Ще не 4 тисячі доларів: учителям хочуть збільшити навантаження і зарплати

У жовтні президент Володимир Зеленський доручив Кабміну підвищити зарплати вчителям.
Уряд Юлії Свириденко завдання виконав і знайшов для освітян додаткові майже 60 млрд грн.
Ця сума, еквівалентна п’ятьом програмам виплат "тисячі Зеленського", зробить бюджет освіти 2026 року рекордним. Однак у Верховній Раді піднімають ставки.
Там просять у Мінфіну ще 13,5 млрд грн, аби виконати закріплену в законі норму, за якою зарплата працівників освіти не має бути меншою за три "мінімалки" (у 2025 році – 24 тис.
грн "брудними"). Цю норму прописали ще у 2017 році, але жодного разу не виконали.
У Верховній Раді впевнені, що у 2026 році існує реальна можливість виконати обіцянку восьмирічної давності.
Водночас депутати хочуть змінити умови праці для вчителів, збільшивши їх навантаження, що вже викликало протест педагогів. Усі ці зміни мають бути прописані в проєкті бюджету на 2026 рік, який готують до другого читання.
Однак між урядовцями та парламентарями виникли певні розбіжності, тож чи отримуватимуть освітяни три мінімальні зарплати? Що сталося Відповідно до проєкту закону про держбюджет, загальнодержавні видатки на освіту у 2026 році становитимуть 265,3 млрд грн (191,3 млрд грн – на субвенції, 74 млрд грн – Міністерству освіти).
Це рекордний бюджет освіти в історії України.
З цієї суми 103 млрд грн підуть на зарплати вчителям, близько 14 млрд грн – на так звану доплату Шмигаля: по 2 тис.
грн до зарплати кожному освітянину. На 2026 рік Мінфін знайшов ще 59,8 млрд грн на програму "Підвищення престижності праці у сфері освіти".
У профільному комітеті парламенту кажуть, що це необхідно для покращення ситуації з "катастрофічними" зарплатами вчителів. Читайте також Бюджет-2026: рекордні витрати на війну і дефіцит 2,4 трильйона.
Де Україна братиме гроші? "Мінфін розуміє, що так тривати не може.
Він бачать структурні проблеми: молодих учителів залишилося близько 10% від загальної кількості, а пенсіонерів в освіті 20%, тобто вчительство старіє", – каже глава освітнього комітету Сергій Бабак. Не останню роль в ухваленні рішення про виділення додаткових грошей на освіту відіграла позиція Зеленського.
За оцінками урядовців, це дозволять підняти зарплату всім освітянам на 50%, проте це відбудеться не відразу.
За планом Кабміну, з 1 січня 2026 року зарплата зросте на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%. Однак частина депутатів освітнього комітету Верховної Ради та Данило Гетманцев задумали підвищити зарплати до рівня трьох "мінімалок" і змінити для освітян трудові вимоги.
Для цього вони просять уряд знайти ще 13,5 млрд грн.
За даними співрозмовників ЕП в Мінфіні, там цю потребу оцінюють 17,7 млрд грн. Зміна умов праці вчителів Середня зарплата у сфері освіти – одна з найменших серед усіх галузей.
Гірша ситуація тільки в бібліотекарів та працівників мистецького сектору, ідеться в даних Держстату.
Водночас деяким учителям вдається заробляти понад 20 тис.
грн. В освітньому комітеті пояснюють цей парадокс тим, що система зарплат освітян заснована на маленькій ставці і низці доплат: за стаж, за специфічні умови праці (наприклад, у гірських регіонах), за класне керівництво та індивідуальне навчання. Голова комітету Бабак вважає, що така система фактично дискримінує молодих учителів, зарплата яких часто не доходить навіть до 10 тис.
грн.
"Учитель, який прийшов на роботу після університету, отримує 8,2 тис.
грн, а досвідчений – 17-18 тис.
грн, тобто різниця – більш ніж удвічі", – каже народний депутат. Читайте також Місто молоді, науки та IT.
Чи вдалося росіянам зламати економіку Харкова сотнями КАБів? Попри низькі ставки, учителі мають скорочений робочий день порівняно з представниками інших професій (36 год на тиждень, з яких 18 – безпосередній навчальний процес).
Це дозволяє освітянам брати на себе більше навантаження.
У школах нерідко кількість ставок перевищує кількість працівників. У 2025 році є 316 тис.
ставок (місць для роботи педагогів у школах), а вчителів в Україні 272 тис., тобто 44 тис.
ставок педагоги беруть як додаткове навантаження. У Верховній Раді запропонували це змінити: збільшити кількість робочих годин учителя, зменшити кількість ставок і підвищити заробітну плату всім. "Якщо збільшити тижневе навантаження з 18 до 22 годин, то математично можна було б скоротити 57 422 ставки.
Але оскільки вже зараз 43 928 ставок вільні, реальне "скорочення" становило б лише 13 494 ставки", – писав Бабак. З ним не погоджується профспілка працівників освіти.
Там заявляють, що запропоновані правки загрожують звільненням 70 тис.
учителів. Депутати також пропонують скасувати безстрокові договори з освітянами та перепідписати їх на термін від одного до п’яти років.
Тих, хто відмовиться, пропонують звільнити.
У коментарі для ЕП Бабак уточнив, що кожен освітянин зможе працювати ще як мінімум рік за оновленим контрактом. Більшість доплат збережуться, але їх структура зміниться.
Закріплені законом надбавки будуть залежати від трудового стажу: три-п’ять років – 10% посадового окладу; шість-десять років – 15%; 10-20 років – 20%; понад 20 років – 30%. Долю доплат за класне керівництво і перевірку зошитів хочуть передати Кабміну.
Також пропонують скасувати підвищення ставок за звання "учитель-методист", "старший учитель", "старший вихователь", "вихователь-методист". Критика З пропозиціями депутатів є проблема.
Зміни до освітнього законодавства щодо умов праці вчителів планують вносити при ухваленні закону про бюджет-2026, але робити так заборонив Конституційний Суд.
Урядовці побоюються, що ухвалення бюджету з відповідними поправками може викликати хвилю судових позовів. Також в уряді не впевнені, чи є кошти на реалізацію ініціативи депутатів.
За словами міністра фінансів Сергія Марченка, Україні на 2026 рік бракує 19 млрд дол.
Єдиний спосіб закрити цю "діру" – отримати "репараційний кредит" від Євросоюзу, проте переговори щодо цього рішення затягуються. Читайте також Наліво і направо.
Влада підтримає українців грішми, яких немає У Кабміні також підрахували, що встановлення мінімальної ставки вчителя на рівні трьох мінімальних зарплат у 2027 році коштуватиме державі 92,6 млрд грн.
Джерел для покриття цих видатків, вочевидь, теж немає. У владі відсутній консенсус і щодо підвищення зарплат учителів до трьох "мінімалок" з 2026 року.
Бабак наголошує, що потрібні для ініціативи кошти становлять 0,15% від видатків держбюджету наступного року.
Співавтор правок про зарплати вчителів Гетманцев каже, що гроші знайти більш ніж реально. Він наводить приклади статей бюджету 2025 року, які не були виконані повністю: утримання доріг, бюджети окупованих громад, підтримка наукових досліджень.
"Думаю, дотиснемо, але остаточну гарантію може дати тільки Господь", – каже про ймовірність ухвалення поправок у бюджеті на 2026 рік Гетманцев. В уряді вирішили зайняти нейтральну позицію.
Там від запропонованої депутатами ідеї не відмовилися, однак закріплювати зобов’язання в бюджеті поки що не стали.
У прикінцевих положеннях прописали розмите формулювання.
Його суть зводиться до того, що влада зробить усе можливе за наявності ресурсів. "У разі позитивної динаміки… розглянути питання щодо можливості перегляду з 1 вересня 2026 року умов оплати праці педагогічних та науково-педагогічних працівників", – ідеться в дорученні уряду, яке прописали в перехідних положеннях проєкту державного бюджету перед другим читанням цього документа. Депутатів таке формулювання не влаштувало.
У висновку освітнього комітету вони знов запропонували змінити умови праці вчителів і збільшити видатки на зарплати. Читайте також Ціни на навчання в університетах різко зросли: хто в цьому винен? Наразі доля трьох "мінімалок" для вчителів невідома.
За інформацією джерел ЕП, Кабмін продовжує перемовини з депутатами.
Через це, зокрема, затягується ухвалення головного кошторису країни.
За словами голови бюджетного комітету Роксолани Підласи, Верховна Рада голосуватиме за бюджет лише 2 грудня – на день пізніше передбаченого законом дедлайну з остаточного схвалення бюджету. Так чи інакше, освітянам варто очікувати на зміни умов праці у 2026 році.
Це чи не єдине питання, щодо якого між урядом і депутатами існує певний консенсус.