ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
Загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини отримав понад 49,2 млрд грн податків, зборів і платежів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – листопада 2025 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 49,2 млрд грн податкових платежів. У порівнянні з січнем – листопадом минулого року надходження зросли майже на 11,2 млрд грн, або на 29,4 відсотки.
Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Керівник податкової служби регіону зауважив, що платники відповідально ставляться до сплати податків і демонструють високий рівень податкової дисципліни та підкреслив, що протягом поточного року позитивна динаміка надходжень до бюджетів спостерігається у багатьох напрямах.
«Своєчасною сплатою податків бізнес Дніпропетровщини демонструє принциповість громадянської позиції і стійкість до викликів. Висловлюємо вдячність всім, хто сьогодні результативно працює і сумлінно виконує свої фінансові зобов’язання перед державою», – зазначив Юрій Павлютін.
 
 
Дніпропетровщина: до місцевих бюджетів від юридичних осіб надійшло майже 7,7 млн грн туристичного збору
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)інформує.
Протягом січня – листопада 2025 року юридичні особи – платники туристичного збору спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 7,7 млн гривень. Надходження збільшились порівняно з минулорічним аналогічним періодом майже на 1,1 млн грн, темп росту – 116,7 відсотків.
Нагадуємо, що податкова декларація з туристичного збору подається податковим агентом за його місцезнаходженням до контролюючого органу де він перебуває на обліку.
При цьому, якщо надаються послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації податкового агента, який має підрозділи без статусу юридичної особи або фізичною особою – підприємцем, то податковий агент зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі, як податковий агент туристичного збору.
 
 
Листування з контролюючими органами через Електронний кабінет має низку переваг
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)інформує. 
З метою підвищення ефективності інформаційної взаємодії з контролюючими органами звертаємо увагу на можливість здійснення листування в електронному вигляді через Електронний кабінет відповідно до пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
У підпунктах 17.1.13 та 17.1.14 пункту 17.1 статті 17 Кодексу передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено Кодексом, реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами) та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).
Листування контролюючих органів із платниками податків, визначеними в абзаці першому пункту 42.4 статті 42 Кодексу, які подали заяву про бажання отримувати документ через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Крім того, Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу, зокрема отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, забезпечення взаємодії платників податків із контролюючими органами з інших питань, передбачених Кодексом, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку (пункт 421.2 статті 421 Кодексу).
Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (зі змінами) (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 18 Порядку листування контролюючих органів із платниками податків, які подають звітність в електронній формі у встановленому законодавством порядку та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, здійснюється в електронній формі за умови подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (далі - Заява) за формою згідно з додатком 3 до Порядку.
Якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з таким платником здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику) (пункт 42.5 статті 42 Кодексу).
Переваги листування контролюючих органів із платниками податків в електронному вигляді:
- отримання документів від контролюючого органу через Електронний кабінет;
- отримання повідомлень на електронну пошту про надходження документів в Електронний кабінет (інформація про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет) забезпечення своєчасного отримання повідомлень, вимог, рішень та іншої офіційної кореспонденції;
- зменшення кількості візитів платників податків до контролюючих органів;
- доступ до архіву листування в Електронному кабінеті.
 
 
Податкова знижка: 31.12.2025 - останній день подання податкової декларації про майновий стан і доходи за витратами 2024 року
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)акцентує увагу, що 31.12.2025 – останній день подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) з метою отримання права на податкову знижку за витратами 2024 року.
Нагадуємо, що Декларацію можна подати у такі способи:
- через Електронний кабінет (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-dohodi-fizichnih-osib/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan
- через мобільний застосунок «Моя податкова»: інструкція тут: https://tax.gov.ua/mobilniy-zastosunok-moya-podatkova/videomateriali
Довідково: сервіси ДПС дозволяють частково автоматично заповнювати Декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, які є у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податку, та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна. 
 
 
Про сплату земельного податку у разі надання фізичною особою – засновником фермерського господарства власної земельної ділянки для ведення фермерського господарства
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)нагадує, що п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з статтями 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
Підставою для нарахування земельного податку є: 
- дані державного земельного кадастру; 
- дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 
- дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); 
- дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); 
- рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); 
- дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); 
- дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.
Оскільки платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
 
 
Акцизний податок: для осіб з інвалідністю передбачені пільги
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)інформує, що Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачені окремі пільги зі сплати акцизного податку для осіб з інвалідністю.
Звільняються від оподаткування акцизним податком: 
- операції з реалізації легкових автомобілів для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю (п.п. 213.3.1 п. 213.3 ст. 213 ПКУ), якщо їх вартість оплачено за рахунок коштів:
- державного або місцевих бюджетів;
- фондів загальнообов’язкового державного страхування.
- операції з ввезення на митну територію України підакцизних товарів (крім алкоголю та тютюнових виробів) у вигляді міжнародної технічної (надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) або гуманітарної допомоги (п.п. 213.3.9 п. 213.3 ст. 213 ПКУ).
Згідно із Законом України № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» до гуманітарної допомоги  не належать підакцизні товари, крім:
- транспортних засобів для перевезення понад 8 осіб, а також спеціально обладнаних автомобілів для перевезення осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату;
- такі транспортні засоби мають бути передані у користування установам соціального захисту населення, громадським об’єднанням осіб з інвалідністю, підприємствам та організаціям, заснованим ними, а також громадським організаціям та іншим об’єднанням ветеранів війни.
Отже, якщо автомобіль, обладнаний  для перевезення осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату, визнано гуманітарною допомогою відповідно до Закону № 1192-XIV, його ввезення на митну територію України не оподатковується акцизним податком.
ДПС рекомендує громадським організаціям, благодійним фондам та соціальним установам заздалегідь оформлювати документи для підтвердження статусу гуманітарної допомоги, щоб скористатися податковими пільгами у повному обсязі.
 
 
До уваги платників ПДВ!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)нагадує, що Господарський кодекс України втратив чинність 28 серпня 2025 року згідно із Законом України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – Закон), яким визначено особливості регулювання діяльності у трирічний перехідний період, що започатковано з дати введення закону в дію, протягом якого юридичні особи окремих організаційно-правових форм повинні змінити свою організаційно-правову форму.
Відповідно до частини першої статті 108 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) перетворення – це зміна організаційно-правової форми юридичної особи. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи (частина друга статті 108 ЦКУ).
Реорганізація підприємства шляхом перетворення вимагає від платників дотримання  правил та норм, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс) у частині перереєстрації платника податку на додану вартість
(далі – ПДВ), визначення прав та обов’язків правонаступника.
Чи зберігається за правонаступником сума ліміту ƩНакл платника ПДВ?
Вимогами Кодексу та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (зі змінами), встановлено, що у разі реорганізації юридичної особи до обрахунку суми ∑Накл правонаступника включається сума ∑Накл реорганізованого платника, сформована:
у разі перетворення – на дату державної реєстрації припинення юридичної особи, яка реорганізується шляхом перетворення.
Подання у складі декларації додатка 3 (Д3) не потрібно.
Перерахунок суми ліміту ƩНакл платника, що реорганізується шляхом перетворення, та збільшення суми ліміту ƩНакл платника-правонаступника відбувається автоматично за умови дотримання ними вимог порядку перереєстрації платника ПДВ, визначеного п. 183.15 ст. 183 Кодексу та розділом IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (зі змінами).
 
 
Реорганізація шляхом перетворення: чи подається декларація з податку на прибуток підприємств за звітний період, у якому відбувається перетворення?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)інформує.
Якщо платник ПДВ ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (підпункт 137.4.3 пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України).
Отже, платник податку на прибуток підприємств, який прийняв рішення про реорганізацію шляхом перетворення, подає останню Декларацію до дати перетворення.
У полі 10 «Особливі відмітки» Декларації платник податку, який подає останню Декларацію, проставляє позначку «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації».
Разом з Декларацією платник податку подає фінансову звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), які є додатками до Декларації та її невід’ємною частиною.
 
 
Чи може суб’єкт господарювання завантажити фіскальний чек у форматі PDF з Реєстру «Пошук фіскального чеку», розміщеному на вебпорталі ДПС?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)повідомляє.
Сервіс «Пошук фіскального чека», який розміщений у відкритій частині Електронного кабінету, надає можливість перевірки наявності фіскального чека в базах даних ДПС.
За допомогою вказаного сервісу також можливо завантажити фіскальний чек у форматі XML або файл оригіналу фіскального чека з накладеним кваліфікованим електронним підписом або виконати перевірку кваліфікованого електронного підпису.
При цьому, сервіс «Пошук фіскального чека» не формує та не надає можливості завантаження фіскального чека у форматі PDF.
 
 
До уваги платників податку на прибуток підприємств, які застосовують прискорену амортизацію!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)щодо: чи збільшується фінансовий результат до оподаткування платником податку на прибуток, який застосовує прискорену амортизацію відповідно до п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для нового автомобіля, придбаного у грудні 2023 року та введеного в експлуатацію 01.01.2024, якщо у січні 2026 року буде здійснено його продаж, а також з якої дати визначається мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, інформує.
Відповідно до п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:
четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;
третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.
Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.
Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:
введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;
не були у використанні.
При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
Вимоги щодо використання основних засобів застосовуються з урахуванням змін унесених Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:
збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ;
зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.
При застосуванні положень п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ норми п. 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.
У разі продажу основного засобу до закінчення періоду нарахування прискореної амортизації, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся продаж такого основного засобу зобов’язаний:
збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ;
зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.
Водночас зазначаємо, що різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені ст. 138 ПКУ.
Відповідно до пп. 138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта та зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Отже, якщо продаж основного засобу відбувся після закінчення періоду нарахування прискореної амортизації такого основного засобу, то фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
Водночас, платник податку на прибуток визначає 2 роки для мінімально допустимих строків амортизації, які починаються з першого місяця, у якому нараховується амортизація після введення такого основного засобу в експлуатацію.
 
 
Про оподаткування ПДФО міжнародного або вітчизняного грантів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)звертає увагу, що оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Практика застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції визначає, що грант – це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо.
Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Статтею 165 ПКУ встановлений перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Водночас, доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначені п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу) (п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
При цьому п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Разом з тим, доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України – іноземні доходи, є об’єктом оподаткування резидента (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:
а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.);
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.
Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації.
Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Згідно з п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ ставка військового збору становить 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
 
 
Про подання заяви про включення/внесення змін до реєстру волонтерів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)нагадує, що для включення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр волонтерів) фізична особа – благодійник подає до територіального органу ДПС у паперовій або електронній формі Заяву про включення/внесення змін до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за формою № 1-РВ (додаток 3) (далі – заява) з позначкою «Включення до реєстру».
Заяву в електронній формі (F1308304) фізична особа – благодійник може подати, зокрема, засобами Електронного кабінету, що функціонує відповідно до ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України, або за допомогою електронних комунікацій.
На заяву накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису фізичної особи – благодійника.
Фізична особа – благодійник особисто подає заяву у паперовій формі до будь-якого територіального органу ДПС. Поштою або через представника заява подається до територіального органу ДПС за основним місцем обліку фізичної особи – благодійника.
У разі відсутності підстав для відмови у включенні фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів територіальний орган ДПС зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня отримання заяви включити таку фізичну особу – благодійника до Реєстру волонтерів.
ДПС створює та адмініструє Реєстр волонтерів в електронній формі.
Фізичній особі – благодійнику надається доступ до Реєстру волонтерів шляхом видачі витягу з Реєстру волонтерів.
Витяг формується засобами ІКС ДПС і надсилається фізичній особі – благодійнику автоматично за допомогою електронних комунікацій в електронній формі та розміщується в Електронному кабінеті. У витягу зазначається актуальна на дату та час його формування інформація про фізичну особу – благодійника.
Витяг також формується та надсилається фізичній особі – благодійнику у день включення / виключення фізичної особи – благодійника до/з Реєстру волонтерів, у день внесення до Реєстру волонтерів змін щодо волонтера.
У разі включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів на підставі заяви, поданої в паперовій формі, такій особі витяг надсилається листом.
Фізична особа – благодійник має право в електронній формі через Електронний кабінет або за допомогою електронних комунікацій надіслати до ДПС запит про отримання витягу (F1320601).
Водночас в період дії воєнного стану тимчасово обмежено доступ третіх осіб до Реєстру волонтерів відповідно до п.п. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану».
 
 
Виплата на користь ФОП за послуги з перекладу здійснена власними коштами підзвітної особи та відшкодована підприємством: чи відображати підприємству в додатку 4ДФ до Розрахунку?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)повідомляє. 
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) і Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок).
Порядок заповнення показників додатку 4 ДФ до Розрахунку (далі – додаток 4 ДФ) визначений п. 4 розд. IV Порядку, відповідно до п.п. 2 якого у розд. І додатку 4 ДФ, зокрема, у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний період місяць) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (додаток 2 до Порядку).
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
У графі 4а «Сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб» відображається сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством за звітний період.
У графі 4 «Сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб» відображається фактична сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб до бюджету у звітному періоді.
У графі 5а «Сума нарахованого військового збору» відображається сума збору, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством.
У графі 5 «Сума перерахованого військового збору» відображається фактична сума перерахованого збору до бюджету.
У графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатку 2 до Порядку.
Враховуючи зазначене, оскільки підприємство не нараховує доходи на користь фізичної особи – підприємця, а лише компенсує сплачені працівником кошти за надані фізичною особою – підприємцем послуги, то відображати в додатку 4 ДФ до Розрахунку виплату на користь фізичної особи – підприємця, таке підприємство не зобов’язане.
 
 
До уваги суб’єктів господарювання, які користуються земельними ділянками сільськогосподарського призначення, переданими в оренду!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)нагадує, що з 01 січня 2026 року запроваджується нова форма податкової декларації з орендної плати для земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.
Її застосовуватимуть суб’єкти господарювання, що користуються ділянками, переданими в оренду згідно зі статтею 120¹ Земельного кодексу України.
Вказана стаття передбачає, що земельна ділянка державної власності, що належала на праві постійного користування державному підприємству, переходить до акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства і є його правонаступником.
Передача землі відбувається на умовах оренди строком до 50 років, а мінімальний розмір орендної плати становить не менше 12 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Якщо така оцінка ще не проведена – не менше 12 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області.
Орендна плата за такі землі сплачуватиметься за окремим кодом Класифікації доходів бюджету – 18011200. Більшість надходжень (90 %) спрямовуватиметься до загального фонду державного бюджету.
Довідково. 
Форма Податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 1201 глави 19 розділу ІV Земельного кодексу України затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14 березня 2025 року № 154, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 березня 2025 року за № 473/43879 (зі змінами).
Закон України від 08 травня 2024 року № 3683-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України».
Наказ Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію».
Наказ Міністерства фінансів України від 10 липня 2024 року № 335 «Про внесення змін до Класифікації доходів бюджету».
 
 
Платники податку на прибуток підприємств подають податкову декларацію за 2025 рік за оновленою формою
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)інформує, що 16 вересня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.08.2025 за № 1205/44611 (далі – Наказ № 371).
Наказом № 371 внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація), пов’язані з реалізацією положень Закону України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» (далі – Закон № 4254).
Законом № 4254 Податковий кодекс України (далі – Кодекс) доповнено положеннями, зокрема, щодо непроведення за звітні (податкові) періоди з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, платниками податку на прибуток коригування фінансового результату до оподаткування на суму коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, у розмірі, що не перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови, що з цієї суми (вартості) більше 4 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям.
У зв’язку із зазначеними змінами форма Декларації доповнена додатком БД до Декларації (рядки 3.1.9 БД, 3.1.13 БД, 4.1.25 БД додатка РІ до рядка 03 РІ, рядки 20 БД, 21 БД додатка ДІЯ (рядок 06.3 ДІЯ)) (далі – додаток БД).
З огляду на те, що в Кодексі наведено кілька положень щодо безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям, які встановлюють різні умови впливу таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, додаток БД передбачає уніфіковане відображення операцій з одночасною їх систематизацією, що дозволить платникам податку коректно відобразити ці операції в Декларації й правильно визначити об’єкт оподаткування та суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.
Відповідно до положень п. 46.6 ст. 46 Кодексу якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням викладеного платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) 2025 рік.
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області