Щодо подання податкової декларації з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів) фізичною особою – тимчасовим лісокористувачем, яка не є суб’єктом господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частин першої і третьої ст. 18 Лісового кодексу України від 21 січня 1994 року № 3852-XII (зі змінами та доповненнями) (далі – ЛКУ) об’єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.
Довгострокове тимчасове користування лісами – засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов’язані своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів (п. 5 частини другої ст. 20 ЛКУ).
Згідно з п. 256.1 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів, зокрема, є використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт (п.п. 256.2.5 п. 256.2 ст. 256 ПКУ).
За здійснення використання корисних властивостей лісів відповідно до п. 256.10 ст. 256 ПКУ ставки рентної плати встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Пунктом 257.1 ст. 257 ПКУ встановлено, що базовий податковий (звітний) період, зокрема, для рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів дорівнює календарному кварталу.
З урахуванням норм п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.5 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу за місцезнаходженням лісової ділянки за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додаток з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.
Форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719.
Невід’ємною частиною декларації є відповідні додатки. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) здійснюється у Додатку 9 до Декларації (далі – Додаток 9).
Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155).
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону № 2155, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Абзацом першим та третім п. 42.6 ст. 42 ПКУ визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, Закону № 851-IV та Закону № 2155 без укладення відповідного договору.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.
Слід зазначити, що в умовах дії правового воєнного режиму центри обслуговування платників (ЦОП) здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування незалежно від місця обліку платника податків.
Отже, фізична особа – тимчасовий лісокористувач, яка не є суб’єктом господарювання, та використовує корисні властивості лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних цілей на підставі укладеного договору довгострокового тимчасового користування лісами, подає протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, Декларацію разом з Додатком 9 в один із таких способів:
- на паперових носіях (особисто/уповноваженою на це особою або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення) до контролюючого органу за місцезнаходженням лісової ділянки або до будь-якого діючого ЦОП. У рядку 3 «Найменування контролюючого органу, до якого подається Податкова декларація» Декларації зазначається контролюючий орган за місцезнаходженням лісової ділянки;
- в електронному вигляді – за місцезнаходженням лісової ділянки, якщо фізична особа є суб’єктом електронного документообігу і кваліфікований електронний підпис є дійсним.