Коли правила дорожнього руху не працюють. Як помаранчеві стовпчики заполонили Київ

Київські вулиці поступово заповнюються делініаторами, офіційно їх називають дорожніми віхами.
Ними відділяють смуги руху, тротуари, острівці безпеки, дублюючи дорожню розмітку.
У КМДА кажуть: порушення водіями правил дорожнього руху набуло таких масштабів, що з ними не можуть впоратися ні патрульна поліція, ні інспекція з паркування, тож доводиться обмежувати простір. Стовпчики метрової висоти помаранчевого кольору із світловідбивними елементами суттєво впливають на візуальний вигляд столичних вулиць, особливо в історичному ареалі.
Крім того, доцільність їх використання важко виміряти "математично", що відкриває шлях до нескінченних закупівель.
Чи зловживає міська влада встановленням делініаторів і яка є альтернатива? Де встановлюються делініатори Делініатори монтують в асфальт на проїзних частинах вулиць Києва з метою впорядкування дорожнього руху, повідомили в Департаменті транспортної інфраструктури столичної міської державної адміністрації.
Їх встановленням займається комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху" (ЦОДР). Найчастіше ЦОДР застосовує делініатори для поділу смуг руху та безпечного під"їзду до острівців безпеки, забезпечення зміни траєкторії руху при формуванні ділянки із заспокоєнням трафіку, створення вільної зони від паркування автомобілів та запобігання в"їзду на тротуари. "За правилами дорожнього руху, на двосмугових вулицях не можна паркуватися так, щоб не було роз"їзду автомобілів, але люди так паркуються.
Щоб такої проблеми не виникало, монтують дорожні віхи.
Загалом на більшості ділянок це працює", – каже голова громадської організації "Пасажири Києва" Олександр Рак. Перші делініатори в Києві з"явилися на Галицькій площі.
Там їх поставили з іншою метою: щоб автомобілі не паркувалися на острівцях, які розділяють потоки, згадує Рак.
В "анклавах" паркувалися машини і заважали оглядовості. Читайте також "Влада дала сигнал купувати автомобілі".
Чому до Києва повернулися затори і як вирішити проблему Як вирішується, де встановлювати віхи? У транспортному департаменті кажуть, що стовпчики монтуються на ділянках, де фіксується систематичне порушення правил дорожнього руху.
Зокрема, ідеться про зупинку та стоянку машин у заборонених місцях, що створює перешкоду та небезпеку для учасників дорожнього руху. Делініатори встановлюють на підставі погоджених патрульною поліцією Києва та затверджених транспортним департаментом КМДА схем організації дорожнього руху.
Часто ініціатором їх встановлення є патрульна поліція, каже Рак. Він наводить показовий приклад вулиці Шота Руставелі, де виділення делініаторами смуги громадського транспорту збільшило середню швидкість руху тролейбусів у пікові години з 2 км/год до 10-12 км/год з урахуванням стоянок. Виділення делініаторами смуги громадського транспорту на вул.
Шота Руставелі Фото lisky.org.ua У департаменті не відповіли на запитання ЕП, чи веде КМДА розрахунки економічного ефекту внаслідок зменшення транспортних втрат або підвищення валового національного продукту при встановленні делініаторів. Закупівлі КП "Центр організації дорожнього руху" купує делініатори з 2018 року.
З того часу місто придбало їх 19 653, повідомив департамент.
За вісім років експлуатації через різні пошкодження підприємство замінило 1 204 віхи.
У різні роки в тендерах брали участь від одного до трьох постачальників, що відповідали вимогам закупівлі. У транспортному департаменті не назвали середню закупівельну вартість одного делініатора.
У травні ЦОДР підписав угоду про поставку 1 510 делініаторів по 2 070 грн за штуку з ТОВ "Торговий дім "Призма".
Перший тендер у 2018 році виграла ця ж компанія, запропонувавши ціну 1 068 грн за штуку. "Торговий дім "Призма" виграв вісім з восьми доступних у системі Prozorro тендерів на закупівлю делініаторів, де замовником виступає ЦОДР.
За даними системи Youcontrol, востаннє перемогу в державному тендері, де замовником виступає не ЦОДР, ця компанія здобула у 2021 році.
Власницею компанії є Надія Гонитель. Читайте також Не їде.
Чому в Києві погано працює громадський транспорт Як повідомили в КМДА, вибір упав на делініатори через їх експлуатаційні характеристики.
Віхи надійно кріпляться до поверхні, матеріал витримує кілька тисяч перегинань і самостійно відновлюється навіть за низьких температур, помаранчевий колір краще сприймають водії. Голова "Пасажирів Києва" вважає, що помаранчеві стовпці виглядають "не дуже" і їх можна замінити чорними з жовтими світловідбивними вставками, як у Дніпрі. Делініатори в Дніпрі Фото dnepr.express "На магістральних вулицях з огляду на швидкісний режим, мабуть, доцільно ставити помаранчеві.
В історичному середовищі краще ставити чорні з жовтою вставкою.
Вони не патентовані, це стандартні рішення", – розмірковує Рак. У транспортному департаменті не відповіли на запитання ЕП, чи досліджується вплив помаранчевих дорожніх віх на посилення візуального шуму вулиць Києва, як і у випадку, наприклад, лав з екранами на спинках для демонстрації реклами. Чи є альтернативи На думку представника "Пасажирів Києва", місця встановлення делініаторів у Києві "плюс-мінус обґрунтовані".
Активісти не бачать зловживань, які б свідчили про безпідставні закупівлі гнучких стовпчиків у надто великих кількостях.
"Центр організації дорожнього руху" сам не в захваті, що доводиться їх ставити, бо це ознака того, що не працюють правила дорожнього руху", – пояснює Рак. Дублювання стовпчиками дорожньої розмітки – це тактичне урбаністичне рішення.
Що може стати стратегічними альтернативами? Рак виділяє дві: посилення покарання за порушення правил дорожнього руху та суттєве збільшення штату інспекторів з паркування.
Реалізувати обидві альтернативи однаково важко. "Штрафи – це компетенція Верховної Ради.
Евакуація авто – тривалий процес.
Якщо машина заблокувала рух, її не вдасться швидко прибрати", – каже Рак. Читайте також Евакуаторів у Києві стало більше? Як все це працює і хто заробляє на евакуації авто Кількість інспекторів з паркування зростає повільно, радикально збільшити штат – складно, адже вони державні службовці, додає активіст.
"Охочих іти на держслужбу і щорічно подавати декларацію небагато, тому це тактичне рішення (делініатори – ЕП) розростається по Києву", – знизує плечима Рак. Складнощів додає неідеальна нормативна база.
"Якщо водій перебуває на місці, то виписати штраф може тільки патрульна поліція, якщо водія немає – тільки інспекція.
У нас є законодавчі проблеми, які роблять роботу поліції та інспекторів не дуже ефективною", – каже активіст. У КМДА не відповіли на запитання, чи досліджують там впровадження стратегічних рішень для вирішення транспортних проблем замість встановлення делініаторів.