ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
Понад 17,7 млрд грн ПДВ до загального фонду держбюджету – внесок платників Дніпропетровщини у економічну міць держави
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж січня – листопада 2025 року загальний фонд державного бюджету від платників Дніпропетровщини отримав понад 17,7 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). У порівнянні з відповідним минулорічним періодом надходження зросли майже на 3,1 млрд грн, або на 21,0 відсоток. Про це проінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Під час викликів своєчасна сплата податків – це запорука фінансової стійкості держави – стабільна робота економіки і підтримка важливих соціальних програм. Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до виконання своїх зобов’язань», – зазначив Юрій Павлютін. 
Очільник податкової служби регіону наголосив, що податкова служба як служба сервісна демонструє свою відкритість і працює над забезпеченням рівних та прозорих умов для ведення бізнесом господарської діяльності. Сьогодні комунікації з платниками набули нових форматів спілкування. Офіс податкових консультантів – сервіс, орієнтований на взаємодію з платниками за принципами рівних можливостей, поваги та інклюзії. Це реальний сервісний інструмент максимальної комплексної консультаційної допомоги платнику», – підкреслив Юрій Павлютін. 
Нагадуємо, що у разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на його електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у платіжній інструкції необхідно заповнювати:
у полі «Отримувач» – назву платника;
у полі «Код» – податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
у полі «Банк отримувача» – «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
у полі «Рахунок отримувача» – номер електронного рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ за стандартом IBAN.
У полі «Призначення платежу» такої платіжної інструкції друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з рахунка у банку або небанківському надавачу платіжних послуг на електронний рахунок».
 
 
Від юридичних осіб – платників єдиного податку місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 748,0 млн гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом одинадцяти місяців 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини від юридичних осіб отримали понад 748,0 млн грн єдиного податку. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились майже на 74,8 млн гривень. Темп росту – 111,1 відсотків. 
Нагадуємо, що відповідно до п. 294.3 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
 
 
Місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників рентної плати за видобування природного газу отримали понад 25,5 млн гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – листопаді поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників за видобування природного газу надійшло понад 25,5 млн грн рентної плати. 
Звертаємо увагу, що 22.12.2025 – останній день подання податкової декларації з рентної плати за листопад 2025 року з розрахунком:
- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; 
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України).
 
 
Щодо стягнення податкового боргу
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що з 20.08.2025 розпочала роботу система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу.
Відповідно до вимог вищевказаного Порядку процес формування платіжних інструкцій на списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється на щоденній основі. 
Акцентуємо увагу, що направлення платіжних інструкцій здійснюється на щоденній основі по кожному платнику, по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно ст. 95 Податкового кодексу України.
Підставою для відкликання платіжних інструкцій відповідно до Порядку фактично є інформація в інформаційно-комунікаційній системі ДПС про відсутність/погашення податкового боргу.
 
 
Порушення використання КОРО та/або РК: яка відповідальність застосовується контролюючим органом до СГ?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Згідно з пунктами 5, 6 та 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО (далі – ПРРО) у випадках, визначених Законом № 265, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) з додержанням встановленого порядку її ведення, забезпечувати зберігання (у разі використання) використаних КОРО протягом трьох років після їх закінчення та щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Пунктом 3 ст. 17 Закону № 265 передбачено, що якщо у випадках, визначених Законом № 265, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку КОРО та/або розрахункові книжки (РК), то до такого суб’єкта господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів застосовується відповідальність у вигляді фінансової санкції у розмірі п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (ст. 26 Закону № 265).
 
 
До уваги платників ПДВ!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платникам податку на додану вартість (ПДВ) автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ). Розрахунки з бюджетом у СЕА ПДВ здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого п. 87.1 ст. 87 ПКУ.
Стосовно, чи може платник ПДВ поповнити рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ готівкою через касу банку або через термінал самообслуговування, якщо його поточний рахунок заблоковано (арештовано), повідомляємо.
Згідно з п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 ПКУ на рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти:
а) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ;
б) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України»;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ;
ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 01 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.
Формула, за якою здійснюється рахунок реєстраційної суми, визначена п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ та п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 569).
Складовою такої формули є S поповнення рахунку – загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в СЕА ПДВ, в тому числі рахунків у системі СЕА ПДВ – сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, зазначених у підпунктах «а» – «в» п. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим.1 ПКУ.
Згідно з п. 19 Порядку № 569 за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ, платником ПДВ проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ.
Відповідно до п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник ПДВ у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з рахунка у банку або небанківському надавачу платіжних послуг.
Отже, нормами чинного законодавства не передбачено поповнення платником ПДВ рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ готівкою через касу банку або через термінал самообслуговування, якщо поточний рахунок платника ПДВ заблоковано (арештовано).
 
 
Термін та особливості проведення перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки»
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Порядок проведення перевірок з питань дотримання платниками податків принципу «витягнутої руки» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.03.2016 № 344 (далі – Порядок № 344).
Проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» (далі – перевірка дотримання принципу «витягнутої руки») є формою податкового контролю щодо встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» (п. 1 розд. І Порядку № 344).
Перевірка дотримання принципу «витягнутої руки» проводиться відповідно до положень глави 8 розд. II Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням особливостей, визначених ст. 39 та Порядком № 344 (п. 2 розд. І Порядку № 344).
Відповідно до п. 3 розд. І Порядку № 344 перевірка дотримання принципу «витягнутої руки» проводиться за наявності підстав, визначених п.п. 39.5.2.1 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ та підпунктами 78.1.2, 78.1.5, 78.1.14 – 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.
За наявності підстав, визначених п. 3 розд. І Порядку № 344, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про проведення перевірки дотримання принципу «витягнутої руки», яке оформлюється наказом (п. 1 розд. ІІ Порядку № 344).
Згідно з абзацом четвертим п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.51, 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Перевірка дотримання принципу «витягнутої руки» є документальною позаплановою перевіркою (п. 4 розд. І Порядку № 344).
Тривалість перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» не повинна перевищувати 18 місяців (абзац перший п.п. 39.5.2.8 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
Згідно з п.п. 39.5.2.7 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ строк проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» обчислюється з дня прийняття рішення про її проведення до дня складення акта (довідки) про проведення такої перевірки.
Термін проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» переривається у разі розгляду судом позовів платника податків з питань, пов’язаних з призначенням, проведенням або предметом такої перевірки, до завершення судових процедур.
Відповідно до абзацу другого п.п. 39.5.2.8 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ кожні шість місяців проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» контролюючий орган надає платнику податків інформацію про поточний стан проведення перевірки.
У разі необхідності отримання інформації від іноземних державних органів, проведення експертизи та/або перекладу на українську мову документів, необхідних для дослідження відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», строк проведення перевірки за рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може бути продовжений на строк, що не перевищує 12 місяців (п.п. 39.5.2.9 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст.39 ПКУ).
Надання платником податків документів відбувається згідно з вимогами пунктів 85.2 і 85.3 ст. 85 ПКУ протягом 10 робочих днів з дати початку перевірки (п.п. 39.5.2.3 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
Відповідно до п. 2 розд. ІІІ Порядку № 344 під час проведення перевірки посадові особи контролюючого органу мають право отримувати від платника податків додаткові документи та/або інформацію щодо здійснення фінансово-господарських операцій, пов’язаних із контрольованою операцією; господарських операцій із непов’язаними особами, що можуть визнаватись зіставними з контрольованою операцією; підтвердження або спростування інформації, наведеної платником у поданому звіті про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення, глобальній документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлі); даних, зазначених у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків; інших документів та інформації, необхідних для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», а також письмові пояснення від посадових (службових) осіб платника податків з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження.
Такі документи надаються платником податків на усний запит посадових осіб, які проводять перевірку, в узгоджений із платником податків строк.
У разі ненадання документів та/або інформації, а також письмових пояснень посадовим особам контролюючого органу на усний запит в узгоджений строк платнику податків направляється письмовий запит в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Зазначені у письмовому запиті документи та/або інформація, а також пояснення надаються платником податків протягом 15 робочих днів з дати отримання запиту контролюючого органу відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ (п. 3 розд. ІІІ Порядку № 344).
Посадові особи контролюючого органу, які проводять перевірку, у разі необхідності отримання інформації надсилають запити про надання документів (інформації) щодо контрольованої операції іншим платникам податків, які зазначені у п.п. «а» п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 344).
У разі ненадання платниками податків, зазначеними у п.п. «а» п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, документів (інформації) на запит контролюючого органу, який проводить перевірку, та/або надання неповної інформації посадові особи контролюючого органу, які проводять перевірку, мають право провести зустрічну звірку таких платників податків у порядку, передбаченому п. 73.5 ст. 73 ПКУ(п. 5 розд. ІІІ Порядку № 344).
Якщо під час перевірки платниками податків не надано документів та/або інформації, пов’язаної із предметом перевірки, або надано не в повному обсязі, або встановлено факти, що необхідні документи та/або інформація знаходиться за межами України, посадові особи контролюючого органу, які проводять перевірку, ініціюють перед ДПС надіслання запиту(ів) компетентним органам іноземних держав з питань, що стосуються предмета перевірки (п. 6 розд. ІІІ Порядку № 344).
Посадові (службові) особи контролюючого органу, які проводять перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», мають право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи (абзац дев’ятий п.п. 39.5.2.3 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
У разі якщо документи, що належать до предмета перевірки, створювалися платником податків в електронній формі, платник податків має право надати копії таких документів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (абзац десятий п.п. 39.5.2.3 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
Згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше, зокрема, 2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до статей 39 і 392, п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ (абзац восьмий п. 44.3 ст. 44 ПКУ), п. 52 прим. 2 та п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до п.п. 39.5.2.4 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ контролюючий орган не має права проводити більше однієї перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» одного платника податків протягом календарного року. Контролюючий орган не має права повторно проводити перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» платника податків, які вже були перевірені (крім випадків, зазначених у підпунктах 78.1.5, 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
Проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» не перешкоджає проведенню перевірок, визначених ст. 75 ПКУ (п.п. 39.5.2.6 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
Питання оформлення результатів перевірки встановлено підпунктами 39.5.2.14 – 39.5.2.22 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст 39 ПКУ, розділами ІV, VІ Порядку № 344 та наказом Міністерства фінансів України від 13.07.2017 № 629 «Про затвердження форми акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» та Вимог до його (її) складення».
Також варто зауважити, що відповідно до абзацу другого ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, тривалість проведення перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки» не повинна перевищувати 18 місяців та може бути продовжена на строк, що не перевищує 12 місяців у разі необхідності отримання інформації від іноземних державних органів, проведення експертизи та/або перекладу на українську мову документів. Зміна (збільшення) періоду, визначеного у наказі на проведення перевірки за бажанням платника не передбачено нормами ПКУ.
 
 
Про подання заяви фізичною особою про застосування пільги із земельного податку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки посадових осіб під час адміністрування податків та зборів регламентує Податковий кодекс України.
Пільги із земельного податку з фізичних осіб встановлено ст. 281 ПКУ.
Так, відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
особи з інвалідністю першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2,0 га;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше як 0,25 га, в селищах – не більше як 0,15 га, в містах – не більше як 0,10 га;
- для індивідуального дачного будівництва – не більше як 0,10 га;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше як 0,01 га;
- для ведення садівництва – не більше як 0,12 гектара.
При цьому відповідно до п. 281.4 ст. 281 ПКУ, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – Заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової Заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, Заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Також, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає Заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (абзац перший п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової Заяви про застосування пільги (абзац другий п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду (абзац третій п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
Подавати Заяви про застосування пільги фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом платника, а також через мобільний застосунок «Моя податкова», створеного на цифрових платформах iOS та Android.
Отже, Заява про застосування пільги із земельного податку (разом з документами, що посвідчують право пільгу) подається до контролюючого органу ДПС за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки (у т. ч., якщо такі ділянки знаходяться на території різних територіальних громад, які обслуговуються різними органами ДПС).
Водночас зазначаємо, якщо фізична особа, яка належить до пільгових категорій, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, кожна з яких у межах граничних норм, а загальна їх площа перевищує граничні норми, подає Заяву про застосування пільги (разом з документами, що посвідчують право на пільгу), до 01 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки (у т. ч., якщо такі ділянки знаходяться на території різних територіальних громад, які обслуговуються різними органами ДПС), в якій зазначає інформацію про обрані земельні ділянки для застосування пільги. При цьому період дії пільги до обраних земельних ділянок з 01 січня року, в якому подано Заяву про застосування пільги, до початку місяця, що настає за місяцем подання нової Заяви про застосування пільги (у разі зміни фізичною особою земельних ділянок для застосування пільги).
Також, якщо фізична особа, яка належить до пільгових категорій, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає Заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
 
 
Про право на звільнення від податкових обов’язків юридичних і фізичних осіб, які постраждали від російської агресії
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що платники податків із прифронтових територій, які постраждали внаслідок бойових дій, можуть отримати тимчасове звільнення від виконання податкових обов’язків.
Таке право визначено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225. Ним для такого бізнесу передбачено перенесення термінів подання звітності та сплати податків на дату після закінчення воєнного стану або відновлення можливості виконання платником своїх обов’язків.
Хто може скористатися:
Право на звільнення мають юридичні та фізичні особи, які постраждали від російської агресії і не можуть виконувати свої податкові обов’язки через її наслідки, зокрема:
- руйнування повністю або частково виробничих потужностей;
- знищення комп’ютерного та іншого обладнання;
- перебування на території бойових дій;
- окупацію території, де розташоване підприємство або його об’єкти оподаткування;
- втрату доступу до виробничих чи управлінських приміщень;
- втрату інших виробничих чи необоротних активів.
Тимчасове звільнення передбачає:
перенесення термінів:
- подання звітності з визначених податків, зборів, обов’язкових платежів;
- сплати визначених податків, зборів та обов’язкових платежів;
звільнення від штрафних санкцій за:
- несвоєчасну реєстрацію податкових або акцизних накладних;
- порушення порядку застосування РРО/ПРРО.
Що необхідно зробити:
Платник податків має подати до контролюючого органу заяву довільної форми з документами на підтвердження.
Це можуть бути:
- акти фіксації пожеж, руйнувань, складені уповноваженими працівниками ДСНС;
- дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про право власності на майно;
- витяги з ЄРДР про реєстрацію кримінальних правопорушень;
- банківські виписки про відсутність коштів як інших джерел доходу підприємства;
- інші документи з підтвердженням фактів перешкод або неможливості.
Подати їх можна за місцем податкової реєстрації або до будь-якого сервісного центру ДПС особисто, поштою (з повідомленням про вручення) або через Електронний кабінет.
Розгляд документів:
Контролюючий орган розглядає заяву та документи протягом 20 календарних днів.
Якщо документів недостатньо – платнику направляється рішення з пропозицією надати додаткові матеріали для підтвердження протягом 10 календарних днів. Після отримання таких додаткових документів, контролюючий орган розглядає їх протягом 20 календарних днів.
Рішення щодо можливості чи неможливості виконання податкових обов’язків платником приймається з урахуванням індивідуальних особливостей бізнесу та обставин кожного платника, причинно-наслідкового зв’язку та усіх документів.
У разі позитивного рішення платник отримує право виконати свої податкові обов’язки протягом шести місяців після скасування дії воєнного стану або після відновлення можливості їх виконання.
 
 
Внесення ФОПом – платником єдиного податку змін щодо відомостей до реєстру платників єдиного податку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до абзацу першого п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
податкова адреса суб’єкта господарювання;
місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);
ставка єдиного податку та група платника податку;
дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
дата реєстрації;
види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)»;
дата анулювання реєстрації.
Форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – заява).
У разі зміни відомостей, передбачених п.п. 1 - 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ).
У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ).
У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
З урахуванням положень п. 293.8 ст. 293 ПКУ та абзацу другого п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни ставок та груп платників єдиного податку для внесення змін до реєстру платників єдиного податку подається відповідна заява з позначкою «Внесення змін», а саме:
платниками єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного календарного кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
платниками єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного податкового (звітного) кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку (3 відс.) – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) у порядку, встановленому розд. V ПКУ;
платником єдиного податку, який змінює групу платників єдиного податку та реєструється платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ;
платники єдиного податку третьої групи у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розд. V ПКУ, та переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області