До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» (далі – НП(С)БО 14), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181 (зі змінами та доповненнями), та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (зі змінами та доповненнями) (далі – Методичні рекомендації № 561).
Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561 (абзац другий п. 4 розд. IІ НП(С)БО 14, п. 21 Методичних рекомендацій № 561).
Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (абзац перший п. 41 Методичних рекомендацій № 561).
Згідно з абзацом четвертим п. 138.1 та абзацом третім п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України в (далі – ПКУ) фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта та відповідно зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Вимоги пп. 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди (п. 138.4 ст. 138 ПКУ). Актив з права користування – визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди (п.п. 14.1.1 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При визначенні фінансового результату до оподаткування у витратах враховується недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу по закінченню договору оперативної оренди.
При цьому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку – орендар на підставі положень абзацу четвертого п. 138.1 та абзацу третього п. 138.2 ст. 138 ПКУ має збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.