ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями надійшло понад 546,5 млн грн акцизного податку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З початку 2025 року за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників акцизного податку отримали понад 546,5 млн гривень. Порівняно з січнем – листопадом минулого року надходження збільшились на понад 32,4  млн грн, темп росту – 106,3 відсотки. Про  такі результати поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін. 
Очільник податкової служби регіону подякував платникам за сумлінну сплату податків і нагадав, що здійснення суб’єктами господарювання діяльності у рамках чинного законодавства запобігає порушенням і застосуванню штрафних санкцій. 
«Комунікації з бізнесом і нові сервіси податкової служби спрямовані на підвищення рівня добровільного виконання платниками податкового законодавства. Офіс податкових консультантів – це сервіс персоналізованих консультацій. Аналізуємо конкретну ситуацію суб’єкта господарювання, який звертається за допомогою, і підбираємо оптимальні рішення, щоб виключити податкові ризики», – зазначив Юрій Павлютін.
Звертаємо увагу, що новий цифровий сервіс «ТAX Control» запроваджено з метою боротьби з порушеннями у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування. Доступ до сервісу цілодобовий і з будь-якого пристрою.
За допомогою цього ресурсу можна повідомити, зокрема, про невидачу продавцем фіскального чека під час розрахунків, факти торгівлі без ліцензії чи з порушеннями реалізації підакцизної продукції. 
 
 
Які витрати можна включити до податкової знижки?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що громадяни, з метою реалізації права на податкову знижку за витратами 2024 року, мають подати податкову декларацію про майновий стан і доходи по 31.12.2025 (включно).
До переліку витрат, понесених платниками у 2024 році, відносяться:
- оплата за навчання – за себе або членів сім’ї першого ступеня споріднення або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, якщо кошти сплачені українським закладам освіти;
- пожертвування та благодійні внески – у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, але не більше ніж 4 % від загального доходу;
- оплата за користування іпотечним житловим кредитом – частина суми процентів за користування кредитом;
- страхові платежі та пенсійні внески – за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом;
- витрати на допоміжні репродуктивні технології – оплата допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
- оплата державних послуг – вартість державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
- витрати на переобладнання транспортного засобу – суми витрат на переобладнання транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
- витрати на будівництво (придбання) доступного житла – суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла;
- витрати на оренду житла – для внутрішньо переміщених осіб (за певних умов);
- витрати на придбання акцій підприємства Дія Сіті – витрати на придбання акцій, емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті;
Платник має надати копії документів, що підтверджують ці витрати: договори, квитанції, чеки, платіжні доручення.
 
 
Плата за землю: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від фізичних осіб майже 665,2 млн гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)інформує.
Протягом січня – листопада 2025 року фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 665,2 млн грн плати за землю. Це на понад 84,7 млн грн, або на 14,6 відс. більше, ніж у січні – листопаді минулого року.
Повідомляємо, якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то така особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.
 
 
Платники Дніпропетровщини за видобування залізних руд спрямували до місцевих бюджетів понад 1,7 млрд грн рентної плати
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж одинадцяти місяців поточного року за видобування залізних руд місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників рентної плати отримали майже 1 776,4 млн гривень. Це порівняно з січнем – листопадом 2024 року на понад 160,3 млн грн, або майже на 10,0 відс. більше.
Нагадуємо, що 30.12.2025 – останній день сплати за листопад 2025 року рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України. 
 
 
Чи передбачена відповідальність за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах підприємства?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148).
Згідно з п.п. 16 п. 3 розд. I Положення № 148 ліміт залишку готівки в касі (далі – ліміт каси) – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.
Установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках (п. 48 розд. V Положення № 148).
Відповідно до абзацу першого п. 50 розд. V Положення № 148 установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг підставі Положення № 148 та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківським надавачем платіжних послуг готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським надавачам платіжних послуг. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські надавачі платіжних послуг встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг або уповноваженої ним особи.
Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю установи/підприємства (абзац перший п. 54 розд. V Положення № 148).
Пунктом 56 розд. V Положення № 148 визначено, що керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.
Статтею 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП) встановлено, що здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, відповідальних за здавання виторгу, від сімнадцяти до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від сорока трьох до ста сімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, нормами Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за перевищення встановлених лімітів в касах підприємства.
Отже, за порушення термінів здавання готівкової виручки торговельними підприємствами всіх форм власності, установлених Положенням № 148, яке призводить до перевищення встановлених лімітів в касах, до посадових осіб, відповідальних за здавання виручки, чинним законодавством передбачено адміністративний штраф у розмірах, визначених ст. 164 прим. 4 КпАП.
 
 
До яких видів доходів застосовується ставка військового збору 1,5 відсотка?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить: для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ крім доходів:
військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.
Водночас слід зазначити, що відповідно до ст. 5 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» (зі змінами та доповненнями) особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Крім того, ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України, відносяться додаткові винагороди, які входять до складу грошового забезпечення і встановлюються постановами Кабінету Міністрів України, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» (зі змінами).
При цьому трудові відносини працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань регулює Кодекс законів про працю України, відповідно до ст. 2 якого працівники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Відповідно до положень Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями) заробітна плата – це винагорода обчислена, як правило у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Отже, ставка військового збору 1,5 відс. застосовується до доходів у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а дохід у вигляді заробітної плати, нарахованої (виплаченої) працівникам Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно законів України військових формувань до умов трудового договору (контракту), оподатковується військовим збором на загальних підставах за ставкою 5 відсотків.
 
 
До уваги юридичних осіб!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: чи зобов’язана юридична особа – резидент України, яка здійснює діяльність на території Республіки Казахстан через постійне представництво та виплачує заробітну плату як громадянам Казахстану так і громадянам України, сплачувати в Україні податок на доходи фізичних осіб та військовий збір як податковий агент, інформує.
Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи (далі – Конвенція) підписаною 09.07.1996, яка є чинною в українсько-казахських податкових відносинах з 14.04.1997, застосовуються до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав (ст. 1 Конвенції).
Відповідно до ст. 5 Конвенції для цілей Конвенції термін «постійне представництво (установа)» означає постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність підприємства.
Термін «постійне представництво» включає зокрема: а) місце управління; б) відділення; в) контору; г) фабрику; д) майстерню; е) шахту, нафтову або газову свердловину, кар’єр або будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; ж) склад або іншу споруду, що використовується для поставки товарів з метою подальшої реалізації.
Термін «постійне представництво» також включає:
а) будівельний майданчик або будівельний, монтажний або складальний об’єкт або послуги, пов’язані з наглядом за виконанням цих робіт, якщо тільки такий майданчик або об’єкт існують більше 12 місяців або такі послуги надаються протягом більше ніж 12 місяців;
б) установку або споруду, що використовуються для розвідки природних ресурсів, або послуги, пов’язані з наглядом за виконанням цих робіт, або бурову установку або судно, що використовуються для розвідки природних ресурсів, якщо тільки таке використання триває протягом більше ніж 6 місяців;
в) надання послуг, включаючи консультаційні послуги, резидентами через службовців або інший персонал, найнятий резидентом для таких цілей, але тільки якщо діяльність такого характеру продовжується (для такого або пов’язаного з ним проекту) в межах країни більше ніж 6 місяців.
Згідно з п. 1 ст. 15 Конвенції з урахуванням положень ст.ст. 16,18 і 19 Конвенції платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом однієї Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки у цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, отримана винагорода може оподаткуватись у цій другій Державі.
Разом з тим, відповідно до п. 2 ст. 15 Конвенції незважаючи на положення п. 1 ст. 15 Конвенції, винагорода, що одержується резидентом однієї Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо:
а) одержувач перебуває в другій Договірній Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів протягом будь-якого безперервного 12-місячного періоду; і
б) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом другої Договірної Держави; і
в) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в другій Державі.
Враховуючи вищевикладене, оскільки резидент України здійснює діяльність на території Республіки Казахстан через постійне представництво, то дохід у вигляді заробітної плати як громадян Казахстану так і громадян України оподатковується в Республіці Казахстан.
Водночас, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою 9 відс., визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі, якщо дохід отримується фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому фізична особа зобов’язана подати річну податкову декларацію та сплатити податок (військовий збір) з такого доходу.
 
 
Чи відноситься спирт коньячний, плодовий, зерновий дистилят до спирту етилового в розумінні ПКУ?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817):
спирт етиловий – спирт, що класифікується в товарних позиціях 2207 і 2208 згідно з УКТ ЗЕД та вироблений із сільськогосподарської продукції або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями;
зерновий дистилят – спиртовий дистилят, отриманий шляхом перегонки (дистиляції) зрілої бражки зернових культур, який має органолептичні характеристики, похідні від використаної сировини, та використовується для виробництва спиртних напоїв;
спиртовий дистилят – спирт, отриманий шляхом дистиляції (перегонки) після спиртового бродіння сільськогосподарської продукції, який не має характеристик спирту етилового, зберігає аромат і смак використаної сировини та відповідає товарній позиції 2208 згідно з УКТ ЗЕД. До спиртових дистилятів відносяться спирт коньячний, спирт плодовий, дистилят виноградний спиртовий, спирт-сирець плодовий; зерновий, винний, пивний дистиляти, спиртовий дистилят, отриманий у результаті повного або часткового відбору спирту з алкогольних напоїв, одержаних у результаті повного або часткового збродження сусла, з метою зниження в них вмісту спирту (деалкоголізації), та інші спиртові дистиляти, передбачені Законом України від 01 грудня 2022 року № 2800-IX «Про географічні зазначення спиртних напоїв».
Згідно з розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817:
спирт коньячний, одержаний шляхом дистиляції (перегонки) виноматеріалів коньячних, що відповідають встановленим законодавством вимогам до виноградного вина, яке використовується для отримання винного дистиляту, вважається винним дистилятом, за умови його відповідності показникам, визначеним підпунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про географічні зазначення спиртних напоїв»;
тимчасово, до набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі, можуть використовуватися терміни, зокрема, «спирт коньячний», «спирт плодовий», які вживаються в такому значенні:
спирт коньячний – спиртовий дистилят, отриманий шляхом переробки виноматеріалів виноградних за коньячною технологією для виробництва коньяку України та інших алкогольних напоїв;
спирт плодовий – спиртовий дистилят, отриманий шляхом дистиляції до міцності не більше 86 відс. об. продукту спиртового бродіння м’ясистих фруктів, у тому числі бананів, або сусла з таких фруктів, ягід чи овочів, з кісточками або без кісточок, із збереженням у дистиляті аромату та смаку, похідних від дистильованої сировини, вміст летких речовин у якому становить 2 грами і більше на 1 літр спирту при 100 відс об., вміст синильної кислоти – не більше 0,07 грама на 1 літр спирту при 100 відс. об. (для спиртного напою з кісточкових фруктів), максимальний вміст метанолу – 10 грамів на 1 літр спирту при 100 відс. об.
Відповідно до п.п. 14.1.237 та 14.1.2371 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ):
- спирт етиловий – всі види ректифікованого спирту етилового, біоетанол, інші види спирту етилового, зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД.
- спиртовий дистилят – спирт, отриманий шляхом дистиляції (перегонки) після спиртового бродіння сільськогосподарської продукції, який не має характеристик спирту етилового, зберігає аромат і смак використаної сировини та відповідає товарній позиції 2208 згідно з УКТ ЗЕД.
Враховуючи викладене вище, до спирту етилового, у розумінні ПКУ, не відносяться спирт коньячний, плодовий, зерновий дистилят.
 
 
Підстави для проведення фактичної перевірки
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Така перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;
неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
 
 
Алгоритм дій для подання заяв про бажання/відмову отримувати документ через Електронний кабінет
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що порядок функціонування Електронного кабінету затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 637).
Форми Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет та Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет затверджені Наказом № 637.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.taх.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема «Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391602) та «Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391702) , і подання її до контролюючих органів.
Для подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет необхідно:

Увійти до приватної частини Електронного кабінету.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Обрати режим «Введення звітності».

У панелі інструментів режиму «Введення звітності» натиснути Створити.
Обрати рік, місяць у якому формується та подається заява та тип звітності (F(J) 13 Запити). Зі списку документів обрати форму заяви (F/J 1391602 – Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або F/J 1391702 – Заява про відмову отримувати документ через Електронний кабінет);
Поля регіон та район заповнюються автоматично.

Заповнити форму документа.

У формі заяви вказати електронну адресу, реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
Перевірити наявність та правильність заповнення полів заяви натиснувши Перевірити.
Після успішного заповнення Зберегти заяву.

Підписати та відправити документ до контролюючого органу.

Підписати документ за допомогою кваліфікованого електронного підпису або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису та відправити підписану заяву.
Через певний час користувач отримує: Відповідь № 1 ( Квитанція №1, яка засвідчує факт і час отримання електронного документа), Відповідь № 2 (Квитанція № 2, яка засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації електронного документа).
Отриману Квитанцію № 2 можна переглянути та завантажити у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи».
Відповідно до абзацу першого п. 21 Наказу № 637 платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документ через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 4 до Наказу № 637.
 
 
Яка інформація зазначається у заяві про проставлення апостиля, що подається до ДПС?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України (далі – ДПС) та її територіальними органами, здійснюється ДПС відповідно до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.03.2023 № 125/209/293/139/999/5 (далі – Правила).
Апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або на вимогу фізичної/юридичної особи (їх представників) (далі – заявник) (п. 5 Правил).
З метою проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, заявник подає до ДПС заяву, в правому куті якої зазначаються власне ім՚я та прізвище заявника, його місце проживання, контактний телефон, документ, що посвідчує його особу.
У тексті заяви про проставлення апостиля в ДПС заявником зазначаються:
документ (назва), який надається для проставлення апостиля;
назва країни, в якій буде використовуватися документ;
надання згоди на обробку персональних даних заявника;
поштова адреса, на яку буде надіслано документ (документи) з проставленим апостилем або обґрунтованою відмовою засобами поштового зв’язку АТ «Укрпошта»;
телефонний номер заявника;
дата, особистий підпис, власне ім՚я та прізвище заявника.
У разі подачі пакету документів представником додається довіреність, видана належним чином, із зазначенням повноважень представника.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 1 Правил, документи, які надаються для проставлення апостиля, повинні містити підпис посадової особи контролюючого органу та печатку.
Рекомендовані форми заяв про проставлення апостиля в Державній податковій службі України на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав для фізичних та юридичних осіб розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Діяльність/Апостиль/Форми Заяв про проставлення апостиля в Державній податковій службі України на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав для фізичних та юридичних осіб.
 
 
Податкова знижка за навчання: які документи подаються з податковою декларацією про майновий стан і доходи?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Громадяни, які протягом року здійснювали витрати за навчання у вітчизняних закладах освіти, можуть повернути частину сплачених коштів завдяки податковій знижці.
► Головна умова – отримувати офіційні доходи, з яких сплачено ПДФО, та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) по 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.
 Документи, які необхідно додати до Декларації:
- копію паспорта (1, 2 сторінки та сторінка прописки – і учня/студента, і члена сім’ї, який подає декларацію на отримання податкової знижки);
- копію договору з навчальним закладом;
- копію квитанції про оплату за навчання за звітний рік;
- документи, які підтверджують ступінь споріднення, а саме: копію свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб – якщо сплата була за чоловіка (дружину);
 - копію реєстраційного номера облікової картки платника податків: учня/студента і члена сім’ї (хто подає декларацію на отримання податкової знижки);
 - оригінали довідки з місця роботи про нараховану заробітну плату, утриманий податок на доходи фізичних осіб та суми податкової соціальної пільги (в разі її наявності) за звітний податковий рік;
- реквізити банківського рахунку для перерахування суми отриманої податкової знижки (номер рахунку, найменування та МФО банку).
У разі використання електронних розрахункових документів у Декларації зазначаються лише їх реквізити.
Оригінали документів до податкової не подаються, але зберігаються у платника ПДФО протягом визначеного законом строку.
Контролюючі органи не мають права вимагати від платників документи, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області