НАЗК підрахувало, скільки корупціонерів було покарано за 11 років

Впродовж 2014 – 2024 років за рішенням українських судів за корупцію лише в 1,5% притягнутих до відповідальності конфіскували майно чи гроші, а права обіймати певні посади позбавили лише 0,2% підсудних. Такі дані оприлюднило Національне агентство з питань запобігання корупції. НАЗК спільно з експертами Центру політико-правових реформ та за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні провело аналіз судової практики притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов"язані з корупцією, за 2014–2024 роки Це перше в Україні аналітичне дослідження, що охоплює дані за понад десятирічний період.
Агентство підготувало та презентувало відповідний звіт, говориться у повідомленні. "Результати дослідження свідчать, що абсолютна більшість (приблизно 72%) усіх справ припало на порушення вимог фінансового контролю (ст.
172-6 КУпАП), з яких найбільш поширеним стало несвоєчасне подання декларації без поважних причин", – повідомляє НАЗК. "Ще 25% справ у зазначений період стосувалися конфлікту інтересів (ст.
172-7 КУпАП).
Найменша ж кількість справ, які надходили на розгляд судів, стосувалася невжиття заходів щодо протидії корупції (ст.
172-9 КУпАП)", – зазначено у повідомленні. За 11 років понад 32 тис.
осіб були притягнуті до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов"язані з корупцією, зазначає НАЗК. "Динаміка накладення адміністративних стягнень загалом корелює із кількістю розглянутих справ: у 2018–2021 роках спостерігався приріст, а потім відбулося істотне зменшення, що пов"язано з призупиненням процесу декларування після введення в Україні воєнного стану", – говориться у повідомленні. Загалом понад 60% осіб, стосовно яких розглядали справи, отримали основне стягнення у виді штрафу. Важливо відзначити, що справи найчастіше закривалися з трьох причин: малозначність правопорушення, відсутність події/складу правопорушення та закінчення строків накладення адміністративного стягнення. "Водночас додаткові стягнення у виді конфіскації майна чи грошей застосовувалися вкрай рідко – лише до 1,5% осіб, притягнутих до відповідальності, переважно за ст.
172-4 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності)", – говориться у повідомленні. "Ще рідше суди позбавляли осіб права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (лише 0,2% випадків із загального масиву).
Отже, попри передбачену законодавством обов"язковість цих санкцій, на практиці додаткові стягнення майже не застосовуються", – зазначає НАЗК. "Цікавим є те, що у межах аналізу адміністративних правопорушень, пов"язаних із корупцією, встановлено, що апеляційні суди переглядали близько 9% рішень судів першої інстанції, причому понад половину з них залишено без змін (52%)", – додає агентство. Нагадаємо: Раніше у НАЗК повідомили, що близько 1,6 тис.
повідомлень про корупцію, які Національне агентство з питань запобігання корупції отримало від фізичних осіб, лише близько 20% із цих повідомлень стали основою для подальших заходів реагування. Національне агентство з питань запобігання корупції затвердило зміни до порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У вересні Національне агентство з питань запобігання корупції завершило 75 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом.
Порушення були виявлені у кожній з перевірених у вересні декларацій. Національне агентство з питань запобігання корупції скерувало до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 25 матеріалів на понад 109 млн грн, за рішенням суду активи можуть бути стягнені на користь держави. Раніше повідомлялося, що з початку року НАЗК провело 110 контролів щодо повноти заповнення декларацій публічних службовців і встановило у деклараціях недостовірні відомості на понад 180 млн грн. Уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроект щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо врегулювання питання виплати винагороди викривачу.