Дерегуляція: що змінилося для бізнесу у 2025 році

| Відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації У 2025 році Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України зосередилося на дерегуляції, яка дає вимірюваний ефект для бізнесу: скорочує надмірні вимоги, спрощує процедури та переводить державний нагляд на ризик-орієнтовану модель. Йдеться про системні зміни, а не окремі точкові рішення.
«Дерегуляція — це не зниження стандартів, а зміна підходу. Ми прибираємо зайві бар’єри там, де вони не додають безпеки, і водночас робимо правила більш зрозумілими та передбачуваними для бізнесу. Замість каральної моделі будуємо партнерську, сервісну», — зазначив Міністр економіки, довкілля і сільського господарства України Олексій Соболев. 
Так, у 2025 році були реалізовані напрацювання Міжвідомчої робочої групи з питань дерегуляції – Уряд скасував 205 інструментів державного регулювання бізнесу та подав до Верховної Ради України проект Закону щодо скасування ще 63.
Основою для дерегуляційних рішень стали, зокрема, дані від бізнесу. Сигнали надходили через платформу Пульс, бізнес-асоціації та під час прямих зустрічей з підприємцями в регіонах. Цю інформацію консолідують у Дашборді з проблем Бізнесу — інструменті, який дозволяє бачити системні регуляторні бар’єри, визначати пріоритети та доводити їх до нормативного рішення.
Такий підхід дозволив усунути низку проблем, що впливали на роботу підприємств. Зокрема, було знято регуляторні колізії, які створювали ризики зупинки виробництв і зриву контрактів; скасовано необґрунтовані технічні вимоги, що призводили до зайвих витрат для бізнесу; ухвалено рішення для лісової та деревообробної галузей з урахуванням вимог ЄС; запущено paperless-процедури — від електронного чека до цифровізації окремих державних сервісів; розпочато усунення дублювання технічного контролю для промислової техніки.
Практичним інструментом реалізації дерегуляції став єДозвіл — цифровий сервіс для отримання дозволів і ліцензій онлайн. У 2025 році через нього подано понад 17 тисяч заявок на декларацію матеріально-технічної бази, з них понад  7 тисяч — через застосунок «Дія». Підтверджений економічний ефект перевищив 13 млн грн. Також запущено ветеринарну ліцензію з ШІ-перевіркою заявки, яка допомагає зменшити кількість помилок у документах, але не ухвалює рішень замість держави.
Стартували бета-тестування щодо ліцензії на обіг наркотичних засобів та прекусорів.
«Пульс і дерегуляційний дашборд дають можливість бачити проблеми бізнесу в масштабі та працювати з ними системно. Це дозволяє знімати бар’єри не декларативно, а через конкретні рішення», — зазначив Олександр Циборт, заступник Міністра економіки України.
У 2026 році Мінекономіки планує продовжити впровадження ризик-орієнтованого нагляду, розширювати цифрові та paperless-процедури, а також поступово додавати нові послуги в єДозвіл у міру готовності нормативної бази та ІТ-рішень. Пріоритет залишається незмінним — рішення, що ґрунтуються на даних і дають відчутний результат для бізнесу.