Як очистити банки від "поганих" кредитів?

Банківська система України більш ніж десять років живе з "токсичною спадщиною" минулих криз – величезними обсягами непрацюючих кредитів (NPL).
Це активи, які не генерують доходу, але обтяжують баланси банків і стримують кредитування економіки. Станом на 1 жовтня 2025 року, за офіційними даними Національного банку, загальний обсяг непрацюючих кредитів у банківській системі становить 370,6 млрд грн, з яких: 318,6 млрд грн (86%) припадає на банки з державною часткою; 32,1 млрд грн (8,7%) – на приватні банки, ще 19,9 млрд грн (5,3%) – на банки іноземних банківських груп. Зокрема, ПриватБанк має 168,4 млрд грн NPL (45,5%), а інші держбанки – 150,1 млрд грн (30,3%).
Це означає, що майже кожна четверта гривня кредитного портфеля українських банків проблемна, а в держсекторі – майже третина. Пропозиції щодо зміни підходу управління NPL У Верховній Раді зараз на розгляді перебуває законопроєкт, який передбачає підвищення ефективності управління проблемною заборгованістю державних банків.
Ініціатива запроваджує системну модель управління NPL та дозволяє банкам позбавитися баласту непрацюючих кредитів без ризику кримінального переслідування. Законопроєкт пропонує надати чітке визначення понять "проблемні активи", "стягнуте майно" та "врегулювання заборгованості", що дозволить уніфікувати підходи до управління NPL між різними банками та встановити єдину термінологію, необхідну для правової визначеності. Читайте також Позичальники перестають платити за боргами: як це вплине на банки та економіку Також банки отримують право продавати борги нижче балансової вартості за критеріями, які встановлює Кабінет міністрів.
Такий крок має усунути головну правову колізію, через яку банкіри роками утримували безнадійні кредити на балансі, побоюючись звинувачень у "збиткових" рішеннях.
Тобто ринкова логіка узакониться. Законопроєкт також визначає чіткий алгоритм управління проблемними активами: спочатку банк пропонує боржнику реструктуризацію боргу, далі у разі відмови чи порушення умов – виставляє актив на відкритий електронний аукціон.
Якщо після чотирьох аукціонів актив не знайшов покупця, банк отримує право його списати з балансу.
Такий механізм формує замкнену, логічну та зрозумілу систему управління NPL, що відповідає світовим практикам та враховує специфіку відповідних активів та локальний правовий контекст. Читайте також Тренд на відновлення: 10 аргументів про здорові процеси в кредитуванні Реалізація проблемних активів буде проходити у дворівневій електронній торговій системі (ЕТС), за прозорими правилами, встановленими урядом.
Передбачено чотири етапи торгів із поетапним зниженням стартової ціни до 80%, а на останньому етапі без обмежень. Ще одна важлива зміна стосується управлінських ризиків.
Керівники банків з державною часткою не зможуть бути притягнені до відповідальності за рішення щодо врегулювання NPL, якщо вони діяли в межах закону та урядових критеріїв.
Зазначене усуває "ефект страху", який довгий час блокував роботу з проблемними активами, оскільки будь-яке рішення могло трактуватися як "збиткове" чи "корупційне". Крім того, пропонується податкова нейтральність, а саме: доходи від продажу боргів нижче номіналу не оподатковуватимуться.
Такі зміни важливі, адже дають змогу банкам звільнятися від токсичних активів без додаткових фіскальних втрат, адже при продажу активу нижче номіналу не виникає джерело для оподаткування податком на прибуток через відсутність прибутку як такого. Чому це важливо Україна вже кілька років бере на себе зобов"язання перед МВФ і Світовим банком щодо створення механізму очищення балансів держбанків від NPL.
Нині понад 80% проблемних активів зосереджено саме у держсекторі.
Без цього кроку держава не зможе ефективно використовувати капітал, а банки – розпочати повноцінне кредитування економіки. Згаданий законопроєкт упорядковує цей процес і робить його передбачуваним, впроваджуючи чіткий алгоритм дій, від пропозиції реструктуризації до продажу активу на електронному аукціоні чи його списання, що дозволяє директорам державних банків ухвалювати рішення спокійно, у межах зрозумілих процедур, без ризику необґрунтованих звинувачень. Читайте також Тренди ринку проблемних кредитів Пропонована законопроєктом модель створює рамку, у якій "погані кредити" перестають бути вічною проблемою.
Такий підхід сприятиме детінізації через повернення активів в економіку, зміцнює фінансову стабільність, зменшує ризики для держави і повертає банкам можливість виконувати одну з головних функцій - кредитування економіки.