Рівні правила замість схем

Про детінізацію говорять багато років і зараз ця тема знову на порядку денному.
Саме тому в жовтні ми з колегами з RRR4U спеціальною темою нашого місячного моніторингу зобов"язань програми МВФ та плану України зробили тему детінізації. Оприлюднений пресреліз МВФ про досягнення домовленостей про нову програму на рівні експертів чітко визначає, що в наступні чотири роки фонд очікує заходів з детінізації: "Влада взяла на себе зобов"язання прискорити зусилля із запобігання ухиленню від сплати податків та податковій оптимізації; було досягнуто домовленостей щодо заходів з боротьби з економічною неформальністю". Чому детінізація важлива Часто про детінізацію згадують через очікування, що вона збільшить доходи бюджету.
Водночас не менш важливий результат детінізації – рівні правила гри. Саме рівні правила для всіх суб’єктів дозволяють державі проводити ефективну податкову та бюджетну політику.
Без цього будь-які зміни в податках чи соціальних внесках майже неминуче перетворюються на покарання для тих, хто і так працює офіційно, і залишають недоторканими тих, хто роками заробляє на схемах. Показовий приклад – підвищення ставки військового збору в кінці 2024 року.
Рівні правила гри – це про ліпше бізнес-середовище і про більші інвестиції. Чому це критично зараз Питання детінізації пов"язане з обороноздатністю, оскільки саме податкові надходження в Україні є основним джерелом фінансування оборони та безпеки. Якщо у 2022-2024 роках і в перші дев’ять місяців 2025-го внутрішні надходження, велика частка яких – податкові, були джерелом фінансування оборони держави, то в жовтні та листопаді уряд домовився з ЄС про спрямування частини допомоги в межах ERA саме на оборону.
Грошей справді бракує, тому детінізація – не абстрактна реформа, а питання наявності фінансового ресурсу для оборони та відбудови і того, чи й надалі основне навантаження нестимуть донори. Водночас Україні потрібні зрозумілі та однакові для всіх правила гри, що забезпечать розвиток бізнесу.
Має бути престижно сплачувати податки, а не користуватися схемами для їх мінімізації.
Бізнес має розуміти, як застосовується закон, а не залежати від того, як його трактують інспектори, прокурори чи судді. Частина компаній уже збільшила частку своєї формальної діяльності з огляду на можливість забронювати працівників, а також заради ліпшого доступу до капіталу за різними наявними державними та донорськими програмами. Так, детінізація – це шлях до доступу до капіталу.
Банки часто говорять про bankable projects, але проблема не стільки в самих проєктах, скільки у фінансовому стані компаній.
Якщо підприємство роками мінімізує податки й показує збитки, воно не може розраховувати на дешевий і довгостроковий ресурс. Скільки коштує тіньова економіка Тіньова економіка на те й тіньова, що порахувати її неможливо.
Є різні способи: інтегральний метод Мінекономіки, оцінки міжнародних організацій.
За оцінкою Мінекономіки, частка тіньової економіки – близько 20%.
Експертні оцінки вищі. Усі розуміють, що тіньова економіка призводить до втрат бюджету.
У публічних дискусіях часто звучить оцінка втрат бюджету на рівні 400 млрд грн через несплату податків, а це близько 20% усіх податкових надходжень. Які основні сегменти "тіні" Тіньова економіка – це не один механізм, а набір практик та схем. 1.
Зайнятість. Неформальна зайнятість.
Це люди, які працюють на підприємстві, але не обліковуються як наймані працівники.
У деяких секторах, зокрема в будівництві, це дуже поширена практика.
Часто гроші за будівельні роботи виводяться через ФОПів, які потім готівкою розраховуються з будівельниками взагалі без офіційного оформлення.
За офіційними розрахунками, зараз близько 3 млн осіб працюють неформально. Частково "біла" зарплата, решта – у конверті або на рахунок.
Колись здавалося, що великі компанії цього не роблять, але практика показує, що це подекуди тактика не лише малого бізнесу. Маскування найманих працівників під ФОПів.
Для роботодавця це спосіб зменшити видатки на оплату праці, не платити повний ПДФО та ЄСВ.
Для працівника це менша соціальна безпека і мізерна пенсія.
Не випадково Міжнародна організація праці постійно б"є на сполох через такі практики. 2.
Акцизні товари (тютюн, алкоголь, пальне). Контрафактна та необлікована продукція. "Фабрики-фенікси", які нібито закривають, але вони "відроджуються". Змішування пального й інші схеми, які зменшують базу оподаткування. Читайте також Без ЄСВ і з вищим податком на дохід: яку податкову реформу готує влада і що буде з ФОПами 3.
Імпорт. "Сірий" імпорт. Контрабанда. Заниження митної вартості товарів. 4.
Роздрібна торгівля. Подрібнення бізнесу, щоб працювати за спрощеною системою оподаткування й платити менше. Розрахунки готівкою без використання РРО. Продаж через маркетплейси без належного обліку. 5.
Фінансові схеми. Конвертаційні центри.
Їх постійно закривають, після чого з"являються нові. Що в програмі МВФ та плані України У чинній програмі МВФ (нову має ухвалити Рада директорів МВФ) і в плані України питання детінізації проходить червоною ниткою.
Серед ключових елементів: підготовка плану змін податкової системи відповідно до Національної стратегії доходів; плани реформ Державної податкової служби та Державної митної служби; призначення керівників Бюро економічної безпеки та Державної митної служби через відкриті та прозорі конкурси; спільна ІТ-стратегія Мінфіну та ДПС/ДМС, спрямована на інтеграцію ІТ-систем і на кращий обмін даними; подальша реформа корпоративного управління в держсекторі. Читайте також Українці заплатять більше податків: про що влада домовилася з МВФ? З пресрелізу МВФ про нову програму можна виділити кілька структурних маяків, яких не було в поточній програмі (тоді як старі збережуться, зокрема реформа ДПС та ДМС), але які, найімовірніше з"являться в новій програмі. Критерії для визначення найманих працівників для запобігання можливості використовувати ФОПів замість найманих працівників.
Це важливо не лише для підвищення податкових надходжень, а й для соцзахисту працівників.
Тут важливі чіткі критерії, щоб запобігти різночитанню відповідних норм. Скасування пільг з обов"язкової реєстрації платниками ПДВ.
Найімовірніше, ідеться про ФОПів на спрощеній системі оподаткування, які не є платниками ПДВ навіть при обороті понад 1 млн грн (нижня межа для обов"язкового статусу платника ПДВ на загальній системі оподаткування). Цей крок має супроводжуватися двома рішеннями.
Перше – про перегляд межі в розмірі 1 млн грн, бо цей ліміт в доларовому еквіваленті суттєво скоротився.
Друге – про спрощення сплати й обліку ПДВ та звітності для малих компаній на загальній системі оподаткування за нормами права ЄС. Оподаткування цифрових платформ.
Відповідний законопроєкт уже є в парламенті.
Текст меморандуму за програмою дозволить ліпше розуміти, чи відповідають прописані там норми вимогам. Імовірно, також ідеться про оподаткування посилок, про що свідчить теза "закриття митних лазівок при імпорті споживчих товарів".
Важливо, щоб адміністрування такого оподаткування було прозорим та зрозумілим, а податкові агенти могли оперативно обробляти посилки.
Водночас важливо передбачити трекінг імпорту та контроль за товарними потоками. Чи реалістично впровадити ці заходи Для детінізації надважлива політична воля всіх гілок влади і щоб команди, які будуть впроваджувати зміни, мали на це мандат і підтримку інших органів.
Без цього навіть найкраща стратегія та добре прописані структурні маяки легко перетворюються на формальність.
Водночас для успіху потрібен комплексний пакет змін, який включатиме реформу органів правопорядку та правосуддя. Отже, детінізація – це не лише про фіскальні показники й вимоги МВФ.
Це про те, чи захоче приватний капітал заходити в Україну, інвестувати у відбудову й розвиток, запускати виробництва, створювати робочі місця.
Якщо ми хочемо масштабної відбудови й стійкого зростання, нам потрібні чесні правила гри й інституції, які ці правила забезпечують.
Без цього жодна програма МВФ, жоден план України і жоден донорський ресурс не дадуть очікуваного ефекту. RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) – це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.
Роботу консорціуму фінансово підтримує міжнародний фонд "Відродження"