Велика ілюзія малого бізнесу

В Україні активно обговорюється реформа спрощеної системи оподаткування.
Свого часу вона створювалася для підтримки малого бізнесу.
В реальності ж, на жаль, досі використовується багатьма великими компаніями для ухилення від сплати податків через дроблення бізнесу на ФОП. Ритейл, ресторани, готелі та інші сфери – які вже давно виросли зі штанців "малого бізнесу" штучно реєструють десятки "підприємців", щоб платити менше в державний бюджет.
Навіть під час війни, коли ледь не кожна копійка йде на армію. У результаті влада намагається вирішити питання через посилення оподаткування ФОПів, хоча справжній виклик – це фрагментація великого бізнесу.
Адже корінь зла не у дрібних підприємцях, а в "маскараді", який влаштували національній економіці великі гравці. У розвинених демократичних країнах саме малі та середні підприємства відіграють вирішальну роль в економіці.
Торік в ЄС функціонувало понад 26 млн малих та середніх підприємств, що становить 99%, від загальної кількості усіх підприємств в країн блоку.
Вони забезпечили робочими місцями понад 85 мільйонів людей (63,5% робочої сили приватного сектору).
В США налічується близько 35 млн малих бізнесів, що становить 99,9% від усіх підприємств у країні.
Вони працевлаштували 59 мільйонів американців (близько 46% працівників приватного сектору). Читайте також Тютюнова неміч і мільярдні втрати В Україні малий бізнес, будь-то кав"ярня, продаж власної випічки або перукарня, – це про самозайнятість, ініціативу та, в сучасних умовах, про виживання.
Можливість виробляти товари, надавати послуги, створювати суспільно важливі цінності, щоб годувати свої сім"ї. Але сьогодні під маскою ФОПів іноді ховаються гігантські мережі: і мова не лише про ресторани, ритейл, а й про індустрію електронних сигарет.
Вони реєструють свою господарську діяльність на кількох ФОПів, і використовують спрощену систему оподаткування як своєрідний внутрішній офшор. Унаслідок такої діяльності бюджет держави не отримує сотні мільйонів гривень.
Наприклад, цього року Державна податкова служба виявила сім торговельних мереж, які через ФОП-схему недоплатили до бюджету 668,5 млн грн ПДВ. Тіньові схеми в нашій країні міняються швидше, ніж встигають ухвалювати закони.
Найяскравіший приклад з нашої галузі – це ринок електронних сигарет.
В Україні заборона на продаж рідин до електронок зі смаковими добавками набула чинності 11 липня 2024 року.
Але дуже скоро деякі гравці смакові добавки до електронних сигарет перетворили на "харчові ароматизатори". Читайте також Як мінімізувати тінь на ринку вейпів Товар імпортують в країну як інгредієнт для харчової промисловості (без акцизу), а продають як рідину для вейпів (де має бути акциз).
У результаті втрати бюджету від таких оборудок оцінюються фахівцями у 7,5 млрд грн на рік.
На додаток такий стан речей спотворює конкуренцію на ринку, що також приносить збитки державі. Недавно відбулося засідання ТСК Верховної Ради, щодо боротьби з нелегальним ринком електронних сигарет.
Правоохоронці скаржилися на недостатність повноважень у боротьбі з тіньовим сектором, хоча бізнес переконаний, що правових інструментів достатньо, а бракує злагодженості та пріоритетності у діях контролюючих органів.
Тобто поки фіскали шукають помилки у звітності реальних малих підприємців, поруч стоять схеми на мільярди.
Навіть оновлене БЕБ часто не встигає за креативністю тіньовиків. Міжнародні партнери чудово бачать перекоси української економіки та пропонують жорсткі рішення, до яких слід прислухатися.
Міжнародний валютний фонд вже прямо вимагає від уряду активнішої протидії тіньовій економіці, бо саме від цього залежатимуть обсяги фінансування України. Читайте також Тотальна тінь електронних сигарет Наш новий суспільний договір має включати максимальну свободу та мінімум перевірок для справжнього малого бізнесу і сплату податків у повному обсязі для великих підприємств.
Ми не можемо просити фінансової допомоги у світу, якщо всередині країни мільярди гривень осідають у кишенях схемщиків через відсутність політичної волі побороти це явище.
Хочу наголосити, що всі законодавчі інструменти для такої боротьби у правоохоронних і контролюючих органів наявні в повному обсязі. Важливо встановити баланс між підтримкою бізнесу та боротьбою з тіньовим сектором.
Не варто "закручувати гайки" усім поголовно, слід лише вирівняти правила гри, одночасно створюючи умови для розвитку малого та середнього бізнесу, та закриваючи схеми, які підривають бюджет. Весь ресурс контролюючих органів має бути спрямований на виявлення псевдо-ФОПів та схем з підакцизними товарами.
Це єдиний шлях до фінансової незалежності країни та справедливого ринку, де виграє ефективний, а не той, хто краще ухиляється.