Припинення підприємницької діяльності ФОПом – платником єдиного податку четвертої групи: в який термін подається остання податкова декларація?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (абзац перший п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (п.п. 65.10.1 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).
Абзацами другим та третім п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
Згідно з п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а в разі смерті фізичної особи - підприємця – з дати смерті такої фізичної особи.
У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, четвертої групи є календарний рік (п. 294.1 ст. 294 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік (п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є:
додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – додаток 1);
додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – додаток 2);
додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – додаток 3).
Згідно з приміткою 14 до Декларації додаток 2 подається та заповнюється виключно фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку четвертої групи, які створили фермерське господарство, зареєстроване відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство», та які є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). Додаток 2 не подається та не заповнюється зазначеними платниками за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати додаток 2 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Таким чином, фізичною особою, щодо якої до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подається остання Декларація за податковий (звітний) рік, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом поточного року, на який припадає дата державної реєстрації припинення, або не пізніше 20 лютого наступного року. В рядку 1 загальної частини Декларації зазначаються дві відмітки одночасно «Загальна», «Звітна».
Разом з останньою Декларацією подається додаток 1, додаток 2 (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску) та додаток 3.
При цьому в «Розрахунковій частині декларації для фізичних осіб – підприємців» Декларації:
рядки 12 – 14, 16.1 – 16.5 не заповнюються;
в рядку 15 зазначається загальна сума податкового зобов’язання по єдиному податку самостійно нарахована за податковий (звітний) період (рядок 15.1 + рядок 15.2);
в рядку 15.1 – зобов’язання по єдиному податку самостійно нараховані за підсумками податкового (звітного) року в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;
в рядку 15.2 – позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (значення переноситься із рядка 4 графи 3 розд. ІІ додатка 3);
в рядку 15 прим. 1 – сума військового збору, нарахованого за ставкою 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць та сплаченого за період перебування на спрощеній системі оподаткування платником єдиного податку четвертої групи (мінімальна заробітна плата на 01 січня податкового (звітного) року х 10 відс. х кількість місяців перебування на четвертій групі);
в рядку 17 – сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними податкового (звітного) року (переноситься із рядка «Усього» графи 4 розд. 9 додатка 2).