ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
Внесок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників екологічного податку – понад 329,4 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – листопаді 2025 року платники екологічного податку (екоподаток) поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 329,4 млн гривень. Це більше ніж за підсумками відповідного періоду минулого року на понад 25,6 млн грн, темп росту – 108,4 відсотки.
Сумлінна сплата екоподатку фінансує заходи, які спрямовуються на підтримку раціонального використання природних ресурсів, попередження або подолання нанесення шкоди довкіллю, а також на відновлення екосистем.
Звертаємо увагу, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
► викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
► скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
► розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
► утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
► тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
За видобування кам’яного вугілля місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 88,1 млн грн рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – листопада 2025 року платники рентної плати спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 88,1 млн гривень.
Повідомляємо, що згідно з п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, які виконують роботи, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п.п. 252.1.6 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр (абзац перший п. 252.3 ст. 252 ПКУ).
Рентна плата: за видобування нафти платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 55,5 млн грн
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж одинадцяти місяців поточного року за видобування нафти платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою на понад 55,5 млн гривень. Це більше ніж у січні – листопаді 2024 року майже на 11,0 млн грн, або на 24,6 відсотків.
Нагадуємо, що 30.12.2025 – останній день сплати за листопад 2025 року рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Які податкові наслідки у разі прощення дебіторської заборгованості нерезиденту (до спливу строку позовної давності)?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
У разі якщо юридична особа-резидент здійснює прощення дебіторської заборгованості нерезиденту України, яка виникла то така операція оподатковується виходячи з розрахунку, наведеного у п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та сплачується резидентом під час такої виплати (прощення), якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.
У разі якщо нерезидент не сплачує податок на прибуток із суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої в результаті прощення боргу за його зобов’язаннями, відповідно до вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, то платник податку-резидент України має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму такої безповоротної фінансової допомоги відповідно до вимог п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Водночас, при формуванні дебіторської заборгованості, якщо операція з експорту товарів нерезиденту підпадала під визначення контрольованої, за такою операцією платник податку – резидент повинен був сформувати різницю згідно з п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
У разі якщо операція з експорту товарів нерезиденту не підпадала під визначення контрольованої, то за такою операцією платник податку – резидент формує різницю згідно з п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Водночас зазначаємо, що кожен конкретний випадок має розглядатися із урахуванням обставин здійснення відповідних операцій, договірних умов, всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались та з урахуванням критеріїв, визначених положеннями ПКУ.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view
Суб’єктом господарювання не подано повідомлення про зберігання пального для заправлення електрогенераторних установок в обсязі до 2000 літрів: чи є відповідальність?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінам та доповненнями) (далі – Закон № 3817) встановлено, що на період дії воєнного стану в Україні, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг).
Статтею 73 Закону № 3817 передбачено застосування до суб’єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу за зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки без наявності ліцензії на право зберігання пального.
При цьому, облік пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового здійснюється автоматично, суб’єкти господарювання, що зберігають пальне для електрогенераторних установок повинні бути внесені в електронний реєстр суб’єктів господарювання, які мають право зберігати таке пальне без наявності відповідної ліцензії. Суб’єктам господарювання, у яких об’єм складів не перевищує 2000 літрів необхідно повідомити ДПС про зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів будь-яким засобом зв’язку.
Враховуючи вищевикладене, неподання суб’єктом господарювання повідомлення про зберігання пального для заправлення електрогенераторних установок в обсязі до 2000 літрів не є підставою для застосування до такого суб’єкта господарювання відповідальності за зберігання пального без ліцензії.
Разом з тим, порушення вимог щодо подання повідомлення про зберігання пального для заправлення електрогенераторних установок в обсязі до 2000 літрів призводить до порушень у процедурі підтвердження легальності отримання пального у контрагента.
Де у приватній частині Електронного кабінету наявна інформація про КВЕДи платника податків?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до пп. 1 і 2 частини першої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу – підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) на підставі:
1) відповідних заяв про державну реєстрацію;
2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.
В ЄДР містяться дані, зокрема, згідно з п. 11 частини другої та п. 6 частини четвертої ст. 9 Закону № 755 про види діяльності юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону № 755).
Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії (абзаци перший – другий частини другої ст. 13 Закону № 755).
Порядок функціонування Електронного кабінету затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису».
Режим «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету містить інформацію про облікові та реєстраційні дані платника, у тому числі, щодо кодів видів економічної діяльності (КВЕД) платника.
Розділ «Реєстраційні дані» зазначеного режиму містить інформацію про код та найменування основного виду економічної діяльності, розділ «Види діяльності» – інформацію про всі КВЕД платника, які внесені до ЄДР (код ВЕД, найменування ВЕД, ознака віднесення до основного виду економічної діяльності).
Яка сума доходу зазначається у довідці про доходи ФОП – платника єдиного податку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом для фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Нормами п. 292.3 ст. 292 ПКУ визначено, що до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Пунктом 296.8 ст. 296 ПКУ визначено, що платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.
Така податкова декларація складається з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання.
Згідно з приміткою до форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами та доповненнями), фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку (незалежно від групи) у разі подання податкової декларації для отримання довідки про доходи обов’язково зазначають тип декларації «Довідкова», податкові зобов’язання по єдиному податку в розділах V та VI декларації не визначаються та Додаток 1 «Відомостей про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» не подається. Подання такої податкової декларації не звільняє платника від обов’язку подання декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.
Таким чином, у довідці про доходи ФОП – платника єдиного податку відображається сума отриманих нею доходів за відповідний період.
Чи передбачені пільги щодо сплати збору за місця для паркування транспортних засобів?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п.п. 268 прим.1.2.1 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених ст. 30 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 875).
Згідно з ст. 30 Закону № 875-ХІІ органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.
Назву Закону № 875-XII відповідно до п.п. 1 п. 3 Закону України від 19 грудня 2017 року № 2249-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змінено на «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
До уваги осіб, які одночасно є платниками земельного податку та орендної плати!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями надходження до бюджету земельного податку та орендної плати обліковується за окремими кодами класифікації доходів бюджету. В органах ДПС платнику, який одночасно є платником земельного податку та орендної плати, відкривають окремі інтегровані картки платника для обліку земельного податку та орендної плати.
З урахуванням викладеного, платнику, який є одночасно платником земельного податку та орендної плати, має подати до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку та окремо щодо орендної плати.
Щодо сплати ФОПом – платником єдиного податку четвертої групи позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів і витрат на оренду земельних ділянок
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3).
У Додатку 3 платник єдиного податку четвертої групи розраховує, зокрема, різницю між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення) платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого Позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Позитивне значення є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Показник Позитивного значення, розрахований у рядку 04 графи 3 розд. ІІ Додатка 3, переноситься до рядка 15.2 графи 6 «Розрахункової частини декларації для фізичних осіб – підприємців» (далі – Розрахункова частина) Декларації.
Поряд з цим:
у рядку 15.1 графи 6 Розрахункової частини Декларації зазначаються зобов’язання з єдиного податку за підсумками звітного (податкового) року, який, відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ, сплачувався платником щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків;
у рядку 15 графи 6 Розрахункової частини Декларації шляхом додавання показників рядків 15.1 та 15.2 графи 6 Розрахункової частини Декларації розраховується загальна сума податкового зобов’язання з єдиного податку самостійно нарахована за звітний (податковий) період.
Відповідно до підпунктів 295.9.1 та 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи:
самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки Декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ;
перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.
Отже, позитивне значення тобто різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок сплачується фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку четвертої групи не пізніше 20 лютого поточного року на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцезнаходженням платника податку (податковою адресою).
При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. єдиного податку) відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv
ФОП на загальній системі отримав дохід від видів діяльності, які не зазначені в реєстраційних даних платника податку: оподаткування доходу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 177.8 ст. 177 ПКУ).
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
