Про "вимоги МВФ", які часто є ініціативами українських чиновників

Черговий раз українська влада, посилаючись на "вимоги Міжнародного валютного фонду", розглядає непопулярні зміни до оподаткування ФОПів другої та третьої групи. Цей прийом давно використовується в українській політиці, але нинішня ситуація демонструє іншу реальність.
На відміну від попередніх десятиліть, місія МВФ та офіс Фонду в Києві активно працюють із бізнес-асоціаціями, проводять консультації, збирають дані, аналізують бар"єри та проблеми. Саме тому чітко видно: багато ініціатив, які в публічній площині подаються як "вимоги МВФ", де-факто є пропозиціями Міністерства фінансів, а не позицією Фонду. Читайте також Українці заплатять більше податків: про що влада домовилася з МВФ? Роль МВФ полягає у визначенні фіскальних ризиків – дефіциту бюджету, нестачі доходів, неефективності адміністрування.
Але МВФ ніколи не визначає конкретних податкових інструментів, якими уряд має закривати ці ризики. Яким саме шляхом збалансовувати бюджет – рішення української влади.
Тому приписування МВФ непопулярних заходів, таких як підвищення податків для ФОПів, є некоректною інтерпретацією.
Фонд вказує на проблему, а спосіб її вирішення пропонує уряд.
І часто цей спосіб є найпростішим. Чому питання стосується ФОПів ФОПи залишаються найбільш поширеною формою підприємництва в Україні.
Дані за останні п"ять років демонструють пряму залежність між економічною ситуацією, споживчим попитом та структурою зайнятості. Довоєнний піковий 2021 рік: реєстрація – 300–350 тис.
ФОПів; закриття – 190–210 тис.
Тобто тоді фіксувався позитивний чистий приріст.
ФОП був основним інструментом виходу з коронакризи для малого бізнесу. Воєнний шок – 2022 рік: реєстрація – близько 150 тис.
ФОПів; закриття – 240-260 тис.
Це перше різке скорочення за багато років.
Причини – зупинка діяльності, міграція населення, руйнування логістики, падіння попиту. Читайте також В Україні з"явилися "ФОПи-дропи".
Як реагує держава? Часткова стабілізація – 2023-2024 роки: реєстрація – 220–250 тис.
щороку; закриття – 210-240 тис.
Баланс близький до нуля, але відбувається структурна перебудова. Зростає кількість ФОПів у сфері послуг, дрібного ритейлу, логістики, ремонтів, онлайн-сегментах, креативній економіці.
Найбільший приріст показують західні регіони та міста-хаби. 2025 рік – стабільність із наростаючим тиском на регулювання.
ФОПи зберігають чисельність на рівні 230-250 тис.
нових реєстрацій, але зростає частка підприємців у digital-сегменті та послугах. Економічна роль ФОПів В першу чергу – це інструмент самозайнятості.
ФОП – це основна форма зайнятості для мільйонів людей.
Він знижує навантаження на державні соціальні видатки та забезпечує мобільність українського ринку праці. Друге – фундамент мікроекономіки громад.
У малих містах та селищах ФОПи формують ядро локальної економіки: торгівля, майстерні, послуги, громадське харчування. Читайте також Нові правила звітування для ФОПів та юридичних осіб Третє – опора цифрової економіки.
IT, маркетинг, дизайн, розробка – значна частина експортоорієнтованих сервісів працює у ФОП-моделі. Четверте – антикризовий механізм.
В умовах війни та криз ФОПи виконують роль "економічного амортизатора" – дозволяють людям швидко адаптуватися. Структурні проблеми спрощеної системи Оптимізаційні схеми: зарплатні ФОПи, поділ компаній на десятки ФОПів, використання спрощеної системи для великих операцій. Нерівність у податковому навантаженні між ФОП і ТОВ.
Це стимулює вибір організаційної форми не за бізнес-логікою, а через різницю у податковому навантаженні. Читайте також Заплати податків більше, ніж заробив, а потім сядь до в"язниці: як влаштований український бізнес на OnlyFans Відсутність адресного контролю.
Замість роботи з порушниками, ініціюються масові зміни для всіх – що неефективно. Нестача якісної аналітики та моделювання.
Податкові рішення в Україні традиційно ухвалюють без оцінки впливу на ринок праці, рівень тінізації, поведінку платників, макроекономічні показники. Позиція держави та політичні фактори Рекомендація НБУ та ДПС щодо зарплатних ФОПів.
Документ визначає: ФОП, який виконує ті самі функції, що штатний працівник, – це прихована зайнятість.
Цю норму потрібно перевести у площину обов"язкового виконання. Реакція парламенту.
Низка народних депутатів публічно заявила про недоцільність різких змін оподаткування ФОПів у воєнний час. Позиція податкового комітету.
Голова Комітету з питань фінансів та податкової політики Данило Гетманцев наголосив: до завершення воєнного стану система оподаткування ФОПів змінюватися не буде. Позиція бізнесу.
Українська Рада Бізнесу закликала МВФ переглянути підхід і концентруватися на покращенні адміністрування, підсиленні аналітики, адресній боротьбі зі схемами. Висновки ФОПи є не фіскальною, а соціальною та економічною опорою – особливо у воєнний час. Статистика 2021–2025 років демонструє гнучкість і швидку адаптацію мікробізнесу. Основна проблема – не модель ФОП, а зловживання, які держава може вирішити адресно. Читайте також Влада знизить податок для 350 тисяч водіїв та кур’єрів Масові зміни, спрямовані на всіх ФОПів, несуть ризики тінізації та релокації бізнесу. Політично та економічно радикальні зміни в оподаткуванні ФОПів малоймовірні найближчим часом. Фокус має зміститися з "масових рішень" до адресної роботи контролюючих органів, з використанням рекомендацій НБУ, ДПС та сучасних аналітичних інструментів.