Заплатимо через рік: аномально довгі строки оплати в закупівлях

Нереалістичні строки платежів на деяких закупівлях в Prozorro можуть відлякувати компанії від участі в закупівлі.
Не кожен бізнес може дозволити собі чекати на оплату пів року, рік, або навіть і до завершення війни. Водночас такі строки можуть бути червоним прапорцем потенційної корупції.
Закупівлі "Енергоатому", яких стосувалася схема "шлагбаум", про яку всі дізналися з "плівок Міндіча", якраз вирізнялися довгим строком оплати в договорах.
Саме це дозволяло злочинній організації затримувати роботи і виплати, щоб вимагати у підрядників "відкати". Як часто в Prozorro трапляються закупівлі зі строками платежу 90 днів і більше? Яка в них конкуренція та коли реально відбуваються виплати за такими договорами? Для того аби відповісти на ці питання ми проаналізували дані про усі конкурентні закупівлі, оголошені з 2023 року до жовтня 2025 року. Як замовники зазначають умови оплати при оголошенні закупівлі Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків) – важлива складова привабливості закупівлі для бізнесу.
На авторизованих майданчиках Prozorro при створенні закупівлі замовник в електронних полях має обрати: подію, після настання якої буде виконана оплата за договором; тип оплати – аванс або післяплата; період (днів), за який буде здійснена оплата; тип днів – робочі, календарні, банківські; розмір оплати – так, щоб розмір оплати для різних її типів сукупно дорівнював 100%. Читайте також Від міністра до "смотрящих": як працювала схема розкрадання "Енергоатома" та хто за нею стоїть До того, як електронні поля щодо строків оплати у Prozorro стали обов"язковими, замовники не завжди вносили в них інформацію, тому такі закупівлі позначені як "Не визначено".
Водночас умови оплати у будь-якому випадку мали бути зазначені у проєкті договору, який завантажується в оголошення і повинен відповідати вибраним параметрам в електронних полях, де такі передбачені. Як часто замовники встановлюють нереалістичні строки оплати Загалом від січня 2023-го по жовтень 2025 року замовники успішно провели в Prozorro 975 тис.
конкурентних закупівель з очікуваною вартістю 2 трлн грн.
З них на післяплату за кількістю лотів припало 82,9%.
Якщо ж дивитися на розподіл за сумами договорів, то на післяплату припало 78,9% загальної суми, майже 3,3% – на аванс, і 15,6% – комбінацію авансу і післяплати. Ще 14,3% за кількістю і 2,2% за вартістю – лоти, в умовах яких не вказана форма розрахунку.
Здебільшого це запити пропозицій у Prozorro Market. Післяоплата – найпоширеніша форма розрахунку, незалежно від типу предмета закупівлі.
Але якщо в товарах і послугах на аванси і їхню комбінацію з післяплатою припадає по декілька відсотків лотів, то в роботах більше – 8,6% на комбінований тип оплати та ще 0,2% на чистий аванс. Отже, післяплата в усіх розрізах є найпоширенішою формою розрахунку в договорах, укладених за результатами закупівель на Prozorro. Фінансування та реальні строки оплати Левова частина лотів зі строками післяплати понад 3 місяці – а саме 57,2% таких закупівель – здійснюються за рахунок коштів від господарської діяльності комунальних і державних підприємств.
За сумою це ще вагоміше – 68,6% усіх коштів припадає саме на такі закупівлі.
Ці підприємства оплачують договори з власних рахунків у банках, а не через Державну казначейську службу, тому інформація про фактичні дати оплат у відкритому доступі відсутня. Натомість закупівлі, що фінансуються лише з державного або місцевого бюджету, становлять приблизно третину (33,9%) за кількістю лотів та лише чверть (25,1%) за сумою.
Саме щодо цих закупівель можна простежити реальні платежі через систему Казначейства, проте вони не дають повної картини по всьому ринку. Також у звітах про платежі на Spending не завжди вказаний ідентифікатор закупівлі, за якою цей платіж здійснюють.
"Центр досліджень фіскальної політики" посприяв аналізу та вивантажив дані про дату першої проплати за закупівлю, де це можливо.
Таких лотів зрештою виявилося 27,5% від усіх закупівель із довгим строком проплати. Варто враховувати, що відповідно до ч.
1 ст.
253 Цивільного кодексу, відлік строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або події, зазначеної замовником, з якою пов"язано початок відліку.
Але оскільки публічно інформації про ці дати немає, бо замовник про неї не звітує, для аналізу закупівель із тривалими строками післяоплати початком відліку вважаємо дату публікації договору. Найбільшу кількість закупівель зі строками оплати більше 90 днів оголосили НАЕК "Енергоатом" та його 11 відокремлених підрозділів, які займають понад 20% від загальної кількості закупівель та сумою договорів на майже 20 млрд грн. Водночас сумарно 18 різних обленерго складають також помітну частку закупівель як за кількістю лотів – 8,58%, так і за загальною сумою – 36 млрд грн.
Однак їхня присутність у структурі ринку має зовсім інший характер, ніж в НАЕК "Енергоатом".
Частина з них має спільних або перехресних бенефіціарів, їхні закупівлі не концентруються в одному суб"єкті, а розподілені між різними юридичними особами. Аналіз показує, що понад 91% лотів оплачують швидше, ніж передбачено договором, навіть якщо рахувати строк від дати публікації договору — у середньому на 57%.
Якщо ж відлік вести не від дати публікації договору, а від події виконання, реальний строк оплати ще менший.
Це свідчить про одну закономірність: оприлюднені у Prozorro строки не завжди відображають реальні фінансові практики. Чому замовники встановлюють довгі строки оплати? Хтось відповідав, що причина – в циклі фінансування.
Наприклад, у теплоенергетичних підприємств витрати й платежі залежать від сезону – взимку більші надходження, а влітку зростають витрати на обслуговування.
Як повідомив один із таких замовників, вони побоюються штрафів за прострочення, тому перестраховуються довшими строками оплати. Аномальні випадки та некоректні дані Деякі закупівлі мають надзвичайно довгі строки оплати – більше року, іноді навіть до 1000 днів.
При цьому сумарна вартість таких договорів за 2023-2025 роки сягає 5 млрд грн.
В оголошеній закупівлі все виглядає так, ніби на оплату доведеться чекати вічність. Постачальники, бачачи такі умови, двічі зважують, чи брати участь у тендері.
Але коли доходить до підписання договору, ситуація змінюється: у самому документі строки оплати часто виявляються коротшими.
У деяких випадках причина цього криється не в намірі затримати гроші, а у помилках при заповненні електронних полів у системі Prozorro. Водночас, наприклад, КНП "Київський міський клінічний ендокринологічний центр" закуповувало 1500 упаковок паперових рушників на суму 74,7 тис.
грн.
В електронній формі вказали післяплату у 1000 днів, хоча у проєкті договору та самому договорі з переможцем прописали 30 банківських днів від дати поставки. Читайте також Оборонні закупівлі: виробникам – кримінальні справи, сірим імпортерам – гроші з бюджету Інший випадок: закупівля світильників для ПАТ "Волиньобленерго" на 717 тис.
грн.
Замовник в електронному полі зазначив строк післяплати 888 днів, але у проєкті договору терміни не вказав.
Після підписання договору стало відомо, що фактичний строк складає 120 днів, а відстрочка платежу була одним із нецінових критеріїв із варіантами 60, 90 та 120 днів, тому точний строк залежав від обраної пропозиції. Тобто ці приклади показують, що величезні строки оплати інколи не відображають реальної практики, а є лише наслідком помилок замовників у Prozorro. Висновки 8 із 10 закупівель на Prozorro проводять з умовою післяплати, що очікувано для сфери публічних коштів.
Але переважно замовники встановлюють досить короткі строки оплати. Хоч ми і не можемо говорити про силу впливу виключно строків оплати на конкуренцію на закупівлях, бачимо, що зі збільшенням строку оплати кількість учасників зменшується. Переважна більшість закупівель з довгими строками оплати відбувається через відкриті торги з особливостями (90%), а фінансування найчастіше йде з власних коштів підприємств (58%).
Фактичну оплату для них перевірити неможливо, адже комунальні та державні підприємства платять із власних рахунків у банках. Державний і місцевий бюджети становлять приблизно 34% фінансування – саме для них можна відстежувати реальні строки оплати, якщо замовник вказав ідентифікатор лота при звітуванні. Що стосується фактичної швидкості оплати на тих закупівлях, де їх можна перевірити, то приблизно 91% лотів оплачуються раніше встановленого строку – у середньому на 57% швидше.
Утім, ці дані не можна вважати репрезентативною вибіркою по системі. Скарги на умови оплати залишаються поодинокими, і АМКУ наразі їх не задовольняє.
Тож навіть якщо такі умови невиправдані, бізнес сьогодні фактично позбавлений можливості їх оскаржити.
Тут варто дослідити глибше – чому саме склався такий підхід, і як можна було б оцінювати необхідність таких умов договору. Читайте також Медичні закупівлі по-новому.
Хто виграє від трирічного планування закупівель Водночас можна розглянути радикальний варіант заборонити задовгі строки оплати у публічних закупівлях на рівні закону.
Однак це досить ризиковий крок, який потребує глибокого попереднього аналізу і консультацій.
Адже можливо у деяких випадках довші строки можуть мати об"єктивні причини. Також допомогти може покращення самої системи закупівель.
Впровадження е-контрактингу з автоматичною верифікацією строків оплати у договорі допоможе уникати ситуацій, коли довгі строки виникають через технічні помилки, а не реальні умови.
Також Prozorro могла б автоматично сигналізувати про аномально довгі строки оплати – наприклад, понад 180 днів – і позначати такі лоти. Також варто подумати над тим, щоб зробити публічною інформацію про оплати комунальних та державних підприємств.
Адже наразі взагалі немає інформації, як їх здійснюють, хоча ці замовники також оперують публічними коштами. Бо врешті-решт, довіра до системи публічних закупівель починається з впевненості, що правила гри однакові для всіх – і що жоден довгий строк оплати не стане пасткою для тих, хто хоче чесно працювати з державою. Дослідження написане у співавторстві з Катериною Русіною, проєктною менеджеркою DOZORRO TI Ukraine. Дослідження підготовлене у межах проєкту "Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості" (UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev.
Матеріал створено за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії.
Зміст є винятковою відповідальністю Transparency International Ukraine; висловлені погляди не обов"язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.