Американські гірки. Чому знецінюється долар та яким буде курс гривні у 2026-му?

2025 рік став роком "слабкого" долара.
На початку другого терміну президента Дональда Трампа та завдяки його політиці американська валюта знецінилася на 10% відносно кошика з шести основних світових валют. На цьому тлі знову активізувалися розмови про втрату доларом свого статусу світової валюти.
Спойлер: наразі вони перебільшені та завчасні.
Хоча нестабільність та непередбачуваність американської політики все частіше змушує інвесторів задуматися про те, аби перечекати неспокійні часи у більш захищених активах. В Україні курс "зеленого" майже не змінився: рік почався та закінчується біля позначки у 42 грн за долар, а більшу частину року курсу опускався ще нижче.
Чого не можна сказати про євро, яке з липня кілька разів намагалося подолати "психологічну межу" у 50 грн. Що відбувається з американською валютою у світі та як це вплине на курс в Україні? Злети та падіння року Ключовою темою президентських виборів 2024 року в США була криза вартості життя.
Більшість американців побачили у Трампі того, хто здатен привести економіку до ладу та знизити інфляцію. Через рік, на початку листопада 2025-го, ці ж економічні проблеми перетворилися на "ахіллесову п"яту" президента США та принесли перемогу на виборах його опонентам – демократам.
Наприклад, мером Нью-Йорка став 34-річний демократ, соціаліст та мусульманин Зоран Мамдані, з розгромом обійшовши підтримуваного Трампом самовисуванця. В унісон з електоральними настроями у США змінювалися й настрої на фінансових ринках.
Спочатку, на тлі високих очікувань від політики нового президента, інвестори скуповували американські активи.
Проте вже у квітні Трамп оголосив торговельну війну всьому світу, що похитнуло довіру не лише до американських акцій, але й до долара в цілому. Як наслідок, у 2025 році американська валюта суттєво просіла.
Індекс долара, який вимірює його вартість відносно кошика з шести світових валют (євро, єна, фунт стерлінгів, канадський долар, шведська крона і швейцарський франк), знизився на 10,5%. Найбільшого удару по американській економіці завдала мінливість рішень Трампа, який то вводив нові мита, то призупиняв їхню дію, то переглядав свої попередні рішення.
Як наслідок, долар та боргові облігації уряду США, які традиційно вважалися активами-"тихими гаванями" (у яких можна перечекати несприятливі економічні події), почали втрачати цей статус. Водночас протягом року зростав попит на інші "безпечні" активи, зокрема золото.
Підвищений попит сприяв рекордному зростанню цін: за рік тройська унція (31,1 грама) подорожчала на понад 66%, вперше перевищивши 4,5 тис.
дол. Послаблення американської валюти можна було передбачити.
Ще напередодні свого обрання Трамп скаржився на те, що долар "занадто міцний".
Мовляв, від цього програють американські експортери. Ще одне джерело невизначеності, яке хитало впевненість у доларі – "великий красивий закон" Трампа.
Документ передбачає зниження корпоративного податку, продовження податкових пільг для населення, зменшення видатків на програми медичного страхування, фінансування безлічі екзотичних ініціатив з багатомільярдними бюджетами (наприклад, системи протиракетної оборони "золотий купол"). За підрахунками позапартійних аналітиків, закладені ініціативи призведуть до зростання державного дефіциту США на понад півтора трильйона доларів за наступні 10 років, а державного боргу – на понад три трильйони. Обсяг держборгу США вже зараз перевищує 38 трлн дол.
і продовжує зростати.
Раніше для того, аби покривати виплати процентів та погашення основної суми за ним, уряд США без проблем позичав нові гроші.
Нині робити це складніше – через вже згадану втрату американськими облігаціями свого статусу "безпечного" активу. Щоразу як уряд США підходить до чергової "стелі" розміру держборгу, дебати навколо її підняття стають інструментом торгів та нервують інвесторів.
Через це вже кілька разів Сполучені Штати впритул підходили до дефолту.
Як наслідок декілька кредитних агентств позбавили США бездоганного рейтингу. Читайте також Бідні стануть біднішими, багаті – багатшими.
За що критикують податковий закон Трампа Третій фактор невизначеності – ерозія державних інституцій у США, підваження їхньої політичної незаангажованості та незалежності.
Чи не найбільше значення для стійкості долара мав тиск Трампа на центральний банк – Федеральну резервну систему (ФРС).
Очільник Білого дому вимагав від керівника ФРС Джерома Павела активніше знижувати розмір ключової ставки, не добираючи слів у своїх дописах у соцмережах. Повноваження Павела закінчуються у травні 2026 року, його ймовірним наступником називають колишнього економічного радника Трампа Кевіна Гессета. Підваження незалежності ФРС може ще сильніше підірвати довіру до долара, адже саме політична незалежність центрального банку є ключовим гарантом того, що ФРС зможе й надалі забезпечувати стабільність американської валюти та низькі темпи її знецінення. Наприкінці року до хвилювань на фінансовому ринку додалися й військові дії США у водах навколо Венесуели.
Обстріли човнів, які, за даними американського Міністерства війни, перевозили наркотики, або ж захоплення американськими військовослужбовцями кількох танкерів з венесуельською нафтою вселяють відчуття неминучості нового збройного конфлікту.
З цими новинами аналітики пов"язують суттєве зростання цін на золото наприкінці 2025 року. Початок епохи євро? Більшість проблем, які тиснули на позиції долара у світі, перекочують з 2025-го у наступний рік.
Разом з ними перейдуть побоювання щодо надійності американської фінансової системи та її валюти.
Крім потенційної війни, яка може розпочатися у Венесуелі, інвестори особливо прискіпливо спостерігатимуть за "війною" за незалежність ФРС. "Одним з головних ризиків для долара у 2026 році є зростання залежності ФРС від адміністрації Трампа в результаті появи в керівництві регулятора більш лояльних президенту людей, включно з новим головою центрального банку", – вважає голова департаменту корпоративного аналізу інвестгрупи ICU Олександр Мартиненко. Читайте також Трамп оголосив "торговельну війну" проти всіх.
Як реагує світ? Головна мета тиску Трампа на ФРС – забезпечення м"якшої монетарної політики: зниження ставок та запровадження інструментів кількісного пом"якшення (іншими словами – "друк грошей").
У Білому домі сподіваються, що більш м"яка політика ФРС сприятиме активізації економічного зростання.
Як наслідок, зростатимуть доходи корпорацій і кількість нових робочих місць. Недоліком пом"якшення монетарної політики є те, що вона сприятиме пришвидшенню інфляції.
І це буде відбуватися в умовах, коли США ще не відновилися після останнього інфляційного сплеску, пов"язаного з пандемією. "Подальше зниження ставок ФРС і застосування інших інструментів м"якої монетарної політики на тлі завершення циклу зниження ставок іншими провідними центральними банками може посилити тиск на долар", – додає Мартиненко. За умов, коли ставки у США будуть низькими, а інфляція відносно високою, інвестиції "природним" чином будуть рухатися до юрисдикцій з більш високими ставками та "спокійнішою" інфляцією.
Зокрема, до Євросоюзу, що посилюватиме позиції євро. Та чи означає це, що настав початок епохи євро як основної світової валюти? Ймовірно, про це говорити ще зарано. "Приблизно 60-70% транзакцій та активів обертаються в доларі, 15-20% – у євро.
Решту поділили фунт, єна, юань та інші валюти.
У євро було багато можливостей стати глобальною валютою, але пройшло вже 30 років, а воно нею не стало.
Чогось не вистачає", – казав в інтерв"ю ЕП професор Університету Каліфорнії Берклі Юрій Городніченко весною 2025 року. Читайте також "Якщо всі об"єднаються проти Штатів, то Штати програють".
Економіст про наслідки торговельної війни "Попри все долар США залишить за собою статус світової валюти, а також за ним буде найбільша частка в резервах країн світу", – вважає провідний експерт департаменту глобальних ринків "ОТП Банку" Євген Міюц. На долар припадає й переважна більшість вітчизняних золотовалютних резервів.
За даними НБУ, на початок грудня 2025 року у доларі та доларових активах було 60,5% з 54,75 млрд дол.
міжнародних резервів України.
Швидко змінити структуру резервів, збільшивши у ній частку іншої валюти чи золота, при цьому не зазнавши відчутних втрат – не зможе ані Нацбанк, ані будь-який інший центральний банк світу. "Долар США залишатиметься основною світовою валютою.
Коливання курсу долара, які ми бачили у 2025 році, не є чимось екстраординарним.
Поточний курс євро до долара відповідає очікуваному довгостроковому середньому курсу на горизонті 5-7 років", – резюмує головний експерт з макроекономічного аналізу "Райффайзен Банку" Сергій Колодій. Чого чекати від долара у 2026 році? Аналітики J.P.
Morgan очікують на подальше послаблення курсу "зеленого" відносно інших світових валют.
"Наш прогноз щодо долара на 2026 рік є "ведмежим" (курс буде падати – ЕП), хоча й меншим за масштабами та менш однорідним, ніж у 2025 році", – зазначила співкерівниця відділу глобальної валютної стратегії в J.P.
Morgan Міра Чандан. "Для нас не буде сюрпризом, якщо наприкінці 2026 пара EUR/USD перевищить рівень в 1,2 (долара за євро – ЕП)", – прогнозує Колодій.
На кінець грудня 2025 року 1 євро на міжнародному валютному ринку коштує 1,18 долара. Що буде з курсом в Україні Попри "американські гірки" долара у світі, в Україні його курс за останній рік майже не змінився.
Це викликає занепокоєння серед економістів: наразі країна переживає рекордний за свою історію дефіцит торгівлі.
За таких умов національна валюта мала би послаблюватися, а її відносна стабільність багатьох наштовхувала на думку про те, що курс долара утримується штучно. Нацбанк з такими звинуваченнями не погоджується.
Там пояснюють, що поточна політика керованої гнучкості полягає у тому, аби погашати "структурний дефіцит валюти", при цьому дозволяючи ринковим факторам впливати на курс.
Яким є розмір цього структурного дефіциту і які саме фактори на валютному ринку є ринковими, в НБУ не пояснюють. Читайте також Чому зростає імпорт і хто винен Наразі роль Нацбанку полягає у своєрідному посередництві між дефіцитом валюти на ринку та профіцитом – у держави.
Від початку великої війни Україна отримала понад 160 млрд дол.
від партнерів.
Щоразу, коли уряд хоче витратити ці кошти, він продає валюту НБУ, а останній накопичує її у міжнародних резервах.
Тож навіть попри дефіцит торгівлі ринок залишається збалансованим, а темпи знецінення гривні – стриманими. Попри те, що курс долара починав і закінчує рік на позначці близько 42 грн, девальвація все одно відбувається.
Найяскравіше її демонструє зміна курсу євро – з 43,6 грн на початку року до 49,6 грн наприкінці. Тож у 2025 році гривня девальвувала приблизно на 13,7%, просто це відбувалося в унісон зі знеціненням долара, через що його курс весь рік залишався стабільним.
Приблизно такі ж темпи девальвації були і у 2024 році (близько 10%).
Цілком ймовірно, що вони зберігатимуться і надалі. Так, більшість банківських та фінансових аналітиків прогнозують, що у 2026 році курс долара перетне позначку у 44 грн.
Наприклад, у Dragon Capital закладають курс на рівні 44 грн на кінець року, у групі ICU – 44,3 грн, Київській школі економіки – 44,5 грн, а у Concorde Capital – 44,8 грн за долар. "Ми очікуємо, що на кінець 2026-го курс долара становитиме біля 45 грн, а євро – біля 55 грн.
НБУ матиме достатньо резервів, щоб і надалі реалізувати політику керованої гнучкості.
З одного боку, девальвація гривні дозволить покращити дисбаланси сальдо товарів та послуг, розширення яких ми бачимо цього року.
З іншого боку, темпи девальвації будуть нижчими за дохідність гривневих активів, про що постійно згадує НБУ", – вважає Колодій з Райффайзену. Прогнозування курсу в Україні ніколи не було точною наукою.
На цей показник впливає чисельна кількість факторів – від погоди та обсягів врожаю до міграційних настроїв населення.
В умовах великої війни точність таких прогнозів знизилася ще більше.
Тож найкращим способом вберегтися від курсових коливань залишається диверсифікація заощаджень та холодний розум.