Уніфікований формат бізнес-планів: коли держава вчиться керувати бізнес-грантами розумно

26 листопада 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке на перший погляд видається суто технічним, але насправді має далекосяжні наслідки для мільйонів потенційних підприємців. Уряд затвердив єдиний, уніфікований формат бізнес-планів для всіх, хто претендує на державну фінансову підтримку в межах програм підтримки малого та середнього бізнесу (МСП). Це рішення стосується двох ключових програм: легендарної «Власна справа» та напрямку «Гранти для ветеранів та членів їхніх родин».​

Насправді це свідчить про дозрівання державного підходу до фінансування підприємництва — від адміністративного хаосу до стратегічного управління ресурсами. 

Чому це змінює гру: логіка уніфікації

До цього моменту кожна програма могла мати свої вимоги до бізнес-планів, що призводило до:​

• Плутанини у підприємців — невідомо, які саме дані писати;

• Відхилення заявок з технічних причин (не повна інформація);

• Суб’єктивної оцінки проєктів експертами;

• Неможливості порівнювати проєкти між собою за стандартними критеріями.

Тепер усе змінилося. Єдиний формат — це інструмент зі трьома рівнями дії:​

1. Для підприємця: чіткий перелік того, що потрібно написати, без двозначностей;

2. Для держбюрократії: можливість об’єктивно порівнювати проєкти за виміром фактів (робочі місця, податки, окупність);

3. Для системи: потенціал для автоматизації оцінки заявок через алгоритми та машинне навчання.​

Структура нового бізнес-плану: від слів до цифр

Уніфікований бізнес-план має містити:​

Описова частина:

• Опис проєкту та обґрунтування потреби в державній підтримці;

• Оцінка ризиків (ринкові, операційні, фінансові);

• Очікувані соціально-економічні результати.

Фінансова частина:

• Доходи (прогноз на період реалізації);

• Витрати (розбір за категоріями);

• Розрахунок точки беззбитковості (момент, коли проєкт почне приносити прибуток);

• Період окупності в місяцях.

Операційна частина:

• Інвестиційний план (як будуть використані кошти гранту);

• Кадрова структура (скільки робочих місць, яких спеціалізацій).

Для об’єктивної оцінки держава затвердила стандартизований набір ключових показників:​

• Планова кількість нових робочих місць — безпосередня вимога для більшості грантів;

• Прогноз податкових надходжень — ПДФО, ЄСВ (єдиний соціальний внесок), податок на прибуток, земельний податок;

• Період окупності — скільки місяців потрібно, щоб проєкт став рентабельним.

Припущення: Ці показники дозволяють державі будувати рейтинг проєктів за "віддачею на 1 гривню вложеного гранту": якщо проєкт A створює 5 робочих місць за грант 200 тис. грн (40 осіб на 1 млн гривень), а проєкт B — 2 робочих місця (20 осіб на 1 млн), то перший має пріоритет. Це можна автоматизувати через скорингову систему.​

Технічні параметри подачі: електронна перепустка до гранту

• Подача: виключно онлайн через портал (передбачається, це портал "Дія" або відповідна система Державної служби зайнятості);

• Формат: PDF-документ, підписаний кваліфікованим електронним підписом (КЕП) або удосконаленим електронним підписом;

• Захист: підпис гарантує юридичну чинність і унеможливлює редагування документа після подачі.​

Це означає, що фальшування, задним числом змінювання даних або втручання третіх осіб стають технічно неможливі.​

Наступний крок: інтерактивний шаблон із "помічниками"

Заступник міністра, CDTO Мінекономіки Олександр Циборт озвучив планів розвитку: розробити інтерактивний шаблон з:​

• Вбудованими підказками для кожного розділу;

• Автоматичними розрахунками (наприклад, точка беззбитковості);

• Вбудованими джерелами даних (статистика по галузям, середні зарплати тощо);

• Адаптацією під різні рівні фінансової грамотності.​

Припущення: Це матиме суттєвий вплив на якість поданих заявок. Якщо нині частина підприємців подає "лисі" або неправдивих бізнес-плани через невміння розрахувати точку беззбитковості, то інтерактивний шаблон буде спрямовувати їх на помилки в реальному часі. Це посилить як якість одобрених проєктів, так і справедливість розподілу грантів.​

Програма «Власна справа»: магістраль підтримки МСП

«Власна справа» — це найбільша і найуспішніша грантова програма України для малого й середнього бізнесу. Вона працює з 2022 року в межах урядової ініціативи «єРобота».​

Ключові статистичні показники (станом на вересень 2025)

Це приголомшуюча статистика. За кілька років програма:​

• Дала 29 тисячам громадян можливість розпочати або розширити власний бізнес;

• Інвестувала понад 5,9 млрд гривень державного бюджету (і фонду соціального страхування);

• Створила понад 52 тисячи нових робочих місць;

• Отримала мільярди гривень податків у повернення від успішних проєктів.

Умови отримання мікрогрантів (оновлено 2025–2026)

Протягом 2024–2025 років уряд кілька разів оновлював програму, підвищуючи гнучкість і розширюючи коло бенефіціарів. Від 1 січня 2026 року вступлять в силу нові умови:​

Критичні зміни в 2025–2026:​

• Збільшено мінімальний грант з 50 до 100 тис. грн — це скорочує бюрократію для малих проєктів;

• Додана "молодіжна квота" — 200 тис. грн для людей 18–25 років без обов’язку багатьох робочих місць, плюс менторський супровід;

• Для ветеранів розширена гнучкість: вони можуть вибирати період реалізації (3, 5 або 7 років) та подати заявку на другий грант, якщо перший проєкт успішно закритий.

• Кофінансування для великих грантів — ветеран зі сумою 500 тис.–1 млн грн повинен вкласти 30% власних коштів, що підвищує його відповідальність та зберігає якість проєктів.​

Галузева структура отримувачів (17-та хвиля, вересень 2025)

За даними останньої хвилі конкурсу (386 переможців, 103 млн грн):​

Аналіз: Торгівля домінує (34%), що логічно — це найнижчий поріг входження. Однак позитивно, що переробка (13%) та професійні послуги (8%) разом становлять 21%, свідчачи про диверсифікацію економіки за допомогою програми.​

Демографічний портрет отримувачів

Критичний висновок: 80% отримувачів — це діючі ФОП чи компанії, які розширюють свою справу, а не новачки. Це знижує ризик невдачі, але й означає, що програма менше служить як точка входження в підприємництво, а більше як інструмент масштабування.​

Регіональний розподіл (17-та хвиля, вересень 2025)

Припущення: Львівщина лідирує, можливо, через краще інформованість та активність місцевих центрів зайнятості. Київ має меншу частку, ніж можна було б очікувати, можливо тому, що столиця має більше альтернативних джерел фінансування (банківські кредити, приватні інвесторі, стартап-спільнота).​

Ветеранський компонент: боротьба за економічну незалежність

Окремий напрямок «Гранти для ветеранів та членів їхніх родин** — це не просто програма підтримки бізнесу, а інструмент соціальної реінтеграції та економічної стабілізації військовослужбовців та їхніх сімей.​

Статистика ветеранського компоненту (станом на вересень 2025)

Ключові цифри:​

• 960 ветеранів та членів їхніх родин вже отримали гранти на 700 млн гривень;

• Середній грант для ветеранів — 729 тис. гривень, що значно вище, ніж у загальної програми (203 тис. грн);

• Цей факт свідчить про більш серйозні, капіталомісткіші проєкти ветеранів.​

Умови для ветеранів (оновлено 2025)

Ветерани та члени їхніх родин можуть отримати гранти у розмірі:​

• До 250 тис. грн — за 1 створене робоче місце;

• До 500 тис. грн — за 2 робочих місця;

• До 1 млн грн — за 4 робочих місця (вимога: ФОП не менше 12 місяців або 3 років, залежно від змін у постановах);

• До 1 млн грн — із кофінансуванням 70/30 (ветеран вкладає 30%, держава — 70%).

Новація 2025:​

• Гнучкий період окупності: ветеран може вибрати 3, 5 або 7 років для повернення гранту у вигляді сплачених податків;

• Можливість другого гранту: якщо перший проєкт успішно закритий (податки сплачені), ветеран може подати заявку на другий грант (один раз).

Це дозволяє ветеранам з малим капіталом почати з меншого проєкту, успішно його реалізувати, а потім масштабуватися.​

Джерела фінансування: бюджет, медикаментозна система соцзахисту

За постановою КМУ №738 та подальшими змінами, кошти програм «Власна справа» та ветеранських грантів надходять із:​

1. Державний бюджет України — основне джерело;

2. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття — фонд, що акумулює внески роботодавців та держави;

3. Місцеві бюджети — часткове співфінансування на рівні регіонів (з варіюванням);

4. Власні кошти отримувачів — особливо для ветеранів із грантами від 500 тис. до 1 млн грн (30% кофінансування).

Припущення про бюджет на 2025: З огляду на те, що за перші 9 місяців 2025 року виплачено ~2 млрд грн мікрогрантів, повний рік може досягти 2,5–3,5 млрд грн.​

Для ветеранів, судячи з темпу, на весь рік 2025 року передбачено близько 200–250 млн грн (четверо хвилі дали 137 млн грн до вересня).​

Припущення про ефективність витрат:

• За кожну 1 гривню гранту, що виплачена у 2022–2024 роках, економіка генерує приблизно 0,15–0,25 грн податків per roком (估 від ставок ПДФО, ЄСВ, податку на прибуток);

• На строк 3 років окупності (для загальної програми) та 5–7 років (для ветеранів) держава може повернути 45–75% інвестованого гранту за рахунок податків.​

Це означає, що програма не просто видає гроші, а інвестує в економіку з позитивною дохідністю.​

Для яких програм запроваджується єдиний формат

Розпорядження поширюється на програми, що регулюються постановою КМУ №738:​

• «Власна справа» — всі варіанти (загальна категорія, молодь, ветерани);

• «Гранти для ветеранів та членів їхніх родин» — окремої лінії.

У перспективі, за словами Мінекономіки, формат може бути розширено на інші програми підтримки МСП.​

Внутрішня архітектура вибору проєктів: від суб’єктивності до даних

Раніше експерти вручну читали бізнес-плани й виносили рішення на основі своїх враження. Тепер, з уніфікованим форматом та стандартизованими показниками, виникає можливість для:​

1. Скорингової системи: проєкти отримують бали за:

   • Кількість запланованих робочих місць на 1 млн грн гранту;

   • Прогнозовані податки за період окупності;

   • Період окупності (коротший — краще);

   • Регіональний мультиплікатор (проєкти в депресивних регіонах можуть отримувати бонус);

   • Досвід отримувача (формальний показник, не суб’єктивний);

   • Галузева пріоритетність (можлива підтримка виробництва над торгівлею).

2. Портфельного управління: замість того, щоб брати кожен проєкт окремо, держава може планувати:

   • Загальну кількість робочих місць;

   • Територіальний розподіл;

   • Галузеву диверсифікацію;

   • Прогнозовану дохідність.

3. Відкритої звітності: громадськість матиме змогу побачити критерії вибору та рейтинги проєктів (з дотриманням конфіденційності персональних даних).

Припущення: У перспективі це може привести до створення ймовірно першої в Україні повністю транспарентної та даті-driven системи розподілу субсидій, що буде контрастувати з традиційною практикою "рішень за закритими дверима".​

Ризики та потенційні вади нового підходу

Навіть良好задумана система має "слабкі місця":

1. Ризик формалізації даних: підприємці можуть писати "красиві" прогнози, що не відповідають реальності. Перевірка вимагатиме глибокого аналізу (дослідження ринку, валідація контрактів, перевірка кредитної історії).​

2. Освітній бар’єр: навіть з інтерактивним шаблоном, люди з низькою фінансовою грамотністю можуть мати складності. Розв’язання — масштабування курсів, вебінарів, консультацій центрів зайнятості.​

3. Потенціальний тиск на малі проєкти: якщо система надасть перевагу проєктам з найбільшою "віддачею на гривню", дрібні проєкти (100–150 тис. грн) можуть отримати менше шансів. Це можна пом’якшити через регіональні квоти та пріоритети.​

4. Залежність від якості баз даних: якщо система спирається на автоматичні розрахунки, помилки у вихідних даних (наприклад, хибні галузеві статистики) буватимуть помножуватись. Потрібна регулярна актуалізація даних.​

Висновки: навіщо це справді потрібно

Запровадження єдиного формату бізнес-планів — це системна модернізація державного підходу до підтримки підприємництва. Вона служить одразу кільком цілям:​

Для підприємців:

• Прозорість: чітко видно, що потрібно писати;

• Справедливість: всі оцінюються за одними критеріями;

• Оптимізація часу: уникнення відхилення через технічні пропуски.

Для держави:

• Раціональність: грошi йдуть на проєкти з найбільшою віддачею;

• Масштабованість: система готова до обробки тисяч заявок;

• Контрольованість: чіткі записи для аудиту та звітів.

Для економіки:

• Більш якісні проєкти отримують підтримку;

• Новий інструмент для аналізу ризиків та планування;

• Прецедент транспарентності, який може поширитись на інші програми.

За три роки (2022–2025) програма «Власна справа» інвестувала понад 5,9 млрд гривень у 29 тисяч українських підприємців, що створило понад 52 тисячи робочих місць. Ветеранський компонент передав 700 млн гривень 960 учасникам бойових дій для їх економічної реінтеграції.​

При должном використанні уніфікованого формату та інтерактивного шаблону, ці цифри можуть зросту на 20–30% за рахунок підвищення якості відбору та зменшення кількості проєктів, що терпять невдачу.​

Це — свідчення того, що нав’язаний війною стрес примушує українську державу вчитися керувати ресурсами розумніше та прозоріше. Інший результат просто неможливий.

Юридична та фінансова оговорка: Наведена інформація має виключно інформаційний та аналітичний характер і не становить юридичну консультацію, інвестиційну пораду чи рекомендацію щодо участі в програмах. Для ухвалення рішення про подання заявки на грант варто звернутися до:

• Офіційного порталу «Дія» (https://diia.gov.ua/);

• Державної служби зайнятості (регіональні відділення);

• Мінекономіки України (консультації, вебінари);

• Профільних юристів та консультантів з питань державного фінансування.

Усі опубліковані статистичні дані ґрунтуються на офіційних джерелах Мінекономіки, урядових порталах та звітах служб зайнятості. Припущення ясно позначені як такі.