ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
Єдиний податок: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від ФОПів надійшло майже 5,0 млрд гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж січня – листопада 2025 року фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 4 969,8 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження зросли майже на 502,4 млн грн, темп росту – 111,2 відсотки. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Керівник податкової служби області подякував платникам за роботу і податкову дисципліну та акцентував, що прозора господарська діяльність бізнесу з дотриманням вимог законодавства – це не тільки чесні й однакові правила для всіх, а й важлива фінансова підтримка економіки у непростий для країни час.
«Податкова служба сьогодні застосовує виключно ризик-орієнтований підхід в адмініструванні податків, спрямований на підвищення рівня податкової культури у суспільстві. Запровадження податкового комплаєнсу – новий рівень відносин податківців з платниками податків, який ґрунтується на довірі і партнерстві. Системний діалог з платниками і максимальна консультаційна допомога – запорука ведення бізнесу у правовому полі», – підкреслив Юрій Павлютін.
Взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність: алгоритм дій
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Для взяття на облік в контролюючому органі фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність необхідно:
1. У строк 10 календарних днів після державної реєстрації (реєстрації) незалежної професійної діяльності та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності подати особисто або через представника, надіслати поштою рекомендованим листом з описом вкладення до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:
- заяву за формою № 5-ОПП, наведену у додатку 8 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588);
- копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588.
При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспорт. Інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи має бути підтверджена даними паспорта або витягом із відповідного реєстру територіальної громади.
Якщо фізична особа подає документи для взяття на облік через поштове відділення рекомендованим листом з описом вкладення, то копії документів повинні бути засвідчені нотаріально або органом, який здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності.
У день отримання заяви за формою № 5-ОПП фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність береться на облік в контролюючому органі. Довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків у контролюючому органі за основним місцем обліку.
2. Надати відомості про адресу робочого місця шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку, протягом 10 робочих днів після взяття на облік, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП), наведеної у додатку 10 до Порядку № 1588, або зазначити в заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік.
Якщо робоче місце фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце постійного проживання, то необхідно проставити позначку у графі 16 розділу 3 Повідомлення за ф.№ 20-ОПП для взяття на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.
Якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зазначила дані про робоче місце (офіс) у заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік у контролюючих органах, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу Повідомлення за ф. № 20-ОПП.
Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від юридичних осіб понад 38,4 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – листопада 2025 року юридичні особи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 38,4 млн гривень. Це на понад 3,3 млн грн, або на 9,5 відс. більше, ніж у січні – листопаді минулого року.
Інформуємо, що у разі подання уточнюючої податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Декларація) реквізит «Податковий період» в уточнюючій Декларації та у додатку до Декларації заповнюється таким чином:
- у Декларації збору заповнюється рядок 2.2 (зазначаються квартал, який уточнюється, та рік, квартал якого уточнюється), рядок 2.1 не заповнюється;
- у додатку до Декларації заповнюється рядок 1.2 (зазначаються квартал, який уточнюється, рік, квартал якого уточнюється, та поле «Реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, що уточнюється»), рядок 1.1 не заповнюється.
Значення рядка 1.2 додатка до Декларації має дорівнювати значенню рядка 2.2 Декларації, а значення поля «Реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, що уточнюється» додатка до Декларації має дорівнювати значенню поля «Реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, що уточнюється» рядка 1 Декларації.
Чи може чоловік скористатись правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що за витратами, понесеними у 2024 році, громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (податок) мають право на податкову знижку. Податкова декларація про майновий стан і доходи такими особами подається по 31.12.2025 (включно).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст. 166 ПКУ, а саме:
податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;
якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.
Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 (зі змінами), стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.
Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ (зі змінами та доповненнями) послугою з медичного обслуговування населення (медична послуга) є послуга (у тому числі оцінювання повсякденного функціонування особи, реабілітаційна послуга), що надається пацієнту в закладі охорони здоров’я, реабілітаційному закладі або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.
Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Отже, платник податку чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: чи існує обмеження щодо кількості символів при заповненні графи 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» податкової накладної та графи 3 «Опис (номенклатура) товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується» розрахунку коригування, інформує.
Відповідно до п.п. «е» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України опис (номенклатура) товарів/послуг є одним із обов’язкових реквізитів, що зазначається у податковій накладній.
Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).
Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця, що вноситься до графи 2 податкової накладної, має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг.
Кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладній не може перевищувати 99999 позицій (п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307).
Згідно з п. 21 Порядку № 1307 порядок складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
При цьому обмежень щодо кількості символів, які допускаються при заповненні графи 2 податкової накладної та графи 3 розрахунку коригування, Порядком № 1307 не передбачено.
Прощення дебіторської заборгованості нерезиденту (до спливу строку позовної давності): податкові наслідки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
У разі якщо юридична особа-резидент здійснює прощення дебіторської заборгованості нерезиденту України, яка виникла, то така операція оподатковується виходячи з розрахунку, наведеного у п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та сплачується резидентом під час такої виплати (прощення), якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.
У разі якщо нерезидент не сплачує податок на прибуток із суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої в результаті прощення боргу за його зобов’язаннями, відповідно до вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, то платник податку-резидент України має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму такої безповоротної фінансової допомоги відповідно до вимог п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Водночас, при формуванні дебіторської заборгованості, якщо операція з експорту товарів нерезиденту підпадала під визначення контрольованої, за такою операцією платник податку – резидент повинен був сформувати різницю згідно з п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
У разі якщо операція з експорту товарів нерезиденту не підпадала під визначення контрольованої, то за такою операцією платник податку – резидент формує різницю згідно з п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Водночас зазначаємо, що кожен конкретний випадок має розглядатися із урахуванням обставин здійснення відповідних операцій, договірних умов, всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались та з урахуванням критеріїв, визначених положеннями ПКУ.
ФОП на загальній системі оподаткування надав благодійну допомогу Збройним Силам України: що з витратами?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування визначено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, яким не передбачено віднесення до витрат сум благодійної допомоги, яку надає фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування.
Продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах особам до 18 років: відповідальність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу на таке.
Відповідно до ст. 71 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння:
особами, які не досягли 18-річного віку;
особам, які не досягли 18-річного віку;
у приміщеннях та на територіях закладів освіти, закладів охорони здоров’я (крім ресторанів, розміщених на території санаторіїв);
у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами (продукцією) дитячого асортименту або спортивними товарами (продукцією), а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);
з торгових автоматів;
на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);
поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);
з рук, лотків;
у споживчих упаковках, що містять менше/більше 20 сигарет, сигарил чи цигарок;
у місцях торгівлі, не визначених для торгівлі такими товарами (продукцією);
шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку), крім випадків, передбачених частиною дев’ятою ст. 71 Закону № 3817.
Забороняється продаж будь-яких товарів (продукції) дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби, електронні сигарети, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
На час проведення масових заходів сільські, селищні, міські ради в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, куріння тютюнових виробів, використання електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
Згідно з частиною другою ст. 73 Закону № 3817 до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за порушення вимог ст. 71 Закону № 3817 – 3 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У разі порушення вимог ст. 71 Закону № 3817 особою, яка здійснює доставку пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, відповідальність застосовується до такої особи.
Частинами другою і третьою ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, – тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, – тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Дії, передбачені частиною першою чи третьою ст. 156 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Іноземний дохід, отриманий громадянином України, який перебуває у Польщі понад 183 дні, та здійснює підприємницьку діяльність як польський ФОП (JDG): що з оподаткуванням ПДФО і військовим збором?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
Визначення резидентського статусу фізичних осіб є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів особи згідно з нормами ПКУ.
Нерезиденти – фізичні особи, які не є резидентами України (п.п. «в» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Поняття «резидент» та критерії визначення резидентського статусу наведено у п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Фізична особа вважається резидентом, якщо вона має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Отже, відповідно до п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ перебування в інших країнах світу понад 183 дні не є достатньою підставою для визначення резидентського статусу, оскільки, якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом України, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. ІV ПКУ, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Оподаткування іноземних доходів регулюється п. 170.11 ст. 170 ПКУ, згідно з п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), та оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім випадків встановлених п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) передбачено ст. 179 ПКУ.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п. 13.4 ст. 13 ПКУ суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
При цьому п.п. 170.11.3 п. 170.11 ст. 170 ПКУ визначено, що не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Відповідно до п. 3 ст. 2 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень від 12 січня 1993 року (далі – Конвенція) податками, на які поширюється Конвенція, зокрема, є:
a) в Україні:
(i) податок на прибуток (доходи) підприємств;
(ii) прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства;
(надалі «український податок»);
b) у Польщі:
(i) прибутковий податок з юридичних осіб;
(ii) прибутковий податок з фізичних осіб;
(iii) сільськогосподарський податок;
(надалі «польський податок»).
Конвенція застосовується також до будь-яких ідентичних або подібних по суті податків, які стягуються одною з Договірних Держав після дати підписання Конвенції, в доповнення до або замість існуючих податків цієї Договірної Держави. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування (п. 4 ст. 2 Конвенції).
Згідно з п. 1 ст. 24 Конвенції з урахуванням положень законодавства України, що стосуються звільнення податку, сплаченого на території за межами України (які не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на польський податок, сплачуваний за законодавством Польщі та відповідно до цієї Конвенції прямо або шляхом вирахування прибутку, доходів або майна, що підлягає оподаткуванню, із джерел в Польщі, буде робитись знижка у вигляді кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок.
Отже, з метою уникнення подвійного оподаткування платника податків враховуються податки, визначені п. 3 ст. 2 Конвенції та будь-які ідентичні або подібні до них по суті, які стягуються однією з Договірних Держав.
Звертаємо увагу, що нормами ПКУ не передбачено зменшення річного податкового зобов’язання з військового збору на суму податків, сплачених за кордоном.
Враховуючи вищезазначене, сума річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб може бути зменшена на суму прибуткового податку з фізичних осіб, сплаченого у Польщі, за умови надання відповідної довідки від державного органу країни про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.
При цьому кожен окремий випадок розглядатиметься компетентними органами на основі наданих документів та підтверджень з урахуванням усіх обставин.
Зміна контролюючого органу платником податку на прибуток/неприбутковою організацією: куди подавати звітність і сплачувати податок на прибуток?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім, зокрема, виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку, зокрема:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ (п.п. 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Відповідно до частини восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків, зокрема у випадку зміни місцезнаходження визначені ст. 66 ПКУ. Відповідно до п. 66.1 ст. 66 ПКУ підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації, документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку / взяття на облік такого платника податків (п. 66.3 ст. 66 ПКУ).
Порядок зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або ДПІ обслуговування регламентується нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами) (далі – Порядок № 1588).
Пунктами 10.2 та 10.13 розд. Х Порядку № 1588, зокрема, встановлено, що платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.
Така ознака не встановлюється стосовно:
юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
платників податків, включених до реєстру платників податків – нерезидентів;
фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність;
відокремлених підрозділів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів).
Враховуючи викладене, платник податку на прибуток у разі зміни місцезнаходження платника податків, пов’язаної зі зміною контролюючого органу (крім платника податку на прибуток – нерезидента), подає Декларацію та сплачує податок на прибуток за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року).
Платник податку на прибуток – нерезидент подає Декларацію та сплачує податок на прибуток за новим місцезнаходженням після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.
У разі зміни місцезнаходження платника податків, пов’язаної зі зміною контролюючого органу неприбутковою організацією, подання Звіту здійснюється за новим місцезнаходженням після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.
До уваги суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що при визначенні розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, враховуються тільки ті місця роздрібної торгівлі, на які таким суб’єктом отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами.
При цьому відстань визначається не тільки між місцем роздрібної торгівлі та адміністративним центром області, в якому таке місце знаходиться, а між місцем роздрібної торгівлі та адміністративними центрами всіх областей і м. Києва та м. Севастополя.
Взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність: алгоритм дій
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Для взяття на облік в контролюючому органі фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність необхідно:
1. У строк 10 календарних днів після державної реєстрації (реєстрації) незалежної професійної діяльності та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності подати особисто або через представника, надіслати поштою рекомендованим листом з описом вкладення до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:
- заяву за формою № 5-ОПП, наведену у додатку 8 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588);
- копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588.
При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспорт. Інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи має бути підтверджена даними паспорта або витягом із відповідного реєстру територіальної громади.
Якщо фізична особа подає документи для взяття на облік через поштове відділення рекомендованим листом з описом вкладення, то копії документів повинні бути засвідчені нотаріально або органом, який здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності.
У день отримання заяви за формою № 5-ОПП фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність береться на облік в контролюючому органі. Довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків у контролюючому органі за основним місцем обліку.
2. Надати відомості про адресу робочого місця шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку, протягом 10 робочих днів після взяття на облік, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП), наведеної у додатку 10 до Порядку № 1588, або зазначити в заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік.
Якщо робоче місце фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце постійного проживання, то необхідно проставити позначку у графі 16 розділу 3 Повідомлення за ф.№ 20-ОПП для взяття на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.
Якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зазначила дані про робоче місце (офіс) у заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік у контролюючих органах, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу Повідомлення за ф. № 20-ОПП.
Дії СГ, якщо відсутній фіскальний чек на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що інформація про фіскальний чек з’являється на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку» у разі:
- фіскалізації чека у режимі онлайн – після отримання на пристрій підтвердження його фіскалізації на фіскальному сервері ДПС;
- фіскалізації чека у режимі офлайн – після отримання від пристрою пакету даних про чеки сформовані в режимі офлайн (після відновлення зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером ДПС).
Якщо фіскальний чек відсутній за результатами пошуку засобами Електронного кабінету, то необхідно повторно перевірити введені дані у пошукових реквізитах та повторити пошук.
У разі відсутності фіскального чеку суб’єктом господарювання може бути надісланий лист з повідомленням про його відсутність до ДПС. До такого повідомлення необхідно додати копію чеку, який не знайдено.
Наявність надміру сплачених сум єдиного внеску: чи необхідно сплачувати суму заборгованості та/або фінансових санкцій по єдиному внеску?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.
Частиною тринадцятою ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням, зокрема, з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та Пенсійним фондом України.
Яка кількість кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа формується при отриманні кваліфікованого або удосконаленого електронного або удосконаленого електронного підпису у КНЕДП ДПС, та яка їх функція?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
До кожного кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису при його отриманні у Кваліфікованого надавача Державної податкової служби України (КНЕДП ДПС) генерується два сертифікати:
з ознакою «ЕЦП, Неспростовність» – для підписання даних;
з ознакою «Протоколи розподілу ключів» – для шифрування даних.
При цьому сертифікат з ознакою «ЕЦП, Неспростовність» використовується для ідентифікації підписувача та гарантування цілісності документа.
Сертифікат з ознакою «Протоколи розподілу ключів» використовується для криптографічного захисту інформації та засвідчення особистості власника ключа. Тобто, даний сертифікат забезпечує конфіденційність інформації власника ключа.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
