Світовий ринок літію змінюється: яке місце в ньому може зайняти Україна

| Відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації 12 грудня завершується прийом заявок на першу в історії України літієву Угоду про розподіл продукції на ділянці "Добра". Це важливий крок у формуванні власної індустрії критичних мінералів. На цьому тлі важливо оцінити, яке місце може зайняти Україна на глобальному ринку літію – і які кроки потрібні вже зараз для реалізації цього потенціалу.
Світовий ринок літію переживає глибоку трансформацію. За останні п’ять років літій пройшов шлях від матеріалу, що використовувався у вузьких сегментах до базового металу енергетичної інфраструктури. Після різкого цінового піку у 2022 році та падіння у 2023-2024 світ входить у новий цикл. 
За прогнозом IEA (2025), глобальний попит на літій зросте з приблизно 205 тис. тонн у 2024 році до понад 928 тис. тонн у 2040-му, тобто у понад 4 рази. 
Зростання електромобільності, розвиток систем зберігання енергії тощо формують стабільну довгострокову потребу у літії. За оцінками IEA (2025), попит на цей метал у сегменті чистих технологій — передусім для електротранспорту та систем накопичення енергії — зросте з 128 тис. тонн у 2024 році до понад 369 тис. тонн у 2030-му. 
Тенденції очевидні. Саме тому галузі, пов'язані з видобутком та переробкою літію розвиваються в світі раніше небаченими темпами. Втім, попри значну кількість заявлених проєктів, їх потенціалу недостатньо для повного покриття майбутнього попиту. До того ж, на практиці, фактичні обсяги виробництва зазвичай нижчі за заявлені. Огляд перспектив щодо ключових корисних копалин від IEA (2025) показує, що навіть в разі запуску всіх оголошених на сьогодні літієвих проєктів, у сценарії розвитку на основі чинної політики (STEPS — Stated Policies Scenario) світ може зіткнутися з дефіцитом на рівні приблизно 40% у 2035 році. 
Ще один важливий момент: на ринку визначальним чинником є крива витрат та здатність виробників працювати рентабельно навіть у періоди низьких цін. Частина виробників виходить із ринку при зниженні цін, і успішно працюють переважно ті, хто має низьку собівартість та адекватний рівень боргового навантаження.  
Таким чином країни, що входять у цей сектор, мають орієнтуватися на створення умов для реалізації проєктів із конкурентною собівартістю та сучасними технологіями переробки. Для України це означає необхідність формування такої моделі розвитку, яка дозволить нашій індустрії працювати у стійкому, а не спекулятивному сегменті ринку. Це також означає, що необхідно створювати правильні та ефективні інвестиційні умови та стимулювати розбудову нових промислових проєктів.
Нарешті, важливою з огляду на розуміння перспектив, є чинна структура ринку. Сьогодні близько двох третин світових потужностей переробки літію та понад 70% виробництва батарей контролює Китай. Відтак попит в світі формуватиметься і через необхідність чи бажання покупців диверсифікувати джерела постачання. Отже, нові учасники ринку зможуть зайняти свою нішу.
Україна має потенціал не лише увійти в ринок, а й реалізувати один з найуспішніших в світі кейсів такого входу. Для цього є всі передумови. 
12 грудня завершується прийом заявок на першу в історії літієву Угоду про розподіл продукції (ділянка “Добра”). Україна може розвивати виробництво на основі твердих літієвих родовищ і будувати модель із конкурентною собівартістю, інтегровану в європейські промислові й технологічні ланцюги.
Для реалізації наявного потенціалу Україні важливо забезпечити конкурентну собівартість, швидкість ухвалення рішень, технологічний розвиток та інтеграцію у  західні ланцюги постачання. 
За умови оформлення ліцензій та відповідності стандартам, проєкти в сфері видобутку та переробки літію можуть подаватися на розгляд як потенційні кандидати для фінансування через Американсько-Український Інвестиційний фонд відбудови.
“Літій більше не нішевий ресурс – він стає металом повсякденного використання. Йдеться не лише про видобуток, а про здатність держави перетворювати ресурс на промислову спроможність, технології та експорт готового продукту. Для України це шанс інтегруватися у західні виробничі ланцюги акумуляторних металів”, – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Єгор Перелигін.
Україна входить у десятиліття, де критичні мінерали визначатимуть стійкість енергетики, промисловий розвиток та зростання секторів, що переходять на електрифікацію. За умови поєднання ресурсної бази з технологіями, інвестиціями та швидкими рішеннями, Україна може посилити свою позицію у новій економіці.
 Публікація Єгора Перелигіна на Mining.com