Від пандусів до фінтеху: як Україна переосмислює доступність послуг

За офіційними даними в Україні кількість людей з інвалідністю сягає 3 мільйонів, що приблизно дорівнює населенню Києва.
Якщо до 2014 року основними причинами інвалідності, а саме втрати кінцівок, були ДТП, побутові травми та хронічні захворювання, то з початком російського вторгнення та повномасштабної війни проти України, дуже швидко зростає кількість людей з ампутаціями, травмами, що призводять до порушень зору і слуху, неврологічними проблемами, набутими внаслідок військових дій, ракетних атак на об"єкти інфраструктури, катувань під час полону і фільтрації тощо.
Відповідно, із кожним днем війни зростає і кількість тих, хто потребує інклюзивних та безбар"єрних рішень у всіх сферах життя і діяльності. Фінансова інклюзія та безбар"єрність – невід"ємна складова цілісного підходу до забезпечення людям з інвалідністю можливості жити звичним життям: працювати в офісі чи на виробництві, робити закупи у магазинах, відвідувати заклади відпочинку.
І мова не лише про пандуси, ліфти та поручні.
Потрібні масштабні та всеохопні зміни на рівні інженерно-архітектурних, просвітницько-поведінкових та програмно-апаратних рішень. Інвалідність не відміняє потреб сплачувати рахунки та комунальні послуги, знімати готівку, брати та гасити кредити, оформлювати страховку.
Вона робить усі ці прості на перший погляд дії значно складнішими.
Тож для рівного доступу до фінансових сервісів людям з інвалідністю необхідно створювати умови, за яких вони не потребують або потребують мінімум сторонньої допомоги, – Валерій Сіроштан, CEO РЕНОМЕ СМАРТ. Де-юре в Україні вже багато зроблено для інклюзивності та безбар"єрності.
Це і ратифікація Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, і нові, обов"язкові до виконання, Державні будівельні норми "Інклюзивність будівель і споруд", і Постанова Нацбанку Про затвердження Положення про ліцензування банків, що передбачає безперешкодний доступ до послуг, які надаються банком згідно з банківською ліцензією, людям з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення, і Методичні рекомендації Національного банку України з правил інклюзивного надання фінансових послуг в установах України тощо. Де-факто це лише початок і зробити потрібно ще дуже багато.
З метою створення інклюзивного фінансового простору, НБУ ще у 2024 році зобов"язав банки забезпечити фізичну та інформаційну доступність щонайменше 50% від загальної кількості їх відокремлених підрозділів у регіоні. Одним із перших інклюзивних продуктів РЕНОМЕ СМАРТ став Voice Assistant – голосовий помічник для слабозорих і незрячих.
Рішення включає спрощені контрастні сценарії екрану із збільшеним шрифтом та аудіосупровід усіх операцій через навушники.
Працюючи над Voice Assistant, ми прагнули створити функціональне та максимально зручне рішення для людей з порушеннями зору.
Поряд з тим, продукт простий та доступний в реалізації для банків: голосовий помічник може бути встановлений практично на всі моделі банкоматів, а за наявності необхідних комплектуючих, налаштування спеціального софту займає кілька годин для одного пристрою, – Валерій Сіроштан. Маркування клавіатури та голосовий асистент для слабозорих і незрячих Voice Assistant за допомогою машинного мовлення пояснює розміщення пристроїв на банкоматі, допомагає обрати тип операції, озвучує баланс рахунку, супроводжує процес видачі готівки тощо.
Ще одна перевага голосового помічника – спеціальний інтерфейс для користувачів із частковою втратою зору: чіткі текстові підказки великим кеглем на чорному тлі, що спрощують сприйняття.
Сьогодні Voice Assistant від РЕНОМЕ СМАРТ уже встановлено на понад тисячу банкоматів в Україні.
Поки що це тільки початок великої справи, адже за офіційними даними в країні живе 70 тисяч незрячих людей.
Не менш важливо забезпечити доступ до фінансових сервісів людям у кріслах колісних.
Лише за 2022-2024 роки в Україні проведено майже 94 тисячі ампутацій з переважанням ампутації нижніх кінцівок.
Багато із цих людей тимчасово (в очікуванні протезування) чи постійно користуються кріслами колісними для пересування.
Відтак, їм важко користуватись звичайними банкоматами та кіосками самообслуговування, в яких екрани розташовані із розрахунку на роботу стоячи. Виробники пропонують адаптовані для користувачів у кріслах колісних банкомати.
Однак, будьмо відвертими, часткова заміна парку банкоматів – це дуже великі витрати навіть для лідерів банківського ринку.
Ми у РЕНОМЕ СМАРТ вийшли з продуктом, який допомагає адаптувати звичайний банкомат чи кіоск самообслуговування для людей у колісних кріслах.
Це Screen Switcher – рішення, що поєднує поворотний екран на кронштейні та сценарій для перемикання між головним і поворотним екранами, – Валерій Сіроштан. Додатковий поворотний екран для людей у кріслах колісних Поворотний екран за замовчуванням встановлюється на висоту, зручну для користування людям у кріслах колісних, а завдяки рухомому кронштейну, можна регулювати ще й кут нахилу та ступінь наближення від задньої стінки банкомата чи кіоска до користувача.
Робочий екран обирається простим дотиком до потрібного дисплею і підтвердженням вибору.
Понад сто Screen Switcher планується встановити до кінця січня 2026 року на кіоски самообслуговування двох українських банків. Ще одна група користувачів, яким потрібні адаптивні інклюзивні рішення для доступу до фінансових послуг – люди із когнітивними порушеннями.
Такі порушення часто є наслідками вікових змін, хронічних захворювань, генетичних особливостей, травм голови тощо.
Доволі простим та швидким у реалізації рішенням для цієї категорії користувачів можуть бути спрощені сценарії екранів банкоматів і кіосків самообслуговування. Мобільний застосунок що враховує особливі потреби для людей з інвалідністю Мінімалістичний інтерфейс, відсутність візуального шуму (яскравих кольорів, спливаючих вікон, миготіння), чіткі контрастні блоки з опціями, адекватний розмір шрифта, – усе це полегшує сприйняття та не відволікає людину з когнітивним порушенням від власне проведення фінансової операції.
Команда РЕНОМЕ СМАРТ уже реалізувала такий мінімалістичний інтерфейс у рішенні для слабозорих користувачів, але готова його втілити і у вигляді мобільного застосунку. Ми усвідомлюємо, що Україна – це не лише великі міста, це ще й невеликі села, де немає банківських відділень чи пунктів самообслуговування і основний засіб для вирішення більшість фінансових питань, – смартфон.
Ми живемо у реаліях війни, де кількість людей з інвалідністю постійно зростає, тож запровадження рішень для фінансової інклюзії та безбар"єрного доступу до фінансових послуг – не примха, а норма, – Валерій Сіроштан.