Екологічна євроінтеграція на практиці: ключові результати у 2025 році

| Відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації У 2025 році Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України зосередилося на практичній реалізації євроінтеграційного екологічного курсу — від ухвалення стратегічних рішень до впровадження дієвих інструментів, які зміцнюють позиції України як майбутнього члена ЄС.
Запобігання промисловому забрудненню
У 2025 році в Україні повноцінно запущено реформу запобігання промисловому забрудненню. Для цього Уряд ухвалив усі необхідні підзаконні акти до Закону «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» — загалом 13 постанов Кабінету Міністрів.
Також створено сучасну електронну систему видачі інтегрованих довкіллєвих дозволів — Єдиний державний реєстр, який працює на платформі «ЕкоСистема». Система вже протестована бізнесом, експертами та органами влади й готова до повноцінного використання.
Окрім цього, підготовлено Державну цільову програму підтримки підприємств до 2030 року, які впроваджують найкращі доступні технології та методи управління. Програму найближчим часом буде подано на розгляд Уряду.
Екологічний контроль
Уряд схвалив Стратегію реформування системи державного екологічного контролю до 2029 року та операційний план її реалізації у 2025 - 2027 роках. Головна ідея реформи — перехід від реагування на порушення до їх запобігання.
У межах експериментального проєкту вже запущено 6 пілотних пунктів екологічного контролю у Поліському, Центральному та Південно-Західному округах. Вони працюють у режимі патрулювання, рейдів і швидкого реагування на звернення громадян.
Для посилення спроможності Держекоінспекції закуплено сучасне обладнання за підтримки проєкту ПРООН «Зменшення ризиків довгострокових екологічних катастроф в Україні шляхом створення Координаційного центру з оцінки екологічної шкоди», що фінансується Шведським агентством міжнародного співробітництва з розвитку (SIDA):
10 мобільних лабораторій для відбору проб ґрунтів і вод та фіксації екологічних порушень; 15 безпілотників, а також проведено навчання інспекторів з їх використання. Це дозволяє фіксувати шкоду довкіллю швидше, точніше й у цифровому форматі.
Моніторинг довкілля та охорона атмосферного повітря
У 2025 році затверджено порядок створення та примірне положення про регіональні центри моніторингу довкілля, які стануть ключовою ланкою державної системи моніторингу на місцях — збиратимуть і оприлюднюватимуть дані про стан довкілля та інформуватимуть населення.
Також затверджено порядок інформування громадян про якість повітря з використанням індексу якості повітря — у зрозумілому та доступному форматі. Продовжується співпраця з Фінляндією в межах проєкту UFAIR — уже закуплено 6 сучасних сенсорів для вимірювання якості повітря. Окрім цього, започатковано нове партнерство з Італією: планується створення Центральної референс-лабораторії та встановлення пункту моніторингу повітря в одній із зон або агломерацій.
У 2025 році оновлено правила визначення фонових концентрацій забруднюючих речовин у повітрі. Це спростило процедури для отримання суб'єктами господарювання інформації про фонові концентрації для населених пунктів, де немає регулярних спостережень або значних промислових викидів.
Відтепер у таких випадках підприємства можуть застосовувати чіткий і уніфікований підхід до розрахунків, що робить екологічне нормування більш практичним, зрозумілим і доступним.
Природоохоронні території та біорізноманіття
У 2025 році Міністерство схвалило проєкт та операційний план Стратегії збереження біологічного різноманіття України на період до 2035 року. Наразі документ опублікований на сайті Міністерства для  громадського обговорення. Проєкт визначає 23 стратегічні цілі, що відповідають Куньмінсько–Монреальській Глобальній рамковій програмі з біорізноманіття. Його ухвалення закладає системний підхід до управління природними ресурсами як економічним активом, поєднує економічну та екологічну логіку, а також відкриває Україні доступ до міжнародного фінансування і стає важливою частиною євроінтеграційного процесу.
Документ розроблено Міністерством за участю Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні в рамках проєкту «Підтримка ранніх заходів щодо Глобальної рамкової програми збереження біорізноманіття» за фінансової підтримки Глобального екологічного фонду (ГЕФ).
Також Міністерство працює над створенням національного природного парку «Чорний ліс» у Кіровоградській області, яка єдина в Україні не має жодного заповідника чи національного парку, але має один із найнижчих показників заповідності — 4,04%. У 2025 році проведені консультації з громадськістю та науковцями та затверджено дорожню карту, результатом реалізації якої стане проєкт Указу Президента України про заснування цього нацпарку. 
Міністерство спільно з Програмою ООН з навколишнього середовища та Секретаріатом Карпатської Конвенції за підтримки Глобального екологічного фонду (ГЕФ) запускає новий проєкт міжнародної технічної допомоги для України. Проєкт буде спрямований на покращення збереження біорізноманіття та підвищення стійкості Українських Карпат до зміни клімату в рамках виконання заходів, передбачених Конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат. 
Управління відходами
У 2025 році Уряд ухвалив низку рішень для наближення українського законодавства у сфері управління відходами до стандартів ЄС. Зокрема, запроваджено системний моніторинг відходів, встановлено сучасні правила експлуатації та рекультивації полігонів, визначено вимоги до безпечної роботи об’єктів оброблення й установок спалювання відходів та установок сумісного спалювання відходів, а також запроваджено єдиний державний облік і звітність, який наразі працює в тестовому режимі.  
У 2025 році на виконання Закону України «Про управління відходами» було видано:
понад 800 висновків та 17 повідомлень (згод) на транскордонне перевезення відходів; 3 ліцензії на управління небезпечними відходами (всього 40 суб’єктів, які мають такі ліцензії); 53 дозволи на здійснення операцій з оброблення відходів (всього 174 суб’єктів господарювання); 1242 дозволи на здійснення операцій з оброблення відходів за спрощеною процедурою (всього 2152 суб’єктів господарювання). Крім того, через Єдину екологічну платформу «ЕкоСистема» у 2025 році подано понад 11 тисяч декларацій про відходи.
Після затвердження Національного плану управління відходами до 2033 року пріоритетом стало регіональне планування — об’єднання громад у кластери для спільного використання інфраструктури та залучення інвестицій. У 2025 році Міністерство вже погодило 10 регіональних планів для низки областей України.
Кліматична політика 
Реалізація ефективної кліматичної політики — це спільна справа держави, бізнесу, науковців, громадськості та всього суспільства. 
У 2025-му ми остаточно синхронізували український кліматичний годинник із глобальним порядком денним:
LT LEDS 2050: схвалено Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року Міжвідомчою робочою групою  з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейський зелений курс», яка наразі проходить погодження в установленому порядку та буде передана для схвалення Кабінетом Міністрів України; НВВ2: Оновлено другий Національний визначений внесок, який встановив амбітну мету скоротити викиди більше ніж на 65% до 2035 року; подано Дворічний звіт про прозорість в рамках Паризької угоди; COP30: Україна взяла участь у конференції у Бразилії, архітектура НСТВ: презентовано модель Національної системи торгівлі викидами, яка наразі перебуває на розгляді ЄС. В подальшому - це дієвий інструмент захисту експортерів від CBAM (вуглецевого податку ЄС); наразі триває міжвідомче погодження пілотного проєкту за статтею 6 Паризької угоди, що дозволить українським компаніям торгувати вуглецевими сертифікатами та залучати додаткові інвестиції у декарбонізацію.