ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що станом на 30.12.2025 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».
Нові версії документів додані на виконання наказів Міністерства фінансів України від 25 липня 2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», від 26 лютого 2025 року № 119 «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (зі змінам) та від 14 березня 2025 року № 154 «Про затвердження форми Податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 1201 глави 19 розділу ІV Земельного кодексу України» (зі змінами).
З повним переліком змін та доповнень (версія 1.34.0.0) (станом на 30.12.2025) до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» можна ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program
 
 
Надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю): як визначається об’єкт оподаткування ПДФО?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Статтею 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» (із змінами та доповненнями) встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ).
Водночас, згідно з ст. 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» (із змінами та доповненнями), плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відс. визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).
При цьому умовами Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 № 5 (із змінами та доповненнями) передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.
Отже, об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж 3 відс. визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).
 
 
Національна стратегія доходів до 2030 року: удосконалення процесів організації та проведення документальних і фактичних перевірок
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Національною стратегією доходів до 2030 року, що затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р (далі – Стратегія), передбачено удосконалення процесів організації та проведення документальних і фактичних перевірок (розділ 4.2.2(b).
Одним із пріоритетів у цьому напрямі є цифрова трансформація основних процесів контрольно-перевірочної роботи та застосування новітніх підходів до її проведення, де ключовим заходом є запровадження в діяльність органів ДПС процедури електронного аудиту («Е-аудит»).
Отже, Стратегією, зокрема, передбачено впровадження ІТ-рішень для обробки даних SAF-T UA для великих платників податків та запуск у використання системи «Е-аудит».
На сьогодні з метою доопрацювання та усунення недоліків стосовно формування та подання платниками податків стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA) ДПС на постійній основі проводиться робота з розробником щодо модернізації версії V2.0, зокрема складено Детальний технічний опис елементів SAF-T UA V2.0_2 (1). Оновлену версію стандартного аудиторського файлу       (SAF-T UA) V2.0_2 (1) розміщено на вебпорталі ДПС, про що направлено повідомлення в електронні кабінети великих платників податків.
До того ж проводиться аналіз та вивчення демо-версії системи електронного аудиту «Е-аудит» (наразі розміщена не на тестовому середовищі ДПС).
Водночас удосконалення системи співпраці та інформаційного обміну між платниками податків та органами державної влади, забезпечення впровадження новітніх процесів цифрових технологій, роз’яснення порядку формування та подання стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), впровадження концепції електронного аудиту, ДПС повідомлено про можливість укладання Меморандуму з великими платниками податків про участь в експерименті із запровадження процедури (е-аудит) шляхом надсилання відповідних повідомлень до електронних кабінетів великих платників податків.
Протягом 2024 ДПС заключено/пролонговано 24 Меморандуми про участь в експерименті із запровадження процедури «е-аудит» з великими платниками податків, які надали згоду сформувати та надіслати стандартний аудиторський файл (SAF-T UA) до ДПС для його тестової обробки, та проведено з ними онлайн-зустрічі.
ДПС з метою забезпечення впровадження новітніх процесів цифрових технологій, удосконалення системи співпраці та інформаційного обміну між платниками податків та органами державної влади, зокрема на постійній основі проводить інформаційно-розʼяснювальну роботу серед платників податків, в межах якої протягом 2024 року надано 55 листів-розʼяснень про формування та подання платниками податків стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), організовано групи в месенджерах, за результатами яких опрацьовуються питання з платниками; актуальна інформація розміщується на сторінці в мережі Facebook), проводяться zoom сесії з платниками з приводу вивчення проблемних питань заповнення стандартного аудиторського файлу SAFT UA;
Крім цього, великим платникам податків направлено інформаційні повідомлення щодо можливості прийняття участі у пілотному проекті «е-аудит» та направлено повідомлення бізнес-спільнотам щодо їх залучення до онлайн-зустрічі з великими платникам податків, на якій представники ДПС роз’яснять питання, пов’язані з форматом та порядком надання електронних документів (інформації), сформованих великими платникам податків на вимогу контролюючого органу.
Разом з цим для зручності платників податків на вебпорталі ДПС створено банер «SAF-T UA», в якому інформацію структуровано за такими розділами: «Нормативно-правові акти; Презентація; Повідомлення; XSD (визначена схема для стандартного аудиторського файлу SAF-T UA); Контакти; Меморандум про участь в експерименті із запровадження процедури (е-аудит)». Ознайомитися із зазначеною інформацією є можливість за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi
Інформаційно-роз’яснювальна робота щодо впровадження процедури «е-аудит» була і залишається важливим напрямом діяльності ДПС щодо роз’яснення платникам податків мети, тенденції змін та досягнутих результатів, а також є важливим фактором в частині заохочення до добровільної участі та формування належного рівня довіри платника податків, постійного збільшення рівня співпраці з ними в цьому напряму.
Інформація розміщена за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatkovi-perevirku
 
 
Про скасування нарахування військового збору
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
При цьому, якщо платники військового збору – ФОПи – платники єдиного податку першої та другої групи не сплачують єдиний податок та військовий збір, то такі особи не заповнюють податкову декларацію платника єдиного податку за період, в якому єдиний податок та військовий збір не сплачувався.
Для таких платників збору, які скористалися правом не сплачувати збір, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків військового збору.
Податкові зобов’язання із сплати військового збору нараховуються таким платникам збору за періоди, за які був сплачений військовий збір, що відображені в декларації платника єдиного податку.
Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Перелік територій).
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Для таких платників військовий збір нараховується контролюючими органами та відображається в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) щомісяця, датою, що відповідає граничному терміну сплати військового збору (наприклад, 20 січня за січень, 20 лютого за лютий тощо).
У разі, якщо ФОП – платник єдиного податку першої – другої групи, зареєстрований на тимчасово окупованій території, скористався своїм правом і не сплатив військовий збір, то щомісяця після граничного терміну сплати контролюючий орган скасовує (зменшує) нарахування військового збору, про що в ІКП з’являється відповідний запис.
При цьому, скасування нарахування військового збору в ІКП здійснюється контролюючим органом автоматично (жодних заяв подавати не потрібно) за умови, що податкова адреса таких фізичних осіб – підприємців станом на дату реєстрації платником єдиного податку першої або другої групи відповідає Переліку територій, з урахуванням визначених Переліком територій дат початку бойових дій або тимчасової окупації.
У випадку, якщо в ІКП нарахування продовжують відображатися, така фізична особа – підприємець має право подати до контролюючого органу письмову заяву в довільній формі (або в електронній формі через Електронний кабінет), до якої додати копії документів, що підтверджують реєстрацію (податкову адресу) на території бойових дій або на тимчасово окупованій російською федерацією території України, якщо ці дані відсутні в реєстрах або потребують уточнення.
 
 
Працівнику (водію) підприємства відшкодовано витрати за поданим авансовим звітом з інформацією про плату за користування дорогами Польщі: що з оподаткуванням?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Положеннями п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що доходом, отриманим нерезидентом із джерелом їх походження з України, вважаються інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Оскільки плата за користування дорогами Польщі є компенсацією вартості наданих послуг у вигляді проїзду по таким дорогам, то такі виплати не підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України.
 
 
Який порядок заповнення та подання заяви за формою № 1-ОПП у разі включення/невключення юридичної особи в Реєстр ВПП?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Якщо відповідно до критеріїв, визначених п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст.14 та згідно з п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу України в установленому порядку платника податків включено/невключено до Реєстру великих платників податків (далі – ВПП) на наступний рік, внаслідок чого змінюється основне та неосновне місце обліку платника податків, контролюючі органи здійснюють переведення такого платника податків до/з контролюючого органу, що здійснює податкове супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року).
ВПП, які не обліковуються в територіальних органах ДПС, що здійснюють податкове супроводження ВПП відповідно до наказу ДПС, зобов’язані не пізніше 01 грудня поточного року подати заяву (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) за ф. № 1-ОПП (далі – Заява за ф. № 1-ОПП) до територіального органу ДПС, що здійснює податкове супроводження ВПП (п. 3 розд. ІІІ Порядку формування великих платників податків, затвердженого в Міністерстві фінансів України від 21.10.2015 № 911 (далі – Порядок № 911).
Платник податків, який не включений до Реєстру ВПП на наступний календарний рік та перебуває на обліку в територіальному органі ДПС, що здійснює податкове супроводження ВПП, переводиться на облік до територіального органу за своїм місцезнаходженням з початку нового податкового періоду. Взяття на облік/зняття з обліку за основним місцем обліку такого платника здійснюється на підставі Заяви за ф. № 1-ОПП, поданої платником до територіального органу за його місцезнаходженням (п. 1 розд. IV Порядку № 911).
Заява за ф. № 1-ОПП подається із проставленням відповідних позначок «v» або «+» в одному із полів: «включення до Реєстру» або «не включення до Реєстру».
Всі розділи Заяви за ф. № 1-ОПП підлягають заповненню, поля заяви заповнюються юридичною особою наступним чином:
«1 – Податковий номер» вказується код ЄДРПОУ;
«1а – Податковий номер головного підприємства (для відокремленого підрозділу)» не заповнюється, якщо платник не є відокремленим підрозділом;
«2 – Повне найменування українською мовою» зазначається інформація про організаційно-правову форму та назву платника податків з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР);
«3 – Скорочене найменування українською мовою» – абревіатура та назва платника податків або інше власне скорочене найменування платника податків (за наявності) відповідно до даних ЄДР;
«4 – Найменування контролюючого органу, до якого подається заява» – назва контролюючого органу до якого береться на облік ВПП за основним місцем обліку.
«Найменування контролюючого органу, з якого вибув платник» назва контролюючого органу з якого знімається з обліку ВПП за основним місцем обліку;
«5 – Найменування органу державної реєстрації» – зазначається інформація про орган державної реєстрації;
«Код та назва організаційно-правової форми» – зазначається інформація про організаційно-правову форму відповідно до даних ЄДР;
«6 – Основний вид діяльності» зазначається основний вид діяльності юридичної особи згідно з даними ЄДР;
«6а – Другорядні види діяльності» – зазначаються всі інші види діяльності юридичної особи згідно з даними ЄДР;
«7 – Розмір статутного капіталу в національній валюті» – зазначається розмір статутного капіталу в гривнях;
«8 – Місцезнаходження» – зазначається структурована адреса юридичної особи»;
«9- Керівник» – прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, номера телефону, факсу.
«10 – Головний бухгалтер (бухгалтер чи інша особа, на яку покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку платника податків)» – прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, номера телефону, факсу.
«Інформація про засновників (фізичних осіб)» – заповнюються (за наявності) дані стосовно засновників фізичних осіб – прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, номера телефону, факсу, місце проживання»;
«Інформація про засновників (юридичних осіб)» – заповнюються (за наявності) стосовно засновників юридичних осіб – резидентів – податковий номер, найменування, місцезнаходження або (за наявності) ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) нерезидента у країні його реєстрації, найменування, адресні дані.
Інформація про засновників може продовжуватись на наступних аркушах.
У разі включення/не включення юридичної особи до Реєстру ВПП Заява за ф. № 1-ОПП подається платником в один із таких способів:
особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою;
поштою;
технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
 
 
Платникам податку на прибуток підприємств!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нформує.
Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій встановлено ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподаткування процентів за борговими зобов’язаннями встановлено п. 140.1 ст. 140 ПКУ.
Під борговими зобов’язаннями для цілей даного пункту слід розуміти зобов’язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.
Відповідно до п. 140.2 ст. 140 ПКУ для платника податку на прибуток підприємств, у якого сума боргових зобов’язань, визначених п. 140.1 ст. 140 ПКУ, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад 30 відс. суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду.
Сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та відповідно власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 ПКУ.
Власний капітал – різниця між активами і зобов’язаннями підприємства (п. 3 розд. I Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (із змінами)).
Для цілей п. 140.2 ст. 140 ПКУ об’єкт оподаткування визначається згідно із ст. 134 ПКУ з коригуванням фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, крім:
від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
різниці, визначеної п. 140.2 ст. 140 ПКУ.
Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відс. від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ (п. 140.3 ст. 140 ПКУ).
Таким чином, для розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ, невраховані відсотки станом на 01.01.2025 зменшуються на 5 відсотків та додаються до суми відсотків, нарахованих на користь нерезидентів у І кварталі 2025 року.
Отже, платник, у якого у звітному році сума боргових зобов’язань, визначена у п. 140.1 ст. 140 ПКУ, не перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 рази, має право зменшити фінансовий результат до оподаткування у звітному періоді цього року на суму процентів, не врахованих у зменшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 140.3 ст. 140 ПКУ, з урахуванням обмежень визначених у п. 140.2 ст. 140 ПКУ та зменшених на 5 відс. (щорічно).
 
 
До уваги платників ПДВ
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: чи вважатиметься порушенням вимог п. 95 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ситуація, коли виготовлені підприємством безпілотні літальні апарати (БПЛА), запчастини для виробництва яких було імпортовано із застосуванням пільги з ПДВ, будуть списані або безоплатно передані на потреби Збройних Сил України, повідомляє.
У розумінні норм п. 95 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України нецільовим використанням суб’єктом господарювання ввезених на митну територію України складових, зокрема до повітряних безпілотних систем, буде вважатися використання таких складових в будь-якій іншій діяльності такого суб’єкта господарювання, яка не пов’язана із його власною виробничою діяльністю з виробництва та/або ремонту повітряних безпілотних систем.
У разі нецільового використання таких складових суб’єкт господарювання (платник ПДВ) зобов’язаний сплатити суму ПДВ, що мала бути сплачена при ввезенні таких складових на митну територію України, а також сплатити пеню відповідно до закону.
Водночас, з питання щодо визначення цільового використання ввезених на митну територію України складових, зокрема до повітряних безпілотних систем, та, відповідно, можливості застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого п. 95 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, в описаній ситуації доцільно звернутися до Державної митної служби України.
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області