НБУ утримує облікову ставку на 15,5%: коли монетарна жорсткість перемагає інфляцію, але гальмує зростання

Грудень 2025 року став місяцем консервативних рішень для Національного банку України. Правління НБУ, дотримуючись своєї довгострокової стратегії боротьби з інфляцією, ухвалило рішення зберегти облікову ставку на незмінному рівні 15,5% річних. Це рішення, ухвалене на тлі знижувальної інфляційної динаміки, з одного боку, демонструє дисципліну регулятора, а з іншого — сигналізує про стриманість та готовність до відповідної реакції на зміни в макроекономічному середовищі.​

Для простого українця це означає: депозити в банках продовжуватимуть приносити вищу прибутковість, позики залишатимуться дорогими, але гривня буде порівняно стійкою. Для економіки ж — це означає, що відновлення зростання буде повільним, хоча інфляція матиме тенденцію до зниження.

Ключова статистика: коли цифри розповідають цілу історію

Поточний стан інфляції (листопад 2025):​

• Споживча інфляція: 9,3% у річному вимірі

• Базова інфляція: 9,3% у річному вимірі

• Обидва показники нижче за прогноз НБУ з жовтня 2025 року

• Порівняно з піком у травні 2025 року (15,9%), інфляція знизилась на 6,6 пункти за шість місяців

Облікова ставка НБУ та історичний контекст (з початку 2022 року):​

• Квітень 2022: 10% (початок циклу підвищення на фоне повномасштабної агресії)

• Грудень 2023: піку 13%

• Червень 2024: піку 15%

• Жовтень 2024–грудень 2025: стабільна на рівні 15,5%

• Різниця між поточною ставкою та цільовою інфляцією (5%): 10,5 пункти — така різниця забезпечує реальну позитивну процентну ставку на рівні 10,5%, що чинить потужний «притягуючий» вплив на гривневі активи​

Бюджетний контекст (2026 рік):​

• Планові доходи: 2,918 трлн гривень

• Планові видатки: 4,781 трлн гривень (рекордні за історією)

• Дефіцит бюджету: 1,863 трлн гривень (близько 20% ВВП за оцінками)​

• Оборонні видатки: 2,806 трлн гривень (найбільше у світовій статистиці за відношенням до ВВП, окрім Ізраїлю)

Міжнародна допомога — критичний фактор:​

• 2025 рік: 45,8 млрд доларів США (вже отримано)

• 2026 рік: понад 45 млрд доларів США (очікується)

• Дефіцит фінансування на 2026–2027 роки: 63 млрд доларів (за оцінкою МВФ)​

• Нова угода з МВФ: 8,1 млрд доларів США за чотирирічну програму Extended Fund Facility (EFF)​

Чому НБУ утримує ставку: три ключові причини

1. Інфляційні очікування залишаються підвищеними, незважаючи на фактичне зниження

Це — найтонкіший момент монетарної політики. Хоча фактична інфляція знизилась до 9,3%, населення та бізнес все ще очікують більш високої інфляції в майбутньому.​

Доказ: НБУ посилається на дані пошукових запитів в інтернеті, які показують постійне зростання уваги населення до теми інфляції. Це свідчить, що люди залишаються стурбовані щодо купівельної спроможності в майбутньому, незважаючи на видимий прогрес.​

Економічна логіка: якщо очікування інфляції залишаються високими (скажімо, люди очікують 12–13% на наступний рік), вони з більшою ймовірністю братимуть до розрахунку у контрактах та заробітних платах цей вищий рівень, що стає самовиконувальною пророцтвою: відновлення високої інфляції. НБУ розуміє це й утримує ставку, щоб переконати людей у серйозності своєї намагання досягти 5%-ної цілі.​

2. Невизначеність щодо міжнародного фінансування зберігається

Це заслуговує особливої уваги. Незважаючи на те, що 2025 року було отримано 45,8 млрд доларів міжнародної допомоги, НБУ чітко озвучив: «невизначеність щодо параметрів зовнішнього фінансування на 2026–2027 роки зберігається».​

Що це означає практично:

• Ретроспективно, США та ЄС зобов’язались надавати фінансування, однак у контексті можливих змін адміністрацій, геополітичних зрушень чи розриву пакету підтримки від новоправих партій у Європі невизначеність залишається висока​

• Якщо зовнішнього фінансування буде менше, НБУ матиме припинити величезне скупування ОВДП та депозитні сертифікати, які нині утримують гривню від різкої девальвації​

• Утримуючи облікову ставку на 15,5%, НБУ гарантує, що гривневі активи залишатимуться привабливими навіть у сценарії скорочення зовнішнього фінансування​

3. Стійкість валютного ринку — стратегічна мета, а не опціональна

НБУ лаконічно викладає: «збереження облікової ставки на незмінному рівні у грудні підтримає тенденції до подальшого зниження інфляції та сприятиме подальшому досяганню цілі 5%.​

Однак за цим криється глибша логіка: вища облікова ставка утримує попит на гривневі депозити й ОВДП, що обмежує попит на іноземну валюту. Коли попит на доларі скорочується (оскільки люди віддають перевагу гривневим депозитам), НБУ менше витрачає міжнародних резервів на інтервенції для стабілізації валютного курсу.​

Прогнози НБУ: вчорашні помилки та сьогоднішні сценарії

Цікаво, що у своїй новині НБУ мовчки «згортає» деякі з раніше озвучених прогнозів. У жовтневому макропрогнозі НБУ передбачав, що цикл зниження ставки почнеться у IV кварталі 2025 року (жовтень–грудень). Однак грудневе рішення про утримання показує, що цей прогноз не збувся.​

Нові прогнози, озвучені в грудні 2025 року:​

Припущення (не офіційно вказані, але виводяться з тексту):

• Скорочення інфляції до 6,6% у 2026 році буде результатом ефектів від нових урожаїв (основне джерело дефляції у 2025), відносно жорсткої монетарної політики та контрольованих очікувань​

• Циклу зниження ставки у І кварталі 2026 року передуватиме період спостереження у січні–лютому, коли НБУ оцінюватиме, чи реально інфляційні очікування зменшуються​

• Позитивні сценарії (ймовірність 20–25% за аналітичними припущеннями): якщо військова ситуація нормалізується і міжнародне фінансування посилиться, темпи зростання ВВП можуть досягти 3–3,5%, а НБУ зможе зробити цикл зниження ставки більш агресивним​

Кредитування: парадокс жорсткої монетарної політики

Найбільш контринтуїтивний момент у звіті НБУ: попри облікову ставку 15,5%, кредитування зростає темпами понад 30% у річному вимірі.​

Як це можливо? Три чинники:​

1. Державні замовлення на ВПК: велика частина банківського кредитування іде на фінансування контрактів для оборонного комплексу, які гарантовані державою. Такі позики мають нижчу дохідність для банків, але вищу безпеку​

2. Попит від промисловості: пошкоджену енергетичну інфраструктуру потрібно відновлювати; діючі підприємства позичають кошти на резервні генератори, сонячні батареї та інше. Цей попит залишається нееластичним​

3. Низька база порівняння: у 2024–2025 роках кредитування впало; тепер його зростання в 30% все ще означає, що обсяги кредитування часто залишаються нижче довоєнних рівнів​

Припущення аналітиків: як тільки цикл зниження ставки розпочнеться (у І кв. 2026 року), темпи кредитного зростання можуть прискоритися до 40–50%, але це залежить від того, наскільки швидким буде це зниження.​

Голос експертів: що думають аналітики поза НБУ

За даними Trading Economics та незалежних аналітичних агенцій:​

• ОЕСР: прогнозує, що темпи зростання ВВП України у 2025–2026 роках сповільняться до 2%, що свідчить про глибоку структурну кризу економіки, а не про звичайну циклічну стагнацію​

• Бюджетний дефіцит: на рівні 20% ВВП, що є одним із найвищих у світі під час сучасного часу. Для порівняння, під час Великої депресії 1930-х років дефіцит США становив близько 6–7% ВВП​

• Очікування аналітиків: утримання облікової ставки на 15,5% буде тривати мінімум до кінця І кварталу 2026 року; зниження буде поступовим (0,5 пункти за засідання), а не радикальним​

Ризики: чому все може змінитися раптово

НБУ явно визначає кілька сценаріїв, при яких рішення може бути переглянуто:​

Негативні сценарії (праворуч від кривої ризиків):

1. Посилення інфляційного тиску через невизначеність зовнішнього фінансування: якщо в І кварталі 2026 року стане ясно, що міжнародна допомога буде скорочена, цінові очікування різко зростуть, і НБУ матиме утримувати ставку або навіть підвищити її​

2. Подальші руйнування енергетичної інфраструктури: кожен раунд російських атак на електростанції гальмує економіку, змушує підприємства переходити на дороговартісні резервні джерела енергії, що трансмітується у цини​

3. Дефіцит робочої сили: через міграцію та мобілізацію (яка очікується частково у 2026 році) дефіцит робочої сили буде критичним. Вищі заробітні плати будуть випереджати цінову динаміку, створюючи «витратну» інфляцію​

Позитивні сценарії (ліворуч від кривої ризиків):

1. Посилена міжнародна військова та фінансова підтримка: якщо США та ЄС суттєво посилять підтримку, війна може закінчитися швидше, очікування нормалізуються, і НБУ зможе розпочати агресивніший цикл зниження​

2. Великий урожай 2026 року: якщо погодні умови будуть сприятливими, дефляційні ефекти від сільськогосподарської пропозиції могли б ще більше знизити інфляцію​

Як це впливає на простих українців: практична сторона питання

Для вкладників:

• Депозити в гривні продовжуватимуть приносити 12–16% річних (залежно від програми банку)​

• Це все ще високовартісно для економіки, але для людей, які хочуть зберегти купівельну спроможність своїх заощаджень у гривні, це залишається необхідною умовою​

Для позичальників:

• Іпотечні позики під 18–20% річних

• Автокредити під 20–22% річних

• Позики малому бізнесу під 20–25% річних​

• Ці ставки залишаються невиправдано високими для більшості відновлюючихся економік, однак під час війни вони виконують стабілізуючу функцію​

Для роботодавців:

• Інвестиції в розширення виробництва залишаються невигідними через високу вартість капіталу​

• Замість цього компанії фокусуються на фінансуванні поточних замовлень та операційної діяльності​

Висновок: облікова ставка як інструмент виживання, а не розвитку

На поверхні, рішення НБУ зберегти облікову ставку на 15,5% виглядає як технічна деталь фінансової політики. Однак насправді це відображає фундаментальне припущення: в умовах невизначеної військової ситуації та залежності від міжнародного фінансування, стабільність (у вигляді контролю над інфляцією та валютним курсом) буває вищою за зростання.

Звичайно, за інших обставин облікова ставка 15,5% вважалась би надмірно жорсткою й гальмуючою. Однак Україна 2025–2026 років — це не звичайний світ.

НБУ правильно розуміє, що:

• Гривня, яка втрачає цінність, завдає економіці більше шкоди, ніж висока вартість позик

• Очікування, які розходяться з контролем, стають самозбуджуючим циклом інфляції

• Міжнародне фінансування залишається непередбачуваним, тому резерв міцності (у вигляді привабливості гривневих активів) критичний

• Зростання матиме змогу повернутися, коли буде встановлений мир і стабільність

Грудневе рішення НБУ утримати облікову ставку — це не економічна тактика, а стратегія виживання.

Наступне засідання Правління НБУ з питань монетарної політики відбудеться 29 січня 2026 року. До того моменту будуть відомі свіжі дані про інфляцію у грудні–січні, динаміку зовнішнього фінансування та можливо важливі новини щодо миру. На тім засіданні очікується крок до циклу послаблення.​

Юридична та фінансова оговорка: Наведена інформація є аналітичним матеріалом, заснованим на офіційних даних Національного банку України, прогнозах МВФ, ОЕСР та незалежних аналітичних агентів. Дана стаття не становить інвестиційну пораду, фінансову консультацію чи рекомендацію щодо фінансових рішень. Для ухвалення персональних фінансових рішень варто консультуватися з кваліфікованими фахівцями.