ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
Дніпропетровщина: на 53,0 відс. зросли надходження до місцевих бюджетів від платників частини чистого прибутку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж січня – листопада 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників частини чистого прибутку надійшло майже 28,0 млн гривень. Надходження зросли порівняно з відповідним періодом минулого року на понад 9,6 млн грн, або на 53,0 відсотки. Про такі результати поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській Юрій Павлютін.
Очільник регіональної податкової служби акцентував, що робота бізнеса в правовому полі і відповідальне ставлення платників до сплати податків – це забезпечення стабільної роботи економіки країни і вагомий внесок в її обороноздатність.
Як зазначив Юрій Павлютін, дотримання суб’єктами господарювання чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством: належної реєстрації в податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та сплати податкового зобов’язання в установлені терміни – це своєчасно отримані бюджетами кошти. Комунікації з платниками, зокрема спрямовані на підвищення рівня податкової дисципліни. При цьому, сервісна складова відіграє важливу роль: нові формати взаємодії з бізнесом, які запроваджені податковою службою, підвищують рівень обізнаності бізнес-спільноти у законодавчих нормах і сприяють позитивному розвитку партнерських відносин податкової служби з платниками податків.
Дякуємо всім за фінансову підтримку держави!
Платники рентної плати за видобування надр місцевого значення сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже на 8,8 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – листопада 2025 року платники рентної плати за видобування надр місцевого значення спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 8,8 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2024 року це майже на 3,8 млн грн більше, темп росту – 175,3 відсотків.
Повідомляємо, що об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл), є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать:
обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;
обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;
обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів.
Поряд з цим, що відповідно до абзацу другого п.п. 69.5 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства із гірських порід, яка класифікується за кодом 2517 згідно з УКТ ЗЕД, що безоплатно передається на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, не є об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами за видобування корисних копалин.
До загального фонду держбюджету за видобування кам’яного вугілля платники Дніпропетровщини спрямували понад 205,6 млн грн рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж одинадцяти місяців 2025 року за видобування кам’яного угілля платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду держбюджету понад 205,6 млн грн рентної плати.
Повідомляємо, що відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції (частина перша ст. 4 Закону України «Про угоди про розподіл продукції»).
Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин.
Особливості справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 338 розд. XVIII «Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції» Податкового Кодексу України (далі – ПКУ).
Термін «інвестор» для цілей оподаткування відповідно до розд. XVIII «Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції» ПКУ вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про угоди про розподіл продукції».
Порядок обчислення, ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, умови та порядок її сплати та подання звітності під час виконання угод про розподіл продукції визначаються такими угодами.
Ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не повинні бути меншими, ніж установлені розд. IX «Рентна плата» ПКУ на момент укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ.
Податкова знижка в частині витрат на сплату страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя: алгоритм розрахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що порядок застосування платником податку – фізичною особою права на податкову знижку передбачений ст. 166 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2024 році: 3028,00 грн х 1.4 = 4240,00 гривень);
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2024 році: 3028,00 грн х 1.4 х 50 відс. = 2120,00 гривень).
Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 25000 грн, розпочинався 14 серпня 2024 року і платником податків у серпні 2024 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 25000 грн (з 14.08.2024 по 13.08.2025), то з урахуванням норм п.п. «а» п.п. 166.3.5 ПКУ платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2024 році, що не перевищує 21200,00 грн (4240,00 грн х 5 місяців).
При страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 10600,00 грн (4240,00 грн х 5 місяців х 50 відсотків).
Акцентуємо, що за витратами 2024 року, з метою отримання права на податкову знижку податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно подати не пізніше 31.12.2025.
До уваги суб’єктів господарювання, які змінили місцезнаходження, пов’язане зі зміною адміністративного району!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що порядок внесення змін до облікових даних платників податків, зокрема у випадку зміни місцезнаходження визначені ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 66.1 ст. 66 ПКУ підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації, документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (із змінами та доповненнями) затверджено Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор), який складається з кодів та назв об’єктів, які розподілені на п’ять рівнів.
Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку визначено, що, зокрема, у рядку 032 «Кодифікатор адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад» заголовної частини Розрахунку зазначається код Кодифікатора за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, або нотаріусом за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Крім того, зазначений рядок 032 міститься в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, у якому вказується код за Кодифікатором за місцезнаходженням податкового агента або відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається за відокремлений підрозділ, або за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Враховуючи викладене, у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, в рядку 032 Розрахунку та рядку 032 додатка 4ДФ до Розрахунку зазначається код Кодифікатора за новим місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
Щодо подання Повідомлення про набуття контролю над контрольованою іноземною компанією
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Підпунктом 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).
Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа резидент України (далі – контролююча особа):
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відс., або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відс., за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у КІК реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК.
Відповідно до п.п 39 прим. 2.1.4 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ для цілей визначення володіння фізичною або юридичною особою відповідною часткою в іноземній юридичній особі усі права, що належать такій фізичній або юридичній особі, вважаються сумою часток, які:
належать такій фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;
належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.
Розмір частки опосередкованого володіння розраховується:
у разі володіння через один ланцюг осіб, які володіють частками одна в іншій, шляхом множення часток;
у разі володіння через кілька ланцюгів осіб, які володіють частками одна в іншій, – шляхом підсумовування часток у кожному такому ланцюгу.
При цьому для цілей розрахунку опосередкованого володіння, у разі якщо особа фактично володіє часткою в розмірі понад 50 відс. (через один або кілька ланцюгів) над юридичною особою у ланцюгу, вважається, що фізична особа володіє часткою в такій юридичній особі у розмірі 100 відсотків.
У разі якщо особа здійснює фактичний контроль над наступною юридичною особою у ланцюгу, вважається, що така особа володіє часткою в наступній юридичній особі у розмірі 100 відсотків.
Особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі: володіння на підставі права власності, або якщо право власності на відповідну частку юридично належить іншим особам, які діють в інтересах такої особи.
Подання Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи до контролюючого органу – це дія фізичної особи – резидента України щодо повідомлення про набуття (відчуження) частки в іноземній юридичній особі або початок (припинення) здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання (втрати визнання) такої особи контролюючою особою КІК.
Припинення підприємницької діяльності ФОПом – платником єдиного податку четвертої групи: в який термін подається остання податкова декларація?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (абзац перший п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (п.п. 65.10.1 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).
Абзацами другим та третім п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
Згідно з п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а в разі смерті фізичної особи - підприємця – з дати смерті такої фізичної особи.
У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, четвертої групи є календарний рік (п. 294.1 ст. 294 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік (п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є:
додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – додаток 1);
додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – додаток 2);
додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – додаток 3).
Згідно з приміткою 14 до Декларації додаток 2 подається та заповнюється виключно фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку четвертої групи, які створили фермерське господарство, зареєстроване відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство», та які є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). Додаток 2 не подається та не заповнюється зазначеними платниками за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати додаток 2 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Таким чином, фізичною особою, щодо якої до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подається остання Декларація за податковий (звітний) рік, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом поточного року, на який припадає дата державної реєстрації припинення, або не пізніше 20 лютого наступного року. В рядку 1 загальної частини Декларації зазначаються дві відмітки одночасно «Загальна», «Звітна».
Разом з останньою Декларацією подається додаток 1, додаток 2 (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску) та додаток 3.
При цьому в «Розрахунковій частині декларації для фізичних осіб – підприємців» Декларації:
рядки 12 – 14, 16.1 – 16.5 не заповнюються;
в рядку 15 зазначається загальна сума податкового зобов’язання по єдиному податку самостійно нарахована за податковий (звітний) період (рядок 15.1 + рядок 15.2);
в рядку 15.1 – зобов’язання по єдиному податку самостійно нараховані за підсумками податкового (звітного) року в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;
в рядку 15.2 – позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (значення переноситься із рядка 4 графи 3 розд. ІІ додатка 3);
в рядку 15 прим. 1 – сума військового збору, нарахованого за ставкою 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць та сплаченого за період перебування на спрощеній системі оподаткування платником єдиного податку четвертої групи (мінімальна заробітна плата на 01 січня податкового (звітного) року х 10 відс. х кількість місяців перебування на четвертій групі);
в рядку 17 – сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними податкового (звітного) року (переноситься із рядка «Усього» графи 4 розд. 9 додатка 2).
Фізична особа вчасно не подала до контролюючого органу заяву про застосування пільги: чи можна скористатися пільгою щодо сплати земельного податку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки посадових осіб під час адміністрування податків та зборів регламентує Податковий кодекс України (далі – ПКУ).
Пільги по земельному податку з фізичних осіб встановлено ст. 281 ПКУ.
Так, категорії фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку визначені п. 281.1 ст. 281 ПКУ.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Подавати заяви про надання пільги по земельному податку фізичні особи можуть із врахуванням терміну давності, визначеним ст. 102 та абзацом одинадцятим п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги) (абзац перший п. 281.4 ст. 281 ПКУ).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги (абзац другий п. 281.4 ст. 281 ПКУ).
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду (абзац третій п. 281.4 ст. 281 ПКУ).
Також, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку / земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (абзац перший п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги (абзац другий п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду (абзац третій п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
Також зазначаємо, що платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних, зокрема щодо права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ (абзаци сьомий і дев’ятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій документів на користування пільгою, контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку (абзац дванадцятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Отже, якщо фізична особа, яка відноситься до пільгової категорії, зокрема, особа з інвалідністю першої або другої групи або пенсіонер (за віком), є власником однієї земельної ділянки або декількох ділянок з різними видами використання та має право на пільгу по земельному податку, то для отримання пільги їй необхідно звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації або за місцем знаходження земельних ділянок із документом, що посвідчує право на пільгу. За наявності підстав контролюючий орган (з урахуванням терміну давності) проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку.
Якщо фізична особа, яка відноситься до пільгової категорії, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281ПКУ, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги разом із документом, що посвідчує право на пільгу.
У разі подання фізичною особою, що відноситься до пільгової категорії, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Також повідомляємо, що подавати заяви фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом платника, а також через мобільний застосунок «Моя податкова», створений на цифрових платформах iOS та Android.
Водночас зазначаємо, що від сплати податку звільняються фізичні особи (у тому числі і ті, що не відносяться до пільгової категорії) на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).
ФОП на загальній системі оподаткування може вести облік доходів і витрат в Електронному кабінеті
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Пунктом 5 розд. І Порядку встановлено, що у разі ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами Електронного кабінету самозайнята особа зобов’язана отримати кваліфікований сертифікат відкритого ключа, сформований кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді. Після отримання самозайнятою особою кваліфікованого сертифіката відкритого ключа така особа здійснює операції з ведення обліку доходів і витрат відповідно до ПКУ безкоштовно.
Вхід до інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС (https://tax.gov.ua). Робота у приватній частині Електронний кабінет здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Меню «Облік доходів і витрат» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платнику податків вести електронну форму обліку доходів і витрат (далі – Електронна форма обліку), де здійснюються записи щодо доходів та витрат за Типовою формою через режим «Облік доходів і витрат».
Електронна форма обліку зберігається протягом 3 років та платник податків може обрати для перегляду будь-який з минулих років.
З інформацією щодо ведення Електронної форми обліку можна ознайомитися в меню «Облік доходів і витрат» розділу «Допомога» Електронного кабінету.
Зокрема, у Електронній формі обліку допускається виправлення помилок або коригування.
При редагуванні помилкових записів, самозайнята особа має вводити правильне значення, але:
якщо інформація вноситься у той же день, коли була допущена помилка, то буде відкоригований поточний запис;
якщо ж інформація коригується на наступний день, або пізніше, то у Електронній формі обліку буде створено новий запис, у якому буде відображено тільки відносне значення різниці між значенням, яке було внесено раніше, та поточним записом. Новий рядок буде виділено рожевим кольором.
Крім того, меню «Облік доходів і витрат» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичній особі – підприємцю через режим «Облік амортизаційних відрахувань» вести облік амортизаційних відрахувань основних засобів та нематеріальних активів.
Суб’єкт господарювання планує здійснювати більше 5-ти другорядних видів діяльності: заповнення заяв за ф. № 1-ОПП та за ф. № 5-ОПП
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться дані, зокрема, й про види діяльності юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, внесені на підставі відповідних заяв про державну реєстрацію, документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.
Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону № 755).
Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії (частина друга ст. 13 Закону № 755).
Реєстраційні заяви за формами № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП) та № 5-ОПП (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) (далі – заява за ф. № 5-ОПП) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Платники податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, подають до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ОПП (додаток 5 до Порядку № 1588) або за ф. № 5-ОПП (додаток 8 до Порядку), що містять інформацію про види діяльності в полях 6а та 4а «другорядні види діяльності» відповідно.
Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо кількості видів діяльності, які має право використовувати у своїй діяльності суб’єкт господарювання.
Тобто, суб’єкт господарювання, відомості про якого не включаються до ЄДР, який планує здійснювати більше 5-ти другорядних видів діяльності, при заповненні полів 6а заяви за ф. № 1-ОПП та полів 4а заяви за ф. № 5-ОПП «Другорядні види діяльності» може у зручний для себе спосіб збільшувати кількість рядків.
Стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР, інформацію про види діяльності контролюючий орган отримує від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом № 755.
Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 321.
Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:
перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.
Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 № 163, з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148.
Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку №148.
Увага! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
