Огляд торговельної політики Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії

Розглядалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/476 і WT/TPR/S/476), а також письмові запитання інших членів СОТ. Всього Великій Британії було направлено понад 740 письмових запитань від 34 членів СОТ, у тому числі й України.
Торгівля відіграє важливу роль у розвитку економіки Великої Британії. Так, у 2024 році обсяги експорту та імпорту товарів і послуг становили 62 відсотки від ВВП. Компанії, орієнтовані на експорт, є на 22 відсотки більш продуктивними, ніж інші компанії. Водночас протягом останніх 17 років показники торгівлі Великої Британії послабилися через вплив глобальних та внутрішніх факторів, таких як світова фінансова криза 2008-2009 років, вихід країни з ЄС після референдуму 2016 року (Brexit), пандемія COVID-19 та різке підвищення світових цін на енергоносії у 2022 році.
У відповідь на зазначені виклики Велика Британія змінює і свій торговельний режим, успадкований за 47 років її членства в ЄС, інтегруючи торговельну політику у більш масштабні структурні реформи, спрямовані на зменшення пов’язаних з торгівлею витрат, збільшення інвестицій та стимулювання економічного зростання. Зокрема, після виходу з ЄС торговельна політика Великої Британії була зосереджена на укладанні нових регіональних торговельних угод, зниженні ставок ввізних мит, спрощенні процедур торгівлі та реформуванні правил стосовно інструментів торговельного захисту, контролю за субсидіями, державних закупівель, конкуренції в цифровому форматі тощо.
Учасники засідання вітали прийняття Великою Британією у 2025 році нової Стратегії торгівлі, Сучасної промислової стратегії та Стратегії розвитку малих та середніх підприємств, які націлені на підтримку сталого та інклюзивного зростання на території всієї країни, та висловлювали зацікавленість у вивченні її досвіду у забезпеченні стійкості ланцюгів постачання, сприяння розвитку високотехнологічних секторів, збільшення участі малих та середніх підприємств у глобальних ланцюгах створення доданої вартості, розширення економічних можливостей жінок, вирішення регіональних економічних диспропорцій.
Будучи непохитним прибічником СОТ, Велика Британія формує свою торговельну політику на основі правил цієї міжнародної організації. Такий підхід забезпечує передбачуваність її відносин з торговельними партнерами, що є критично важливим в умовах дедалі більш невизначеної глобальної економіки.
У багатьох виступах члени СОТ згадували про активну та конструктивну участь Великої Британії у діяльності СОТ, відзначаючи її важливу роль як надійного партнера та прагматичного координатора переговорів. Особливо високо оцінювалося лідерство Великої Британії у просуванні обговорень щодо реформування СОТ, у тому числі відновлення повноцінного функціонування системи вирішення спорів. При цьому віталося рішення Великої Британії щодо приєднання до тимчасової домовленості стосовно багатостороннього апеляційного арбітражу (Multi-Party Interim Appeal Arbitration Arrangement). Високу оцінку учасників отримала Велика Британія і за дотримання своїх зобов’язань з направлення необхідних нотифікацій до СОТ, участь в обговореннях про державні закупівлі, внесок у переговори про субсидії у галузі рибальства, залученість до спільних ініціатив СОТ щодо торгівлі та навколишнього середовища, малих та середніх підприємств, гендерної рівності.
Відзначалися високі значення показників експорту послуг Великої Британії, особливо швидке зростання цифрових послуг. У цьому зв’язку члени СОТ згадували про відкритість та ефективність регулювання ринку послуг Великої Британії, що характеризується розвиненою фінансовою та цифровою інфраструктурою, а також динамічною інноваційною екосистемою. Зазначалося і про зусилля Великої Британії, спрямовані на покращення умов для розвитку цифрової торгівлі, у тому числі прийняття у 2024 році закону про цифрові ринки, конкуренцію та споживачів. Водночас Великій Британії рекомендували уникати заходів, що можуть надмірно обмежувати торгівлю послугами. Це, зокрема, стосується регулювання тимчасового переміщення професійних фахівців у рамках системи візового спонсорства Великої Британії (UK Sponsorship Scheme).
Значний інтерес членів СОТ викликала так звана “зелена” економіка Великої Британії, розширення якої відбулося завдяки стрімкому зростанню сектору відновлюваної енергетики. Учасники засідання високо оцінювали амбітні кліматичні зобов’язання Великої Британії, включаючи план щодо декарбонізації енергопостачання Великої Британії до 2030 року та мету стосовно досягнення нульового рівня викидів до 2050 року. При цьому згадувалося рішення Великої Британії про скасування ставок ввізних мит на 100 “екологічних” товарів, що може сприяти досягненню поставлених цілей. Водночас запитання висловлювалися щодо намірів Великої Британії запровадити у 2027 році механізм прикордонного коригування вуглецю (CBAM) та його потенційного впливу на міжнародну торгівлю. У цьому зв’язку Великій Британії пропонувалося забезпечити, щоб розроблення та імплементація цього заходу мінімізували негативні торговельні наслідки, враховували правила СОТ та виклики, з якими стикаються члени СОТ, що розвиваються.
Більшість учасників також відзначала зусилля Великої Британії у сфері спрощення торгівлі, включаючи цифровізацію митних процедур. Проте у деяких виступах висловлювалися занепокоєння щодо призупинення Великою Британією впровадження “єдиного торговельного вікна”, без встановлення конкретних термінів завершення цього процесу.
Окремі занепокоєння висловлювалися і щодо деяких нетарифних заходів, у тому числі заборони імпорту птиці та інших видів м’ясної продукції, запроваджених на підставі санітарних і фітосанітарних вимог, а також стосовно технічного регулювання і оцінки відповідності. Члени СОТ закликали Велику Британію переглянути її підхід щодо визнання стандартів відповідно до правил СОТ.
Великій Британії було також рекомендовано підвищити ефективність своєї системи контролю за субсидіями, забезпечити безперешкодний режим торгівлі основними лікарськими засобами, а також уникати запровадження нових заходів, що спотворюють торгівлю, під час реформування програм сільськогосподарської підтримки.
Завчасно направлені запитання України до Великої Британії стосувалися: ролі новостворених структур, таких як Департамент з питань бізнесу та торгівлі та Центр ланцюгів постачання, у формуванні та реалізації торговельної політики; планів Великої Британії щодо укладення нових угод про взаємне визнання, а також збільшення цифрової торгівлі; процесу скринінгу прямих іноземних інвестицій; заходів, що сприяють зростанню експорту послуг; особливостей податкового режиму, включно з питаннями екологічного оподаткування; планів щодо запровадження CBAM; інструментів торговельного захисту; режиму ліцензування та адміністрування тарифних квот тощо.
Зазначені питання були представлені делегацією України під час першого дня засідання. У виступі було відзначено високий рівень розвитку і стійкість економіки Великої Британії попри зовнішні та внутрішні виклики, її активну роль у діяльності СОТ, зокрема участь у переговорах та спільних ініціативах. Зазначалося і про поточний стан двосторонньої торгівлі між Україною та Великою Британією, зокрема значне зменшення обсягів у 2022 році внаслідок збройної агресії росії проти України та відновлення тенденції зростання у 2023 році. При цьому наголошувалося про те, що, незважаючи на негативний вплив війни на торгівлю, Україна та Велика Британія продовжують зміцнювати економічні та торговельні відносини, ґрунтуючись на спільних цінностях та двосторонніх угодах, зокрема Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії та Україною, підписаної 8 жовтня 2020 року, а також інших домовленостях (про цифрову торгівлю, сторічне партнерство тощо). Українською стороною було висловлено вдячність Великій Британії за неухильну підтримку України і всю надану допомогу для подолання негативних наслідків російського вторгнення.
Довідково: у 2022 році через наслідки повномасштабного вторгнення росії в Україну обсяги двосторонньої торгівлі товарами України з Великою Британією скоротилися майже вдвічі у порівнянні з попереднім роком – з 2,2 до 1,2 млрд доларів США. У 2023 році тенденція зростання двосторонньої торгівлі товарами відновилася (обсяги збільшилися на 25,6 відсотка у порівнянні з 2022 роком – до 1,5 млрд доларів США), і продовжилася у 2024 році, досягнувши 1,9 млрд доларів США.
З більш детальною інформацією щодо проведення першого Огляду торговельної політики Великої Британії можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням https://bit.ly/3X0GqGU, де є доступними для завантаження звіти та інші матеріали, що стосуються цього заходу.