Як роботодавці готують кадри

Ринок праці входить у фазу структурної перебудови.
Виробництво, будівництво, енергетика, оборонно-промисловий комплекс шукають людей і конкурують за них. Попит на технічні професії зріс настільки, що перетворився на ключовий виклик для економіки.
Щоб зрозуміти масштаб проблеми, KSE ProfTech та Work.ua дослідили динаміку ринку технічних спеціальностей.
Результати показали: лише за рік кадровий дефіцит з тимчасового явища переріс у системну кризу. Найбільший попит – на зварювальників, токарів, електриків, інженерів-механіків, операторів обладнання з числовим програмним керуванням, будівельників, налагоджувальників.
Це професії, без яких неможлива відбудова.
Хоча середня зарплата працівників у технічних напрямах уже сягнула 33 тис.
грн (на 30% вище за середньоринкову), тисячі позицій залишаються порожніми. Війна, мобілізація, міграція створили серйозні виклики для ринку праці, однак ключова проблема полягає в іншому: система освіти не встигає за економікою.
Вона готує фахівців повільніше, ніж змінюються технології та потреби виробництва. Поки держава формує нову модель професійної освіти, почав діяти бізнес.
Він створює власні навчальні бази, співпрацює з "профтехами", запускає короткі практичні програми, орієнтовані на реальні запити економіки. Бізнес, що навчає За результатами аналітики Work.ua, бізнес суттєво змінив підходи до підготовки кадрів.
Якщо у 2022 році лише кожна сьома технічна вакансія була відкрита для кандидатів без досвіду, то у 2025-му – кожна четверта.
Це означає, що компанії готові брати новачків і навчати їх безпосередньо на виробництві. Це вже не соціальна ініціатива, а прагматична стратегія стійкості: без людей не буде виробництва, без професій не буде розвитку.
Тому підприємства створюють внутрішні школи, короткі навчальні програми і кращі умови. Однак бізнес не завжди має можливість або ресурси для організації навчання.
У таких випадках з"являються партнери – навчальні центри, які розуміють логіку економіки і говорять мовою роботодавця.
Ми в тісній співпраці з нашими партнерами-роботодавцями під час розробки навчальних програм визначаємо, які навички критично важливі зараз, а які можна поступово добудувати. Тобто компанії не завжди потрібен готовий фахівець, іноді достатньо мотивованого новачка, який пройшов короткотермінове навчання, може включитися в роботу і повноцінно виконувати свої обов"язки.
Далі бізнес за підтримки наставників допомагає йому розвиватися і поступово дорости до найвищої кваліфікації. Повага до майстра Так, зарплата має значення.
З ЄС розрив ще відчутний: кваліфікований зварювальник у Німеччині заробляє 30-50 тис.
євро на рік, в Україні – утричі або й у чотири рази менше.
Можна довго зіставляти рівень життя, але суть не в цьому. У ЄС робітничі професії мають високий соціальний статус.
Бути майстром престижно.
Людина з Meisterbrief – свідоцтвом майстра – може відкрити власну справу, навчати інших і користується довірою суспільства.
Там з дитинства не чують: "Не вчитимешся – підеш у ПТУ".
Навпаки – ремесло вважається проявом розуму.
Робітник – це не "той, хто не вивчився", а той, хто створює. В Україні цей стереотип лише починає ламатися.
Парадоксально, але зробив це не ринок освіти, а дефіцит людей.
Коли бракує робочих рук, роботодавці конкурують за працівників, створюють для них кращі умови.
Компанії оновлюють майстерні, інвестують у комфорт, безпеку, навчання, підвищують зарплати.
У деяких цехах зараз кращі умови, ніж у багатьох офісах, і це не перебільшення. Читайте також Шукаємо технаря.
Чи може освіта перейти на воєнні рейки? Ми в KSE ProfTech щодня працюємо з роботодавцями-партнерами, які змінюють культуру ставлення до технічних професій.
Для них робітничі спеціальності – не "друга ліга", а фундамент виробництва і розвитку компанії.
Вони готові вкладати кошти в людей: у навчання, умови праці та кар"єрні можливості. Так, зварювальник-початківець може стартувати із зарплати близько 35 тис.
грн, а через рік, підвищивши кваліфікацію, може отримувати 60 тис.
грн.
Оператор верстата з ЧПК за рік виходить на 90 тис.
грн і стає одним з найбільш затребуваних фахівців.
Монтажники електроніки стартують з 30 тис.
грн, але мають комфортні та безпечні робочі простори, гнучкий графік, перспективу професійного зростання. Це і є наша спільна мета: підвищити повагу до технічних спеціальностей і показати, що людина, яка володіє ремеслом, – ключовий ресурс економіки.
Саме тому місія KSE ProfTech полягає в створенні партнерств, де кожен у своїй професії бачить не тимчасову роботу, а перспективу, розвиток і гідну винагороду. Ми також будуємо спільноти випускників – людей, які працюють у різних компаніях і діляться досвідом, відгуками, порадами.
Цей живий зв"язок допомагає нам коригувати навчальні програми, а бізнесу – краще розуміти потреби працівників.
Так формується нова екосистема, де освіта, бізнес і люди працюють разом. Новий профіль працівника Другий великий зсув на ринку праці – розширення бази кандидатів.
Бізнес відчиняє двері для різних людей: ветеранів, жінок, людей старшого віку, внутрішньо переміщених осіб.
Саме вони стають основою оновленого кадрового потенціалу. Компанії поступово впроваджують інклюзивні практики: адаптують робочі місця, створюють програми навчання для тих, хто повернувся з фронту, оновлюють виробничі простори для жінок і долають старі обмеження. Там, де ще недавно "не було місця для жінок", тепер стоїть сучасне обладнання, створені комфортні зони відпочинку, забезпечені прозорі умови праці.
Це не лише про рівність, а про нову корпоративну культуру, у центрі якої – людина. Водночас бізнес дедалі частіше залучає фахівців старшого віку як наставників, що передають досвід та утримують баланс поколінь на виробництві.
Це дозволяє зберігати знання, які неможливо отримати в жодному університеті. Економіка зараз потребує не просто робочих рук, їй потрібна система розвитку людського капіталу.
Той бізнес, який навчає своїх фахівців і створює для них гідні умови праці, отримує не лише кадри, а й конкурентну перевагу. Досвід KSE ProfTech показує, що навіть за порівняно короткий період можливо запустити ефективну модель підготовки кадрів і довести її результативність цифрами.
Так, за пів року роботи програми KSE ProfTech 139 студентів почали навчання і 114 або 82% від загальної кількості успішно склали атестацію. Близько 90% випускників працюють на партнерських підприємствах Київщини.
Їхній середній дохід зріс на 43%, а 91% учасників позитивно оцінили навчання.
Це означає, що формула "навчання як частина виробничої культури" працює. Майбутнє економіки за тими, хто інвестує в людей, знання і середовище, де розвиток стає нормою, а професія – джерелом стабільності та гідності.