Зарплата у чиновників зростає швидше, ніж в інших. Що відбувається?
У 2022-2023 роках, коли держава через брак коштів скоротила надбавки чиновникам більшості органів виконавчої влади, службовці почали масово звільнятися.
Реформа системи оплати праці, що стартувала з 1 січня 2024 року, мала це виправити.
Нова модель грейдів замінила непрозору систему, де 30% зарплати становив посадовий оклад, а 70% – премії.
Постанова Кабміну мала завершити багаторічну реформу: уніфікувати оплату праці на держслужбі, зробити її справедливішою та ринковою.
ЕП проаналізувала відкриті дані Міністерства фінансів про штатні розписи 82 центральних органів виконавчої влади за період з початку 2024-го по жовтень 2025-го.
Результати виявилися несподіваними: реформа не лише не скоротила розрив у зарплатах між різними категоріями держслужбовців, але й поглибила його.
Читайте також
Грошей на всіх не вистачає, держслужбовці масово звільняються.
Що відбувається?
За неповних два роки дії нової системи середня зарплата державного службовця зросла з 38,6 тис.
грн до 59,7 тис.
грн на місяць, або на 55%.
Територіальні підрозділи, де працює 51,5 тисячі людей, показали ще динамічніше зростання: їхні зарплати збільшилися на 84%: з 21,5 тис.
грн до 39,6 тис.
грн.
Зарплати у приватному секторі зростали повільніше: за даними work.ua, середня зарплата за той самий період зросла з 19 тис.
грн до 27,5 тис.
грн, тобто лише на 45%.
.weekly_charts figure{
margin-inline-start: 0px;!important;
margin-inline-end: 0px;!important;
font-size:13px;
}
label[for^="inputs"] {
font-size:14px;
}
form[class*="inputs"] {
font-size: 14px;
}
.weekly_charts {
display: flex;
flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */
justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */
gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */
}
import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js";
import define from "https://api.observablehq.com/d/3bf2fc2bc2343a5c@276.js?v=4";
new Runtime().module(define, name => {
if (name === "vis1") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis1-b8af8946"));
});
Реформа оплати праці 2024 року стосувалася більшість центральних органів виконавчої влади та їх територіальних підрозділів.
Проте не всіх.
Наразі понад 25 категорій "спеціальних" органів залишаються поза системою грейдів через конституційні гарантії незалежності (суди, НБУ, Національна рада з питань телебачення, НКРЕКП), антикорупційну специфіку (НАБУ, САП, ДБР, БЕБ, НАЗК), статус військовослужбовців (Національна поліція, СБУ, ДПСУ) або підзвітність безпосередньо Верховній Раді (Рахункова палата, ФДМУ, Офіс Омбудсмена).
Для цих органів оплата праці визначається профільними законами з прив"язкою до прожиткового мінімуму або середньої зарплати по економіці, що зазвичай забезпечує вищий рівень оплати порівняно із загальною системою оплати праці на державній службі.
Читайте також
Для одних – скорочення, для інших – підвищення.
Як реформа держслужби змінила зарплати чиновників?
Олександр Саєнко, який з 2011 року займався реформою надання адміністративних послуг в Україні, вважає: ключова проблема державної служби не стільки у низьких зарплатах, скільки у хаосі та ручному керуванні.
Попри реформу грейдів у законодавчих пропозиціях знову простежується бажання протягнути "політичних улюбленців" – установи із зарплатами вищими, ніж у решти.
Знову з"являються "рівніші серед рівних", у яких зарплати і зросли найбільше.
Зокрема, митники.
У травні 2025 року Кабмін оновив систему оплати праці працівників митних органів.
Середній посадовий оклад керівництва центрального апарату Держмитслужби (голова та два заступники) – 221 тис.
грн, з яких голова отримує – 90,2 тис.
грн.
Оклад спеціаліста – 75 тис.
грн, а начальника регіональної митниці – 54,1 тис.
грн.
Попри підвищення зарплат і криміналізацію контрабанди, поки що жоден контрабандист за ґратами не опинився.
Питання перезавантаження митниці залишається відкритим.
Читайте також
Результат дорівнює нулю.
Як Офіс президента провалив боротьбу з контрабандою
Також суттєво зросли зарплати в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (переважно у керівництва, яке вважають близькими до колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака) – на 133% (з 29,6 тис.
грн до 69 тис.
грн).
Зарплати у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) зросли на 110%, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг – на третину, до 93 тис.
грн на місяць.
Саме "спецоргани" стали головними бенефіціарами нової реальності.
Ці установи вже на початку 2024 року загалом мали на 34% вищі зарплати у порівнянні зі звичайними держслужбовцями: 45,4 тис.
грн проти 33,9 тис.
грн.
Після реформи цей розрив не лише не скоротився, але й збільшився до 44%: у жовтні 2025-го "спецоргани" платили в середньому 74,2 тис.
грн, тоді як "звичайні" – 51,6 тис.
грн.
Читайте також
Офіс президента готує заміну голови НКЦПФР.
Чим не влаштовує радник Єрмака?
При цьому деякі спецоргани поєднали підвищення зарплат зі скороченням штату.
Наприклад, Фонд державного майна підвищив зарплати на 91%, але зменшив чисельність працівників на 8%.
Нацкомісія з цінних паперів збільшила оплату на 133%, скоротивши штат на 4%.
Цей феномен не випадковий: статистичний аналіз виявив слабку, але стійку негативну кореляцію між зростанням зарплат і зміною чисельності.
Коефіцієнт становить -0,156 для всіх органів і -0,277 для "спецорганів".
Установи, які суттєво підвищили зарплати, частіше скорочували або менше нарощували штат.
Це класичний "трейд-офф" обмежених бюджетних ресурсів: можна платити вищі зарплати меншій кількості людей або менші зарплати більшій кількості.
"Спецоргани", маючи окрему систему фінансування і більшу автономію, обрали перший шлях.
Проте корупційні скандали, які їх супроводжують, залишають питання щодо ефективності цих видатків.
