Відновлення України: аудитори виявили порушень на 106 мільйонів гривень

У межах Надзвичайної кредитної програми відновлення України аудитори виявили порушення законодавства на етапі виконання та прийняття будівельних робіт, їх оплати на загальну суму понад 106 млн грн. Про це повідомляє Рахункова палата. Аудит охопив 2019–2024 роки реалізації програми, коли відбувалась реалізація 240 субпроєктів.
Рахункова палата проаналізувала 25 субпроєктів, що знаходяться у віддалених від зони бойових дій районах. "Через недотримання нормативних вимог і затримки з коригуванням проєктної документації строки завершення робіт за субпроєктами часто переносилися (більшість - пролонговані до кінця 2025 та 2026 років)", – говориться у повідомленні. "За дев"ятьма проаналізованими субпроєктами були допущені порушення законодавства на етапі виконання та прийняття будівельних робіт, їх оплати на загальну суму понад 106 млн грн", – повідомляє Рахункова палата. "Такі дії завдали збитків громадам на суму понад 66 млн грн.
Зазначені факти містять ознаки кримінального правопорушення, тож будуть надіслані до правоохоронних органів", – зазначають аудитори. Зокрема, відділом освіти Бучанської міської ради Київської області допущені порушення щодо незаконного прийняття та оплати вартості робіт та послуг технічного нагляду на загальну суму 17,28 млн грн. Соціально-гуманітарним управлінням Вишгородської міської ради Київської області здійснено незаконні видатки, щодо прийняття та оплати вартості робіт та послуг технічного нагляду, що призвели до завдання збитків місцевому бюджету на загальну суму 38,39 млн грн. Управлінням охорони здоров"я Кам"янської міськради Дніпропетровської області зайво оплачено вартість робіт та супутнього обладнання на загальну суму 3,77 млн грн. "Попри те, що зазначені платежі проходили погодження у Мінрозвитку та Мінфіні, цей додатковий рівень контролю не запобіг оплаті робіт, виконаних із порушеннями", – звертають увагу аудитори. "Однією з причин стало те, що зміни до істотних умов договорів підряду, подані бенефіціарами, не були погоджені Мінрозвитку в установленому порядку", – пояснює Рахункова палата. Також аудитори виявили, що під час здійснення закупівель окремі договори укладалися з порушеннями тендерного законодавства, без належного моніторингу та аналізу вартості матеріалів, що спричинило неекономне використання бюджетних коштів на загальну суму 5,42 млн грн. Зафіксовано випадки не відображення в обліку та фінансовій звітності кінцевих бенефіціарів усіх обсягів виконаних будівельних робіт на загальну суму 44,74 млн грн. Аудитори виявили, що пеня за протермінування чи невиконання робіт не нараховувалася. "Звітування за субпроєктами здійснювалося нерегулярно, оскільки Мінрозвитку цього не вимагало.
Значна частина платіжних документів бенефіціарів містили помилки, або не відповідали вимогам.
Через це їх повертали на доопрацювання, відтак затримувалося фінансування та ускладнювалася робота всіх учасників процесу", – зазначають у Рахунковій палаті. "Реорганізація Мінрозвитку та відсутність координації між його департаментами призводили до неналежного реагування на ризики, що виникали під час реалізації субпроєктів", – говориться у повідомленні. В Єдиній системі управління публічними інвестиціями DREAM відображені неповні дані за 11 проєктами, відхилення становили 316,7 млн гривень. За проаналізований аудиторами період за отриманою позикою було сплачено 6,1 млн євро у якості погашення тіла кредиту та 9,9 млн євро відсотків за надані кошти. Затримки з реалізацією субпроектів або їх зупинка, відсутність детального аналізу стану їх реалізації та потреб у фінансуванні призвели до формування значного залишку на рахунках Мінфіну, та у підсумку – неефективного використання значних сум кредитних коштів. Зокрема, у 2024 році державою сплачено 1,4 млн євро відсотків за обслуговування частини позики у розмірі 34,8 млн євро, яку так і не було використано в плановому періоді.
При цьому відсотки за обслуговування цієї позики були сплачені. Нагадаємо: Рахункова палата виявила, що неефективність процедури відбору та неналежна реалізація субпроєктів у межах Надзвичайної кредитної програми відновлення України уповільнюють темпи відбудови соціальної та критичної інфраструктури, а також призводять до необхідності сплати відсотків за отриманою позикою, яка своєчасно не використовується. Раніше Рахункова палата виявила неврегульованість процесу управління державним боргом України.
Так, відсутність середньострокових стратегій управління обмежила можливості планування боргових показників і витрат на обслуговування боргу. Також у Рахунковій палаті повідомили, що законодавчо врегульований порядок розподілу коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та впровадження цифрової системи DREAM для контролю за фінансуванням дозволили б удосконалити механізми розподілу коштів і моніторингу.