Лобізм: від тіньових угод до інституційної прозорості

Лобізм в Україні перестав бути маргінальною практикою і стає частиною інституційного ландшафту, у якому перетинаються інтереси бізнесу, держави та суспільства.
Поєднання регуляторних змін, вимог до прозорості та викликів воєнного часу підштовхує ринок до професіоналізації. З"являються нові інструменти взаємодії, трансформуються бізнес-моделі і формується підґрунтя для довготривалого діалогу між секторами.
Водночас ці процеси супроводжуються ризиками: від процедурних прогалин у нормативному полі до нерівномірності практик у різних сегментах ринку. Політичний процес влучно описує фраза, яку приписують Отто фон Бісмарку: "Закони й ковбаси краще не бачити в процесі виготовлення".
Українська практика тривалий час підтверджувала цю тезу, тож нинішня спроба інституціоналізувати лобізм – не лише про регулювання, а й про зміну культури ухвалення рішень. Тенденції ринку лобізму Війна, регуляторні зміни, трансформація бізнес-моделей компаній.
Неможливо виділити лише один фактор, утворюється синергія трьох елементів, що тиснуть на ринок одночасно.
Безумовно, тривала війна залишається визначальним фактором.
Вона диктує пріоритети, швидкість ухвалення рішень та чутливість певних тем. Проте 2025 рік став роком саме регуляторних змін і трансформації бізнес-моделей.
Після набрання чинності профільним законом та запуску реєстру прозорості ми спостерігаємо тектонічні зсуви у сприйнятті цієї послуги.
Це створює юридичний каркас і стимулює розвиток ринку лобістських послуг. Компанії, особливо міжнародні та великий системний український бізнес, трансформують свої підходи.
Вони більше не хочуть вирішувати питання прихованими практиками.
Вони прагнуть будувати довгострокову, формальну та легальну стратегію взаємодії з державою, яка пройде будь-який комплаєнс-аудит. Формується структурований та чутливий до політичного й інформаційного ризику ринок, тому тенденція року – у переході від хаотичного GR до системного лобізму. Україна і європейські моделі лобізму Ми лише на початку великого шляху.
Так, формально ми зробили великий крок, ухваливши законодавче регулювання лобіювання, яке наслідує євросоюзівські практики.
Проте наблизитися до моделі – не просто перекласти текст закону. Ми ще суттєво відстаємо в культурологічному аспекті.
У країнах Євросоюзу чи в США лобізм – це поважна професія, частина демократичного процесу, де різні групи інтересів легально конкурують за увагу законодавця.
В Україні нам доведеться докласти чимало зусиль, щоб змінити суспільне уявлення. Для пересічного громадянина і навіть для частини бізнесу слово "лобізм" – досі синонім хабаря чи домовленостей.
Наше завдання як професійної спільноти полягає в донесенні того, що лобізм – це про реальні правові механізми, глибоку експертизу та професійне відстоювання інтересів, а не про занесення конвертів. Взаємодія бізнесу та держави Запровадження реєстру лобістів відчутно вплинуло на взаємодію бізнесу та держави.
Сам факт необхідності реєстрації провів чітку лінію розмежування.
Ті фахівці, які вирішили займатися цим професійно і відкрито, тепер мають звітувати. Це дисциплінує.
Коли знаєш, що зустріч, тема розмови та бенефіціар можуть стати публічними, це підвищує якість підготовки.
Аргументація стає більш правовою та обґрунтованою, а емоційна чи корупційна складові відходить на задній план. Державні органи також починають розуміти, з ким вони говорять: з офіційним представником інтересів чи з "випадковим перехожим".
Це перший крок до цивілізованого діалогу.
Проте ефективність взаємодії залежатиме від швидкості відпрацювання процедурних питань та рівня сприйняття ринком нових правил. Законодавчі прогалини Жоден закон не починає працювати ідеально з першого дня.
Поточне регулювання потребує доопрацювання, особливо в частині технічної реалізації та захисту даних. Наразі спільнота та законодавець працюють над змінами, які мають прибрати неточності та спростити звітування.
Є законопроєкти, спрямовані на те, щоб зробити механізми більш гнучкими та реалістичними для виконання. Головна прогалина – баланс між бажанням повної прозорості та реаліями бізнес-процесів.
Зайва бюрократизація може відлякати бізнес від реєстру. Готовність ринку до прозорості Ринок ще не готовий до повної прозорості.
Проблема не лише в небажанні бізнесу відкриватися.
В умовах війни прозорість має ціну і іноді це ціна безпеки. Розкриття кінцевих бенефіціарів лобіювання, особливо якщо йдеться про підприємства критичної інфраструктури, оборонного сектору чи релокований бізнес, може нести реальні загрози, тому бізнес поводиться обережно. Читайте також Цивілізований лобізм: як бізнесу відстоювати власні інтереси, не порушуючи закон Крім безпекових ризиків, існує ментальний бар"єр.
Клієнти ще не звикли публічно заявляти: "Так, ми найняли лобістів для зміни цієї норми закону, тому що це наш комерційний інтерес".
Потрібен час, щоб суспільство та медіа навчилися сприймати це без осуду, не шукаючи зраду в кожній поправці до закону. Яким має бути лобіст Нові правила гри створюють ситуацію, коли бізнесу стає замало класичного юридичного супроводу.
Коли питання лежить на перетині права, політики та репутаційних ризиків, стандартні інструменти працюють неефективно. Ринок відчув потребу в структурі, яка б гарантувала безпеку даних клієнта і водночас забезпечувала ефективний діалог з владою.
Відповіддю на цей запит стало створення спеціалізованих практик.
Зокрема, рішення про запуск Arzinger Lobbying Solutions було продиктоване саме цією логікою ринку. Ми зрозуміли, що лобізм у 2025 році – це стратегічний продукт, який вимагає окремої, вузької експертизи, відмінної від широкої юридичної практики.
Ми завжди займалися GR, але нове регулювання вимагає нового рівня фокусування, тому ми виділили цей напрямок в окрему професійну структуру. У 2025 році неможливо бути ефективним лобістом, володіючи лише одним інструментом.
Без глибокої аналітики ви не сформуєте якісну пропозицію.
Без стратегування ви не оберете правильний момент для її подання.
Без роботи із стейкхолдерами у вас не буде коаліції підтримки.
А кризовий менеджмент необхідний, бо в наших реаліях ситуація змінюється щогодини. Професійна майстерність – це про вміння бути диригентом цих процесів.
Лобіст має бути одночасно юристом, комунікаційником та стратегом.
Як бізнесу відрізнити професійний лобізм від "сірих" послуг або корупційного впливу? По-перше – публічність.
Професійний лобіст є в реєстрі і діє на підставі договору. По-друге – фінансова прозорість.
Гонорари мають відповідати обсягу наданих послуг.
Професійні лобісти не працюють за сумнівні гонорари у форматі "відсоток від вирішеного питання", це типова ознака корупційних схем.
У цивілізованому лобізмі платять за експертизу, час, розробку стратегії та її реалізацію. По-третє – репутація.
Професійна звітність, членство в бізнес-асоціаціях, етичні стандарти – це те, що відрізняє консультанта від "рішали". Майбутнє лобізму в Україні Я дивлюся в майбутнє з оптимізмом.
Якщо регулювання буде поєднуватися з роботою над етикою, професійною підготовкою і захистом від зловживань, то через десять років лобізм може стати елементом інституційної архітектури держави. У позитивному сценарії прозорий і регульований лобізм прискорить якісні законодавчі зміни, підвищить інвестиційну привабливість, структурує діалог між бізнесом і владою, зменшить тіньові практики впливу, але для цього потрібен час. Поступові зміни культури та реальна спроможність інституцій ефективно реагувати на порушення дозволять побачити сформований лобізм, який стане звичною частиною політичного ландшафту, як у Брюсселі чи Вашингтоні. Лобізм стане фільтром, який відсіюватиме неякісні законодавчі ініціативи ще на етапі розробки.
Це і точка росту для економіки, адже бізнес отримає інструмент впливу на правила гри.
Для демократії це шанс зробити владу більш підзвітною та відкритою.
Ми тільки закладаємо фундамент, але я вірю, що будівля буде міцною.