Міноборони провалило розподіл закупівельних функцій між підрозділами та ДОТ – аудитори

Через несистемні кадрові рішення Міноборони витрати на утримання підрозділів, залучених до процесів тилового забезпечення, зросли на 35 мільйонів гривень.
Загалом адміністративно-управлінські видатки у сфері тилових закупівель зросли на 285 млн грн, що у 3,4 раза більше порівняно з 2023 роком. Про це за результатами аудиту повідомляє Рахункова палата. Аудит відповідності здійснення оборонних закупівель за тиловим напрямом забезпечення Збройних Сил України у 2024 році охопив діяльність Міністерства оборони України та державного підприємства "Державний оператор тилу" та мав на меті визначити, наскільки процеси проведених ДП "ДОТ" закупівель відповідають вимогам нормативно-правових актів. "Загалом за результатами аудиту зазначається, що запроваджена у 2024 році оновлена модель тилових закупівель: коли Міноборони формує політику та контролює якість, а ДП "ДОТ" безпосередньо проводить необхідні закупівлі – має потенціал до розвитку", – говориться у повідомленні. "Однак через системні недоліки очікуваного результату не забезпечила.
Розмежування функцій між Міноборони та підприємством щодо формування та виконання політики закупівель залишається неповним", – стверджують аудитори. Міноборони не забезпечило оптимальний розподіл закупівельних функцій між своїми підрозділами та службою державного замовника, зазначає Рахункова палата. "Через несистемні кадрові рішення витрати на утримання підрозділів Міноборони, залучених до процесів тилового забезпечення, зросли на 35 млн грн", – говориться у повідомленні. "Разом витратами на утримання ДП "ДОТ" (250 млн грн) це призвело до загального збільшення адміністративно-управлінських видатків у сфері тилових закупівель на 285 млн грн, що у 3,4 раза більше порівняно з 2023 роком", – виявили аудитори. На продовольче та речове забезпечення ЗСУ у 2024 році у Законі України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" було передбачено лише 44,5% від необхідної суми, а на паливно-мастильні матеріали – 73%. Як наслідок, Збройні Сили функціонували за рахунок часткового "проїдання" запасів.
При цьому 400 млн грн бюджетних призначень Міноборони залишилися невикористаними. Понад 11 млрд грн були спрямовані ДП "ДОТ", в дебіторську заборгованість.
Запроваджений підприємством механізм попередньої оплати у формі акредитиву гарантував як оплату, так і постачання продукції згідно з умовами контрактів, однак належного рівня їх виконання не забезпечив. Зокрема, у визначені строки не було поставлено продукції на 10 млрд грн, 800 млн грн було повернуто до бюджету, а понад 31 млн грн – стало простроченою дебіторською заборгованістю. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що уряд створює міжвідомчу робочу групу з питань реформування моделі оборонних закупівель щоб вирішити проблемні питання, що виникають під час здійснення таких закупівель. Раніше уряд дозволив Фонду розвитку інновацій закуповувати спеціальні інноваційні технології, зокрема робототехніку, безпілотні системи тощо без застосування процедур закупівель, визначених законодавством. Тим часом Рахункова палата розпочала аудит діяльності (ефективності) на тему "Розвиток інновацій та технологій для потреб оборони під час воєнного стану". Раніше Міністерство оборони України та Міністерство цифрової трансформації України запускають грантовий конкурс Brave1 для рішень у сфері штучного інтелекту. Раніше повідомлялося, що Україна розвиватиме "данську модель", за якою партнери купують зброю в українського ОПК для потреб української армії, і на цю програму на 2025 рік очікується залучити понад мільярд доларів.