Результати України на СОР30: коротко про головне

24.11.2025 | 21:15 | Відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації На 30-тій Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (СОР30), яка тривала з 10 по 21 листопада у Бразилії, в українському павільйоні відбулося понад 30 різних подій за участі урядовців, дипломатів, науковців, бізнесу і громадянського суспільства. 
За дорученням Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева, національну заяву – обов’язковий і відповідальний елемент конференції – виголосив заступник Міністра Павло Карташов. В цій промові йшлося про довкіллєву шкоду, якої завдає повномасштабна російська агресія не лише Україні.
На СОР 30 Україна привезла важливі результати своєї роботи:
прийнятий другий Національний визначений внесок, який встановив амбітну мету скоротити викиди більше ніж на 65% до 2035 року, подано Дворічний звіт про прозорість в рамках Паризької угоди, на конференції презентовано Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку (цей документ буде офіційно прийнятий найближчим часом і стане дороговказом зеленого переходу та відновлення в Україні). Крім того, на конференції заступник Міністра провів близько 20 двосторонніх зустрічей із представниками урядів ЄС, Канади, Японії, Великої Британії, міжнародних організацій, та подякував міжнародним партнерам за постійну підтримку України. На зустрічах обговорювали співпрацю у сферах відновлюваної енергетики, декарбонізації, водних ресурсів, відходів, біорізноманіття та зеленої відбудови. 
“Клімат та довкілля не мають кордонів. І страшні забруднення, які впродовж особливо останніх чотирьох років спричиняє російська війна, вже відгукуються наслідками і в нашій країні, і далеко за її межами. Та попри це Україна залишається відданою міжнародним екологічним зобов’язанням і вкотре продемонструвала це на кліматичній конференції ООН СОР30 у Бразилії”,  — зауважив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства УкраїниПавло Карташов.
Європейські партнери відзначили прогрес України, включно з ухваленням рамкового кліматичного закону, зобов’язанням досягти кліматичної нейтральності до 2050 року та підготовкою плану дій для Системи торгівлі викидами.
«Я надзвичайно вражений тим, як Україна, перебуваючи в умовах повномасштабної війни, водночас робить кроки, що також сприяють боротьбі зі зміною клімату. Коли ви децентралізуєте свою енергосистему і збільшуєте частку відновлюваних джерел, ці кроки посилюють стійкість — і є інвестицією в майбутнє України», — зазначив Єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен.
Майже на кожній дискусії в українському павільйоні йшлося про масштаби шкоди довкіллю та клімату, які вже сьогодні завдає росія всьому світу, а також про післявоєнне відновлення України. 
«Нам потрібно гарантувати, що відбудова справді керується принципом build back better — відбудувати краще, ніж було. Це означає відновлювати країну так, щоб закласти основи чистої економіки. Замість відновлення застарілих і високовуглецевих потужностей Україна має шанс одразу стрибнути до сучасної низьковуглецевої індустрії — інвестуючи в "зелену" сталь, водень і стійкі будівельні матеріали. Якщо відбудова буде по-справжньому зеленою, вона не лише зменшить викиди й відновить екосистеми, а й забезпечить Україні місце в європейській економіці», — зауважила заступниця Міністра з питань клімату Естонії Крісті Клаас.
Однією з ключових презентацій став запуск першого в Європі національного стандарту екоіндустріальних парків, який представило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Стандарт гармонізований із міжнародною рамкою UNIDO та створює нові правила формування сучасних промислових майданчиків для сталого розвитку та зеленої відбудови.
«Сьогодні Україні потрібні не просто інвестиції, а капітал, що відповідає принципам ESG. Екоіндустріальні парки пропонують саме такі умови: прозоре управління, сучасну інфраструктуру, екологічні стандарти. Це робить Україну привабливим та відповідальним напрямком для інвесторів», — наголосив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів.
Окрему дискусію на COP30 присвятили впливу війни на українські ґрунти. Війна вже знищила мільйони гектарів агроземель. На випалених ґрунтах зменшується вміст органічної речовини  — вуглець піднімається в атмосферу, а землі втрачають здатність до його захоплення і утримання. Бойові дії також спричиняють ерозію та ризики переносу забруднених речовин на родючі поля. Додатковою загрозою є важкі метали та токсичні залишки вибухових речовин. 
«Ми першими в Європі стикаємося з такими масштабами замінування. Україна працює над створенням міжнародно визнаної методики відбору зразків ґрунту, розвитком лабораторій та побудовою моделі ризику потрапляння забрудників в агропродукцію. Щоб повернути життя на ці землі, нам потрібна міжнародна підтримка», — наголосив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Безкаравайний. 
Українська делегація також долучилася до заходів за межами павільйону, зокрема щодо компенсацій за кліматичну шкоду, завдану російською агресією. Ініціатива IGGAW оцінила викиди від війни у 236,8 млн тонн CO-еквівалента та збитки у 43,8 млрд доларів США.
Попри війну, Україна - серед країн, що пропонують нові стандарти сталого розвитку, модернізують промисловість і формують підходи до зеленої відбудови. Конференція СОР30 підтвердила, що Україна — активний учасник глобальної кліматичної політики та надійний партнер на шляху до кліматично нейтрального майбутнього.
Довідково
COP30 (Conference of the Parties 30) — це 30-та Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), головна щорічна кліматична подія світу.
Цього року Україна вчетверте розгорнула національний павільйон на Конференції і в черговий раз нагадала світу про довгострокові екологічні наслідки агресії рф. Екологічні збитки вже оцінюються майже у 6 трильйонів гривень, знищено понад 3 мільйони гектарів лісів.
Ключові теми СОР30 — кліматичне фінансування, поступова відмова від викопних джерел енергії, розвиток відновлюваної енергетики, захист лісів та біорізноманіття.