Карпати Олекси Довбуша

Як виглядає сучасний український ліс? Скоріш за все, уява намалює рівні ряди однакових сосен.
Дійсно, більшість українських лісів штучно висаджені людиною.
Завдяки праці лісівників ми за 80 років отримуємо той обсяг ділової деревини, на створення якої в дикій природі пішло б понад два століття. А як виглядає ліс, у якому відбулася вирубка, або, як кажуть лісівники, заготівля деревини? Порожня галявина, з якої подекуди стирчать пеньки.
Знову вірно: саме так виглядає ділянка, де пройшла так звана рубка головного користування. В цьому немає катастрофи, як немає її у зборі врожаю пшениці чи кукурудзи на полі.
За нашими правилами, протягом не більш як двох років така ділянка засаджується новими лісовими культурами і на ній знову починає рости ліс. Тим не менш, порожні галявини часто викликають обурення громадян.
Щоб побачити таку галявину на рівнинному Поліссі, треба заглибитися в ліс.
А от на гірських територіях такі ділянки прекрасно видно неозброєним оком з долини.
Тому про стереотип з гучною назвою "лисі Карпати" чули майже всі. Читайте також Як Україна втрачає ліси А тепер уявіть інші Карпати.
Різновіковий, багатоярусний, мішаний ліс, в якому мешкають сотні видів тварин, птахів, комах.
А головне: який після проведення заготівлі деревини виглядає… майже так, як до рубки. Саме такими бачив карпатські ліси легендарний ватажок опришків Олекса Довбуш.
І саме такими можуть побачити їх наші діти. Це цілком реальний документ – постанова Кабінету міністрів, прийнята за ініціативи керівництва лісової галузі України.
Цей документ забороняє в Карпатському регіоні суцільні рубки головного користування.
Якщо пояснити дуже спрощено, це саме те, що люди називають "масовими вирубками". Постанова дала старт "лісовій революції" – і це не перебільшення.
Ми зупиняємо процес, який почався півтора століття тому.
Саме за часів Австро-Угорської імперії було зрубано корінні лісові насадження.
А замість них – висаджені смереки, з якими асоціюються Карпати сьогодні.
Це дуже продуктивний вид дерев, і економіка імперії їх потребувала. Читайте також Рубати більше чи зберігати ліси? Довершили справу уже за часів СРСР.
Після Другої Світової війни країна відновлювалася з руїн, деревина була потрібна швидко й у великих кількостях.
Про екосистему ніхто не думав. Ліси висаджувалися плантаційним способом, коли на певній території росте ліс одного виду дерев та ще й одного віку.
З історії рабовласницьких часів ми знаємо про плантації бавовни – в Карпатах було щось схоже, тільки зі смереками. Таким саме плантаційним способом проводилася і заготівля.
Звідси й взялися ті самі "лисі Карпати". Реформа торкнеться як заготівлі, так і висадки лісу.
Замість суцільних рубок – так звані рубки переформування.
Коли під пилку йде не "все й одразу", а ретельно відібрані дерева.
Неозброєним оком можна взагалі не помітити, що на певній ділянці лісу нещодавно відбулася заготівля. Що стосується нових лісів, ми формуватимемо складні насадження – мішані ліси з деревами різних ярусів та різного віку.
Якими вони, власне, і були до втручання людини. Читайте також Як подолати проблеми деревообробки Парадоксально, але факт: такий спосіб господарювання вигідніший для економіки, аніж плантаційний.
Рубками переформування ми збільшуємо приріст деревини на 1 гектар: до 12 кубометрів замість 4. Одна з причин – стійкість багатоярусного лісу до шкідників та стихійних лих.
Це можна пояснити на прикладі.
Під час пандемії різні люди переносили хворобу по-різному? Перша людина взагалі не підхоплювала вірус, друга – мала симптоми легкої застуди, третя потрапляла в лікарню, а організм четвертої, на жаль, програвав битву з недугом. А тепер уявімо, що усі люди на Землі були б клонами нашого пацієнта номер 4.
Висновок очевидний: історія людства завершилася б у 2020 році.
На щастя, наше розмаїття нас врятувало.
Врятує воно і Карпатські ліси, адже жоден шкідник не їсть усі дерева підряд, а жоден буревій не валить кожне дерево без винятку. Постанову уряду прийняли у 2024 році, але заборона суцільних рубок набере чинності лише у квітні 2027-го.
Чому так? Бо лісівникам потрібен час на навчання новому методу господарювання. Для цього в Карпатах вже створено так звані мартелоскопні ділянки лісу, на яких фахівці проходять практичні заняття.
Тренуються визначати, які дерева підлягають заготівлі, які види варто висадити та як при цьому не зашкодити екосистемі.
Також ми готуємо матеріали лісовпорядкування, тобто плани, які визначатимуть нашу роботу на 10 років уперед. Це дуже складний і тривалий процес.
Результати якого не з"являться вже завтра.
Але ми налаштовані на зміни.
І віримо, що в результаті копіткої праці наші діти побачать інші Карпати.
Карпати Олекси Довбуша.