Погоріли на змові

Наприкінці листопада Антимонопольний комітет (АМКУ) оштрафував три компанії за змову на торгах Міноборони.
Сума штрафу – майже 27 млн грн – виглядає значною. Але це лише верхівка айсберга: масштаб змов на державних закупівлях вимірюється десятками мільярдів. Чохли, підсумки і змови В кінці листопада АМКУ визнав, що ТОВ "Колтрейн", ТОВ "Бізнеском ЛТД" та ТОВ "Пролог Сервіс" спотворили результати трьох тендерів Державного оператора тилу (ДОТ) Міноборони на закупівлю чохлів для фляг і бойових підсумків загальною вартістю понад 150 млн грн.
Компанії узгодили умови участі, фактично усунувши конкуренцію між собою. Найбільший штраф – майже 16,5 млн грн – отримала компанія "Колтрейн".
Це та сама фірма, яка у 2024 році потрапила в розслідування NGL.media: вона продавала Міноборони пластикові фляги китайського виробництва по 355 грн за штуку – втричі дорожче за ринкову ціну аналогічних американських фляг. Два інших учасники змови оштрафовані на 6,6 млн грн та 3,8 млн грн, відповідно. Читайте також Від міністра до "смотрящих": як працювала схема розкрадання "Енергоатома" та хто за нею стоїть Історія цих тендерів показова.
На січневих торгах 2024 року на закупівлю чохлів для фляг замовник – "ДОТ" Міноборони – відхилив пропозиції кількох учасників із нижчими цінами.
Серед десятка претендентів "Колтрейн" не запропонував найдешевшу ціну, але саме він отримав контракт. Формальна причина відхилення дешевших пропозицій – відсутність актів відповідності технічній специфікації Міноборони.
Ця специфікація, до речі, відрізняється від стандартної американської фляги лише напівпрозорим пластиком, написом "Власність ЗСУ, не для продажу" та дещо іншим різьбленням на кришці. "Ми контрактуємо лише тих постачальників, які надають нам весь перелік необхідних документів.
Розуміючи прогалини в системі, ДОТ на постійній основі надає пропозиції ГУРСМЗ (Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ, яке, власне, і роздає акти відповідності – ЕП) щодо покращення та виправлення помилок в технічних специфікаціях", – відповідають на закид ЗМІ в "ДОТ". Читайте також Трильйон під наглядом.
Із зловживаннями при купівлі зброї боротиметься Нацбанк Структура власності викритих компаній типова для схем із державними закупівлями.
"Колтрейн" до недавнього часу було записане на Ольгу Чубенко та Лідію Хоменко.
На цих жінок зареєстровано близько 1200 компаній по всій Україні.
Контракти фірма почала отримувати лише 2024 року. За підрахунками NGL.media, лише на трьох викритих оборудках прибуток компаній міг перевищити суму накладеного штрафу.
Для бенефіціарів таких схем штраф – це фактично собівартість ведення бізнесу. Тоді як, за даними ЕП, за ці два роки вказана трійка компаній взяла участь щонайменше у двох сотнях тендерів.
Всі виключно в системі Міноборони та Прикордонної служби.
Вартість підписаних ними контрактів – 499 млн грн. 85 мільярдів на змовників Рішення АМКУ щодо "Колтрейну" і партнерів – перший випадок фіксації змови на торгах у системі Міноборони.
Але загальний масштаб проблеми значно більший.
Станом на початок грудня 2025 року в "чорному списку" АМКУ значилась інформація про майже 2,5 тис.
компаній.
З початку цього року в нього потрапили 1270 фірм – на 20% більше, ніж за весь 2024 рік, і в кілька разів більше у порівнянні з 2023-м. За підрахунками ЕП, за останні чотири роки компанії з "чорного списку" АМКУ отримали державних контрактів на суму близько 85 млрд грн.
Це приблизно 3% від загальної вартості всіх бюджетних закупівель. При цьому аналіз показує, що конкуренти в торгах компаній із "чорного списку" отримують дискваліфікації на 37% частіше за інших – їхні пропозиції відхиляють у 11,9% лотів проти 8,7% у решти учасників.
Це може свідчити про те, що замовники нерідко знають, з ким мають справу. .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } form[class*="inputs"] { font-size: 14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/968d9ac5b559a105@306.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis1") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis1-eb32aa1e")); if (name === "viewof topN") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-viewof-topN-eb32aa1e")); }); Серед найбільших закупівельників найвищу частку контрактів зі змовниками має ДП "Місцеві дороги Запорізької області" – 21% від загальної суми закупівель у 5,7 млрд грн.
Далі йдуть "Київспецтранс" та "Київпастранс".
Але найчастіше в списках фігурують обленерго та структурні підрозділи "Енергоатома": це кожна п"ята компанія серед ста найбільших закупівельників і дев"ять із двадцяти найбільших. Читайте також Жирний атом.
Що і в кого закупив "Енергоатом" на 75 мільярдів Присутність енергетичних компаній у цій статистиці не випадкова.
Обленерго, навіть приватні, зобов"язані закуповувати через Prozorro як природні монополії.
Їхній тариф встановлює НКРЕКП за принципом "витрати плюс дозволений дохід": компанія підтверджує обґрунтовані витрати, зокрема закупівлі, які включаються в тариф.
За такої моделі завищені ціни внаслідок змов оплачують кінцеві споживачі через рахунки за електроенергію. Штрафи АМКУ та трирічна заборона на участь у тендерах – поки що єдині наслідки для компаній-змовників.
Чиновники, які приймають рішення про відхилення дешевших пропозицій або укладають прямі угоди з сумнівними постачальниками, залишаються поза увагою. То ж доки штрафи залишаються меншими за прибутки від схем, а підставні власники легко створюють нові компанії замість заблокованих, "чорний список" АМКУ продовжуватиме зростати.
Разом із сумами, які держава переплачує за товари для армії та інших замовників.