kapwing показало, що з 15 тис.
найпопулярніших каналів у YouTube 278 (1,8%) повністю складаються з ШІ-відео.
Загалом вони зібрали 63 млрд переглядів і 221 млн підписників, а річний дохід цієї "індустрії" оцінюють 117 млн дол. Дедалі частіше стрічка рекомендацій щойно зареєстрованих користувачів соцмереж перетворюється на потік контенту, згенерованого ШІ.
У Kapwing стверджують: понад 50% відео, які пропонує YouTube, – ШІ-відходи. Через логіку своїх алгоритмів YouTube винагороджує дешевий у виробництві контент за здатність утримувати увагу.
Це дозволило каналам, які публікують винятково ШІ-відео, здебільшого короткого формату, потрапляти в глобальні рейтинги, збирати мільярди переглядів і стабільно заробляти на рекламі. Таку тенденцію ЕП помітила ще під час підготовки матеріалу про те, як українські медіахолдинги масово перезаливають свій контент різними мовами.
Уже тоді в топ-100 українських YouTube-каналів було чимало таких, які створювалися спеціально для публікації низькоякісного ШІ-контенту. Читайте також Не марафоном єдиним: як ICTV та 1+1 заробляють за кордоном Зазвичай його виробляють у країнах з невисоким рівнем доходу, де монетизація від YouTube може перевищувати середню зарплату в країні.
Для жителів Індії, Кенії, Нігерії, Бразилії та В’єтнаму генерація вірусних ШІ-відео стала бізнесом. За даними Amazon Web Services, до 57% контенту в інтернеті не має цінності, що в ширшому сенсі свідчить про деградацію YouTube як середовища для інформації. YouTube доводиться реагувати на проблему, усвідомлюючи, що перенасичення ШІ-відходами може зробити користування платформою некомфортним або навіть неможливим.
Саме перевантаження штучним контентом дедалі частіше стає джерелом відрази до соцмереж, ШІ та інтернету загалом. Гнів та "гниття мозку" Brain rot (гниття мозку) – інтернет-сленг, який у 2024-2025 роках став культурним феноменом.
Оксфордський словник навіть визнав його словом 2024 року. Для покоління Альфа (народжені після 2010 року) та зумерів (народженні між 1997 та 2012 роками) brain rot став частиною іронічної культури.
Молоде покоління використовує його, щоб описати власний стан після кількох годин перегляду відео у TikTok чи YouTube Shorts, які часто переповнені ШІ-відходами. Поки платформи змагаються за увагу, користувачі дедалі частіше говорять про втому і перевантаження контентом.
Показово, що наступним "словом року" у 2025-му Оксфордський словник обрав rage bait, що означає контент, навмисно створений для провокування гніву й обурення заради трафіку та взаємодій. Фактор ШІ різко посилив цей ефект.
Як пояснює дослідниця Стенфордського інституту штучного інтелекту Анжель Крістін, нейромережі зробили виробництво провокаційного контенту дешевим, швидким та масовим. Якщо раніше обурення потрібно було ретельно конструювати, то тепер достатньо згенерувати абсурдний або образливий візуальний образ.
Показовим прикладом стало відео, на якому Дональд Трамп у золотій короні скидає з літака коричневу субстанцію на протестувальників, які брали участь в акції "Ні королям". Rage bait – це "токсичний" родич усім відомого клікбейту.
Алгоритмам соцмереж байдуже, яку реакцію контент викликає в користувачів: позитивну чи негативну.
Гнів, суперечки та обурення так само підвищують охоплення і шанси на монетизацію, тому платформи фактично винагороджують не сенс, а емоцію. AI slop, rage bait і brain rot працюють як єдина система.
ШІ-відходи створюють масовий і дешевий контент без цінності, rage bait зумовлює його перетворення на емоційний тригер, що провокує гнів та взаємодію, далі алгоритми підсилюють цю реакцію, бо будь-яка активність вигідна платформам. У результаті формується brain rot як певний стан аудиторії, яка звикає до примітивного й агресивного контенту, що замикає коло.
Чим гірша якість, тим сильніша реакція і тим більше такого контенту стає нормою. Від любові до ненависті У 2025 році в інтернеті знову стало популярним слово clanker – неформальний ярлик для ШІ, який дратує, плутається у відповідях і продукує неякісний контент. Термін з"явився в середині 2000-х як зневажлива назва бойових дроїдів у франшизі "Зоряних воєн".
Тепер він вийшов за межі фантастики й закріпився в Reddit, TikTok та інших соцмережах як образливе позначення мовних моделей. Видання The Guardian помітило, що користувачі вживають clanker, коли ШІ вигадує факти, дає безглузді поради або "засмічує" інтернет.
Лінгвісти пояснюють повернення цього слова так: щойно технологія перестає бути дивом, суспільство починає знижувати її статус через іронію, знецінення та сарказм. Clanker описує не саму технологію, а досвід взаємодії з нею.
Це маркер завершення фази, коли користувачі захоплювалися штучним інтелектом, і переходу до роздратування та спроб "поставити машину на місце".
У цьому сенсі слово більше говорить про людей, ніж про алгоритми. Паралельно Кембриджський словник назвав словом 2025 року термін parasocial (парасоціальний).
Ідеться про односторонній емоційний зв"язок людини із знаменитістю, інфлюенсером, вигаданим персонажем або ШІ-чатботом.
Видавці пояснюють свій вибір популярністю таких зв"язків.
У 2025 році вони вийшли за межі фан-культури і стали масовим способом взаємодії з онлайн-персонами. За словами професорки соціальної психології Кембриджського університету Симони Шналл, дедалі більше людей формують інтенсивні, а інколи й нездорові парасоціальні стосунки, що створюють ілюзію знайомства, довіри і навіть лояльності до осіб або цифрових агентів, які не знають свого "прихильника". Ці два слова добре описують місце ШІ в сучасному житті.
Для одних він стає співрозмовником чи емоційною опорою, для інших – джерелом роздратування й символом деградації якості.
Зрозуміло одне: ШІ настільки глибоко вбудувався в повсякденність, що майже не залишив людей без власного ставлення до нього. Інтернет знову помер? Проблема перенасичення ШІ-відходами повернула до обговорення ще одне поняття – "мертвий інтернет".
Ця теорія народилася як конспірологічна версія того, що сучасний інтернет перестав бути місцем взаємодії реальних людей і майже повністю складається з активності ботів та контенту, згенерованого ШІ. Прихильники цієї ідеї вважають, що більшість контенту створена алгоритмами для маніпуляції громадською думкою або підтримки штучної активності.
Теорія, яку колись вважали маргінальною, стає дедалі актуальнішою через кілька фактів. По-перше, понад 50% сайтів зараз створюються за допомогою ШІ.
Оскільки такий контент зазвичай примітивний та масовий, це повертає до проблеми ШІ-відходів. По-друге, звіт компанії Imperva показує, що вперше за десятиліття автоматизований трафік (через боти) перевищив людську активність. Відповідно, якщо раніше автоматизований трафік асоціювався із спамом, скрейпінгом (автоматизований збір даних із сайтів) та атаками, то тепер помітно зросла частка так званих good bots – корисних ШІ-агентів.
Вони самостійно шукають інформацію, порівнюють ціни, бронюють подорожі. Частка інтернет-трафіку "хороших ботів" поки що невелика (14-15%), але ШІ розмиває межу між людиною та машиною.
Агенти ШІ-браузерів на кшталт ChatGPT Atlas від OpenAI чи Comet від Perplexity імітують поведінку користувача й обходять захисні механізми.
Сайтам дедалі складніше розуміти, хто взаємодіє з контентом. Читайте також Супердерево, "лютововк" і сталь без вугілля: чим здивував 2025 рік Інтернет не можна назвати "мертвим", але він переживає глибоку трансформацію.
Людство переживає зміну, яка в недалекому майбутньому призведе до того, що більшість інформації створюватиметься та читатиметься ШІ без участі людей. Подібне відбувається і з соцмережами.
Американський журнал Noema описує нинішній момент як "останні дні соцмереж у їх звичному вигляді".
На тлі вибухового зростання контенту залученість різко падає.
У 2025 році середній пост у Facebook чи X збирає близько 0,15% взаємодій від кількості його показів, в Instagram залученість за рік просіла на 24%, навіть TikTok почав виходити на плато. Користувачі переходять до пасивного споживання постів або їх ігнорування.
Алгоритми витісняють живий контент, надаючи перевагу оптимізованому під кліки ШІ-сміттю, що є тривожним сигналом для цифрового середовища.