Чи впливає низька стартова ціна на результати торгів?

Чи зацікавились би ви аукціоном з продажу понад 250 квадратних метрів нерухомості у вашому місті зі стартовою 1 грн? Невисока стартова ціна та інтерес до нежитлових приміщень від Харківської міськради цьогоріч привабив на торги вісім учасників.
У підсумку переможець придбав цей актив за 4 млн грн. Інший приклад: Фонд державного майна у Рівному продавав гаражі з блоком побутових приміщень, вартість стартувала з 10 тис.
грн.
Конкуренція із семи учасників збільшила фінальну вартість до 1 млн грн.
І це лише кілька прикладів, які показують, як може змінитися ціна під час торгів. Тож як формується вартість майна на аукціоні? І чи висока фінальна ціна — найголовніший критерій успішних торгів? Стартова вартість і ціна продажу Продаж державного та комунального майна на онлайн-аукціонах починається зі стартової ціни – мінімальної суми, за яку громада чи держава готова передати майно у приватну власність.
Початкова ціна визначається на основі балансової вартості.
Якщо вона відсутня або дорівнює нулю, аукціонна комісія може встановити стартову ціну на рівні навіть 1 грн.
Чи впливає це на фінальну вартість? Як показує досвід та результати аукціонів – ні. Реальну ціну визначає ринок.
Це найпрозоріший спосіб продажу публічного майна.
Фінальна вартість лота показує скільки ринок готовий заплатити за певний об"єкт в момент аукціону.
Часто на це впливає як поточний стан майна (можливі борги, потреба в ремонті та модернізації), так і його потенціал. Низька стартова вартість може допомогти залучити учасників.
А конкуренція – один з чинників, що дозволяє отримувати більше коштів від продажу.
Наприклад, середня кількість учасників на англійських приватизаційних аукціонах воєнного часу трохи більше трьох учасників. Читайте також Заплатимо через рік: аномально довгі строки оплати в закупівлях Якщо ж ми поглянемо на торги зі стартовою вартістю до 10 тис.
грн, там в середньому за лот змагається понад чотири учасники, а в аукціонах з початковою ціною до 1 тис.
грн – в середньому вже майже п"ять учасників. Щодо кінцевого результату, лише у 8% торгів зі стартовою вартістю до 10 тис.
грн фінальна ціна зростає менш ніж на 20%.
Водночас частка таких аукціонів серед лотів з початковою ціною до 1 тис.
грн ще менша – до 3%.
Зростання на п"яту частину при невисокій стартовій – це небагато в грошах, тож наведу ще один показник: лише у 10% торгів з початковою ціною до 1 тис.
грн фінальна сума зростає менш ніж вдесятеро. Всі ці цифри не про те, що невисока стартова гарантує велике зростання.
Іноді така початкова ціна – це реальна балансова вартість майна, а іноді – стратегія організатора.
Але головне – це не проблема.
Адже кінцева сума в першу чергу залежить від привабливості об"єкта на ринку. Кейс "гривнівок" від держави У 2024-2025 роках Фонд державного майна активно реалізовував "гривнівки" – активи, вартість яких на торгах стартувала з 1 грн.
Такі лоти в середньому фінішували на рівні сотень тисяч гривень, а окремі – мільйона й більше. Іншим аргументом, чому не варто акцентувати на невисокій стартовій, є історія продажу нежитлових будівель на Львівщині.
У підсумку переможець придбав лот за понад 1 млн грн.
Й хоча за майно змагався лише один учасник, навіть відсутність конкуренції через механіку торгів дозволяє реалізовувати активи за ринковими цінами. Річ у тім, що до початку торгів ніхто не знає кількість учасників та їхні ставки.
Відтак, коли учасник зацікавлений в об"єкті, він може пропонувати за нього набагато вищу ціну ще на етапі закритих цінових пропозицій. Кейс громад: успіх не лише в ціні Громади також володіють активами, ринкову ціну яких складно визначити.
Тому серед їхніх лотів також можна знайти майно зі стартовою вартістю одна гривня або кілька сотень гривень. На початку року на Хмельниччині Ленковецька громада виставляла на торги шість будівель по 1 грн.
Це приміщення колишніх сільських рад, майстерні, будинки культури у селах з населенням до тисячі людей. За підсумками торгів громада залучила 275 тис.
грн.
Зокрема будівлю недіючої сільської ради переможець торгів купив за 2 тис.
грн.
Чи це достатньо за 90 квадратних метрів у невеликому селі? В реалізації публічного майна навіть фінальна ціна – не завжди головне. Читайте також Як управляти комунальними підприємствами Державі та громадам приватизація допомагає управляти своїм майном: позбуватися непрофільного майна, зупиняти його руйнування, не витрачати кошти на утримання об"єктів, що не використовуються, знаходити ефективного управлінця.
Водночас передача таких об"єктів приватним власникам генерує бюджетні надходження й відкриває можливість для підприємців запустити на їхній базі нові бізнеси. Торги відкриті для всіх охочих й кожен може взяти участь та позмагатися за публічне майно.
Часом один учасник чи незначне зростання – це слово ринку щодо певного лота в момент його продажу.
А сам факт приватизації – це вже успіх. Чи можна сказати, що держава програла, коли на місці занедбаної адмінбудівлі чи недіючого клубу згодом з"явиться магазин, кав"ярня чи перукарня?