Коломойський вже не мовчить. Чому олігарх знову згадав про "Укрнафту" та чим це загрожує державі?

Після повернення під контроль держави компанії "Укрнафта" та єдиного працюючого Кременчуцького НПЗ восени 2022 року Ігор Коломойський обрав публічну позицію мовчання. Тоді, відповідаючи на питання журналістів про примусове відчуження активів, олігарх коротко відрізав: "Жодних коментарів та оцінок до кінця війни". На тривалий час ця тема дійсно зникла з його публічної риторики і багато хто сприйняв це як мовчазне прийняття нової реальності. Утім, як показують останні події, пауза скоріше була тактичною.
Перебуваючи під вартою, Коломойський дедалі частіше став повертатися до теми "Укрнафти" та "Укртатнафти", роблячи різкі й часто демонстративні заяви.
Навіть тоді, коли в нього ніхто не питає. Судові засідання тепер використовуються як майданчик для політичних заяв та передавання "привітів" владі, правоохоронцям і тим, хто сьогодні керує активами, що цікавлять колись одного з найвпливовіших олігархів країни. "Коломойський прямо із лави підсудних почав погрожувати: мовляв, буду доганяти, бійтеся.
Принаймні, так це зчитують люди, чиї шляхи за роки війни перетинались з його інтересами", – описують нову фазу його поведінки політики, які уважно стежать за судовими процесами. У поєднанні з публічними натяками на зміну влади, зокрема резонансною фразою про "Наполеона, якого скоро не буде", адресованою президенту Володимиру Зеленському, усе це виглядає як частина підготовки до реваншу.
І "Укрнафта" в цьому процесі має усі шанси стати центральним активом. Як змінилась компанія та її результати під управлінням держави та чим загрожує повернення нафтових активів колишнім акціонерам? Історія націоналізації Держава почала поступово втрачати "Укрнафту" та "Укртатнафту" ще на початку 2000-х.
Спочатку у 2003 році група "Приват" Ігоря Коломойського з партнерами отримала фактичний контроль над найбільшим видобувником нафти в країні. Формально держава весь час володіла контрольним пакетом у 50%+1 акція, але реальне управління "Укрнафтою" майже два десятиліття залишалося за приватними менеджерами олігарха. Як згодом зізнався сам Коломойський, за право управляти активом з 2003 року він щомісяця давав 5 млн дол.
(загалом 110 млн дол.) хабара на вимогу тодішнього президента Леоніда Кучми через його зятя олігарха Віктора Пінчука. Аналогічна ситуація склалась і з "Укртатнафтою", яка перейшла під повний контроль "приватівців" у 2007 році.
Держава в ній володіла 43% акцій, але, як і у випадку з "Укрнафтою", фактичного впливу на компанію не мала. Читайте також Чому добре бути Ігорем Валерійовичем Операційне управління, фінансові потоки та ключові рішення роками зосереджувалися в руках менеджменту, пов"язаного з Коломойським і його партнерами. Сформована бізнес-модель виглядала наступним чином: сировина напівдержавної "Укрнафти" реалізовувалася за заниженими цінами, перероблялася на Кременчуцькому НПЗ, а основний прибуток акумулювався в роздрібному сегменті через найбільшу в Україні мережу АЗС, яка тоді налічувала понад 1600 станцій. Політичні цикли змінювалися, але контроль над активами стабільно залишався за дніпровською групою. Ситуація різко змінилася восени 2022 року – на тлі повномасштабної війни.
У листопаді Ставка Верховного Головнокомандувача з міркувань національної безпеки ухвалила рішення про примусове відчуження акцій низки стратегічних підприємств. 5 листопада було оголошено про передачу "Укрнафти" та "Укртатнафти" під контроль держави з передачею акцій в управління Міноборони. Вже 8 листопада спецназ СБУ зайшов в офіси обох компаній.
Активи отримали статус "військового майна", після чого почалася повна зміна управлінської вертикалі.
Старий менеджмент втратив свої посади.
У підсумку очолив обидві компанії колишній СЕО мережі АЗС WOG Сергій Корецький. Сам Коломойський опинився під вартою за підозрами у масштабних фінансових зловживаннях, у тому числі пов"язаних із згаданими вище активами.
Тоді ж він публічно заявив, що не коментуватиме націоналізацію до завершення війни.
Однак із подальшими політичними зрушеннями в країні буде змінюватись і його риторика. Знову заговорив Майже три роки олігарх демонстративно мовчав, якщо не рахувати окремих рідких інтерв"ю для підконтрольних йому ж медіа.
Заяви останніх місяців свідчать про те, що він готує реванш і темі "Укрнафти" в цьому процесі відведено не останню роль. "Яким би рішенням Ставки не прикривались, накази вилучити акції "Укрнафти" та "Укртатнафти" є злочином", – заявляв він, наполягаючи, що дії держави мають бути кваліфіковані як "мародерство в умовах війни". Він говорить про 1,5 млрд дол.
активів, що нібито були в "Укрнафті" на момент націоналізації, і які "зникли" вже за державного менеджменту. "На 1 січня цього (2025-го – ЕП) року на рахунку було 24 мільярди гривень.
На 1 жовтня – 1 мільярд з копійками.
Це лише за дев"ять місяців", – стверджує олігарх, звинувачуючи чинне керівництво компанії у недбалості. Читайте також З міркувань оборони.
Як активи Коломойського, Жеваго, Григоришина та Богуслаєва перейшли до держави Паралельно із цим змінюється і тон його політичних натяків.
Під час одного із засідань Коломойський озвучив репліку, яка швидко розійшлася в медіа: "Скоро його не буде.
Цього Наполеона", – вочевидь, маючи на увазі президента Зеленського. Чи можна вірити його словам та оцінкам і якою є реальна ситуацію в компанії після трьох років управління державою? Щоб оцінити реальні зміни ЕП звернулась до народних депутатів, урядовців та профільних експертів. Три роки державного управління – рахунок на табло За словами співрозмовників ЕП, контраст між активами до та після 2022 року – разючий.
У листопаді 2022-го "Укрнафта" зустрічала відвідувачів ґратами на вході, як своєрідним символом закритості й накопичених проблем. Компанія мала багатомільярдні кумулятивні збитки, податкові борги й перебувала в стагнації.
Уже за два роки ситуація кардинально змінилась. Директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн наголошує, що нинішня "Укрнафта" – принципово інша компанія, ніж та, що була до 2023 року.
"Вже у перший рік державного управління актив показав прибуток 23,5 мільярди гривень, тоді як за попередні десять років фінансовий результат був 24,8 мільярди збитку", – каже експерт. За його словами, за часів керування групою "Приват" гроші з "Укрнафти" виводились на близькі до Коломойського компанії.
Це робилось шляхом реалізації нафти, газу та LPG афілійованим структурам за заниженими цінами.
Лише у 2009-2010 роках втрати компанії через продаж нафти з дисконтом перевищив 1 млрд дол. "Тепер продаж цих ресурсів відбувається на відкритих аукціонах, де купити продукцію за ринковими цінами може будь-хто.
Ще один спосіб виведення коштів з компанії – закупка послуг за завищеними цінами", – додає Куюн. Читайте також Сергій Корецький: В "Укрнафті" тотальний витік інформації Голова парламентського комітету з енергетики Андрій Герус також вважає націоналізацію логічним та обґрунтованим рішенням з огляду на ризики постачання пального та інтереси держави як мажоритарного акціонера. "Робота компанії стала більш прозорою, її чистий прибуток та податкові платежі суттєво зросли.
Окрім того, почали здійснювати інвестиції у розвиток та буріння заради майбутнього збільшення видобутку нафти та газу", – перелічує нардеп. Розворот на 180 градусів у виробничій діяльності компанії відзначає і Куюн.
"Капітальні вкладення зросли у десятки разів, таких темпів буріння компанія не бачила з 90-х років.
Абсолютно інакше виглядає роздрібна мережа "Укрнафти": це вже не мотлох, а сучасні об"єкти дорожнього сервісу, які на рівних конкурують з приватними мережами", – констатує експерт. Загалом за 2023-2025 роки "Укрнафта" сплатила до бюджету майже 76 млрд грн податків і зборів, виплатила понад 15 млрд грн дивідендів державі та отримала близько 40 млрд грн сумарного прибутку. Близько 3 млрд грн було спрямовано на підтримку Сил оборони України. Що буде далі "Коломойський – дуже досвідчений гравець, добре відчуває слабкість влади та намагається реагувати на перерозподіл центрів впливу всередині держави.
Думаю, саме з цим пов"язана його бурхлива активність останнім часом", – пояснює логіку заяв олігарха один з депутатів "Слуги народу". При цьому він не вірить, що сценарій із поверненням компаній під крило олігарха сьогодні є можливим. "Згадайте усі його заяви та звинувачення по "Приватбанку".
Чим все закінчилось? Держава вже має на руках рішення Високого суду Англії, яким Коломойський та його партнер Боголюбов мають компенсувати банку три мільярди доларів.
Вже навіть стартував процес примусового стягнення цих коштів. Щось подібне в майбутньому на нас чекає і у кейсі "Укрнафти" та "Укртатнафти".
Там зафіксовано зловживань на десятки мільярдів гривень", – каже співрозмовник ЕП в уряді. Читайте також Початок епохи бідності: як падала нафтова імперія Коломойського та кому дістануться її залишки "Усі бачать результати та розуміють, що компанії нарешті перестали бути джерелом збагачення олігархічних груп і перетворились на елемент національної безпеки", – зазначає співрозмовник ЕП на енергоринку. На його переконання, реванш Коломойського означав би повернення до старої моделі управління з втратою прозорості, скороченням надходжень до бюджету та ослабленням обороноздатності держави. "Очевидно, що повертати активи Коломойському до ухвалення судових вироків у корупційних справах щодо цих компаній було б величезною помилкою.
Але я в такий сценарій і не вірю.
Думаю, що це неможливо", – резюмує один із чинних депутатів владної фракції.