У 2025 році українці зібрали 57,6 мільйона тонн зерна

У 2025 році українські аграрії зібрали 57,6 млн тонн зернових, після завершення збирання кукурудзи загальний обсяг виробництва очікується на рівні близько 60 млн тонн. Про це повідомляє урядовий портал. "Україна завершила збір врожаю у 2025 році.
Попри повномасштабну війну та складні погодні умови, аграрії зібрали 57,6 млн тонн зернових і 17,3 млн тонн олійних культур", – говориться у повідомленні. Після завершення збирання кукурудзи загальний обсяг виробництва зернових очікується на рівні близько 60 млн тонн Як зазначає Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, ці показники мають особливе значення в контексті євроінтеграційного курсу України. "За обсягами виробництва зернових Україна вже сьогодні посідає друге місце серед країн Європейського Союзу – після Франції (63,1 млн тонн), випереджаючи Німеччину (45,2 млн тонн) і Польщу (36,5 млн тонн)", – говориться у повідомленні. У виробництві кукурудзи Україна є безумовним лідером, зазначає відомство. У 2025 році зібрано 23,5 млн тонн, тоді як загальний обсяг виробництва цієї культури в ЄС становить 57 млн тонн. За соняшником Україна також утримує лідерство – 9 млн тонн проти 8,5 млн тонн у всіх країнах ЄС разом. Середня врожайність зернових в Україні у 2025 році становить 5,08 т/га – лише на 14% нижче за середній показник у країнах ЄС. "За цим рівнем Україна перебуває на 18-му місці серед 27 держав Євросоюзу та випереджає окремі великі аграрні країни: врожайність в Україні на 15% вища, ніж в Іспанії, та на 11% – ніж у Румунії", – говориться у повідомленні. Водночас провідні європейські виробники – Франція та Німеччина демонструють врожайність зернових на 42-48% вищу за українську, порівнює міністерство. "Цей розрив не пов"язаний із кліматичними умовами, адже виробництво в цих країнах зосереджене на схожих агрокліматичних широтах.
Це свідчить про значний потенціал України для підвищення врожайності за рахунок інвестицій, сучасних технологій, розвитку аграрної інфраструктури та доступу до фінансування", – пояснюють у відомстві. "Україна вже є одним із ключових виробників зерна в Європі та світі.
Український агросектор не створює загроз для ринку ЄС, а навпаки – посилює стабільність постачання та зміцнює глобальну продовольчу безпеку", – наголосив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. "Інтеграція України до Європейського Союзу означає формування потужного аграрного виробника з високим потенціалом зростання, що підвищує стійкість ЄС до глобальних продовольчих викликів", –.додав він. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що темпи експорту українського зерна в грудні перевищили торішні. Раніше повідомлялося, що у період з липня по листопад поточного сезону експорт ячменю з України становив 1,2 млн тонн, що на 37% поступається відвантаженням за аналогічний період 2024/25 маркетингово року і становить 46% прогнозованого експортного потенціалу зернової. У листопаді Україна експортувала 158 тис.
тонн соєвого шроту, і це новий місячний рекордо, який на 26% перевищує показник жовтня і на 5% вище попереднього максимуму – 150,5 тис.
тонн в липні. У жовтні Україна експортувала 4,5 млн тонн агропродукції, що на 20,8% більше аналогічного показника попереднього місяця. Раніше повідомлялося, що Єгипет став основним імпортером українського зерна у жовтні, на нього припало 23,3% від загальної вартості експорту зернових. За два місяці 2025/26 маркетингово року Україна експортувала 1,456 млн тонн пшениці, що на 28% нижче, ніж за аналогічний період минулого сезону, коли експортували 2,026 млн тонн. У серпні Україна після тривалої перерви відновила поставки соєвого шроту до Єгипту, відвантаживши 18,5 тис.
тонн. Раніше аналітики зазначали, що Україна практично втратила ринки пшениці в Азії та Африці, поки зосереджувалася на експорті в Європу.
У тому числі повідомлялося про втрату 70% ринку Єгипту. Раніше повідомлялося, що позиції української соняшникової олії на ринку Азії слабшають.
Укоаїна суттєво втратила свої позиції на азійському ринку внаслідок складної логістики та високої конкуренції з боку дешевшої соєвої олії, а також соняшникової олії російського та аргентинського походження.