Україна посилює кліматичну політику
| Відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації
Україна продовжує системну роботу над виконанням кліматичних зобов’язань та інтеграцією екологічних стандартів ЄС у всі рівні державної політики — від національного до муніципального. Про це заявив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Павло Карташов під час конференції Муніципальна платформа з клімату та енергетики — Угода мерів в Україні, що відбулася 12 грудня у Києві.
Україна продовжує активний рух у сфері клімату попри воєнні виклики та реформування інституційної структури. Основні досягнення останніх років включають:
ухвалення у 2024 році першого рамкового Закону про клімат, який визначає курс на кліматичну нейтральність до 2050 року;
затвердження Національного плану з енергетики та клімату до 2030 року та підготовку його оновлення;
ухвалення у 2025 році нового Національно Визначеного Внеску щодо скорочення викидів більш ніж на 65% від рівня 1990 року до 2035 року;
відновлення системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) викидів парникових газів із лютого 2025 року;
підготовку запуску національної системи торгівлі квотами на викиди у 2028 році;
розробку нової Стратегії адаптації до зміни клімату до 2030 року, з урахуванням ролі сільського господарства;
створення до кінця року Науково-експертної ради з питань клімату та озонового шару.
Павло Карташов наголосив, що муніципалітети відіграють ключову роль у відновленні та декарбонізації, оскільки саме на місцевому рівні реалізуються проєкти енергоефективності та розвиток сталої інфраструктури.
Відповідно до Закону «Про основні засади державної кліматичної політики», органи місцевого самоврядування мають розробляти місцеві плани зі скорочення викидів, стратегії адаптації та забезпечувати їхню реалізацію і моніторинг. Місцеві документи повинні бути узгоджені з довгостроковими національними стратегіями, включно з НВВ, Довгостроковою стратегією низьковуглецевого розвитку та НПЕК.
У 2025 році Уряд інтегрував кліматичні критерії у систему оцінки публічних інвестиційних проєктів відповідно до підходів ЄС та Таксономії. Це вже дало відчутний ефект: міжнародні фінансові інституції розширюють підтримку проєктів, які проходять кліматичну експертизу.
«Внесок українських громад у декарбонізацію — це не абстрактні показники, а реальні зміни у якості життя людей. Енергоефективні будівлі, стійка інфраструктура, модернізовані системи водопостачання та теплопостачання напряму зменшують вразливість громад і підвищують їхню енергетичну безпеку. Ми бачимо, що українські міста готові рухатися цим шляхом — і держава, разом з міжнародними партнерами, створює для цього всі можливості». — зазначив заступник Міністра економіки, довкілля, сільського господарства України Павло Карташов.
Міністерство економіки, довкілля, сільського господарства України закликало міста та громади активно долучатися до підготовки публічних інвестиційних проєктів із врахуванням кліматичних вимог, адже саме такі проєкти матимуть найбільший доступ до міжнародного фінансування та підтримки
