Що дасть фактична заборона експорту брухту в ЄС

Україна четвертий рік тримає фронт.
На фронті та в тилу ми кожен день втрачаємо людей, ворог нищить промисловість та інфраструктуру для того, щоб зломити спротив, змусити до капітуляції. Після хвиль масованих обстрілів будинки, промислові та інфраструктурні об"єкти перетворюються на тисячі тонн брухту та відходів, які треба демонтувати та утилізувати, відновити що можливо, збудувати нове, а частину коштів на це отримати від реалізації брухту чорних та кольорових металів. На майданчиках Міністерства оборони вже накопичені сотні тисяч тонн пошкодженої техніки та озброєнь, які також повинні бути перероблені та перетворені на нову зброю. "Укрзалізниця" тільки на складах та під"їзних коліях вже накопичила 235 тис.
тонн брухту чорних металів.
І кожного дня до цієї цифри додаються нові сотні тон пошкодженого рухомого складу та колії. Читайте також Що робити з металобрухтом зі знищеної техніки окупантів Всі ці мільйони тонн, кошти від реалізації яких так потрібні економіці, не знаходять свого споживача всередині країни як через втрату металургійних, ливарних та машинобудівних підприємств, так і через проблеми з енергозабезпеченням діючих підприємств. Так, з червня цього року не може відновити стабільну роботу найбільший споживач брухту в Україні – "Інтерпайп Сталь".
Відновлення залежить від стану енергетики, а він на даний час складний та непрогнозований.
Саме через це ми вже втратили 6,1% виробництва сталі в порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. В переліку компаній, які займаються збором та переробкою брухту на сьогодні більше 1850 суб"єктів підприємницької діяльності.
Для них питання реалізації, в умовах суттєвого збільшення пропозицій на внутрішньому ринку при одночасному зниженні його споживання, коли на експорт в усі країни (крім країн-членів ЄС) встановлене мито в розмірі 180 євро/тонна, а експорт військового та конверсійного брухту взагалі заборонено, набуває небувалої гостроти.
Так, тільки "Укрзалізниця" планує продати у 2025 році 107 тис.
тонн брухту і 230 тис.
тонн у 2026 році, щоб скоротити дефіцит власного бюджету. Мабуть, саме на підставі всіх вищевказаних факторів Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства 12 листопада оприлюднило проєкт урядової постанови, яким пропонує встановити на експорт брухту чорних металів нульову квоту, тобто фактичну його заборону у 2026 році. Це, нажаль, не перша спроба нашої влади, хоча, якщо називати речі своїми іменами – власників металургійних підприємств за допомогою чиновників обійти міжнародні зобов"язання, які Україна брала на себе як при вступі до СОТ та Угоди про асоціацію з ЄС.
І все це цинічно подається як вкрай необхідний захід при воєнному стані та потребами військово-промислового комплексу. Читайте також Чому в ЄС візьмуть не всіх Хоча склади Міністерства оборони переповнені військовим брухтом, який не знаходить реалізації всередині країни, а підприємства ВПК стикаються з труднощами при реалізації відходів виробництва техніки та боєприпасів.
І ці додаткові кошти сьогодні дуже б допомогли ЗСУ. Саме через це хочу вчергове нагадати чиновникам деякі базові речі. По-перше, ми на всіх рівнях проголосили стратегічний курс на інтеграцію з ЄС, тобто на зняття всіх обмежень та бар"єрів і створення спільного ринку.
До речі, експорт брухту з країн ЄС до України не заборонено, ринок цей є профіцитним, тобто проблем з забезпеченням потреб ВПК точно не буде.
Правда, прийдеться купувати за ринковими цінами, а не на 50% дешевше ніж це відбувається зараз. По-друге, брухт, на відміну від викопної сировини, є відновлювальним ресурсом.
І так звану "прискорену амортизацію" ми, на превеликий жаль, спостерігаємо саме зараз, коли після чергового прильоту демонтується пошкоджений об"єкт та обладнання, а замість нього встановлюється/будується нове.
Залишки від демонтажу реалізуються споживачам, що частково компенсує збитки та покращує стан довкілля. Третє, і головне, брухт – це завжди чиясь приватна власність.
Він, на відміну від надр, водойм та лісів, не належить народу України, які можна надати в користування "любим друзям" або "потужним менеджерам".
Саме це в першу чергу непокоїть наших можновладців, адже іншої моделі економіки, ніж експлуатація монопольної ренти, вони не знають. Через намагання встановити монополію і на цей вид сировини можна попрати навіть таке базове право, як вільне володіння та розпорядження власністю, встановлене Конституцією. Читайте також Польський вектор європейської металургії Тому пропоную Кабміну замість ще більшого спотворення економіки на користь окремих промислових груп вийти з законодавчими ініціативами щодо повернення до наших зобов"язань, які вказані в договорі про приєднання до СОТ, а саме ставки експортного мита 10 євро/тонна, працювати над подальшим зняттям обмежень на торгівлю в рамках Угоди про асоціацію з ЄС та зняттям заборони на експорт брухту, який утворюється в частинах та закладах Міноборони. Регулятором внутрішнього ринку мають стати не заборони та обмеження, а складання балансу заготівлі та споживання брухту відповідно до закону "Про металобрухт" та співпраця під егідою Мінекономіки в рамках Міжгалузевого Меморандуму про взаємодію між заготівельними підприємствами та споживачами брухту чорних та кольорових металів, який прийнятий комітетом ВРУ з економічної політики, МОУ, АТ "Укрзалізниця" та ще більше ніж 20 провідними підприємствами та галузевими об"єднаннями.