З 2026 року банківська таємниця не спрацює

Ера, коли можна було просто приховати активи, – закінчується.
З 2026 року, не тільки банки й небанківські фінансові установи, а й криптофонди, криптоплатформи та навіть сервіси електронних грошей працюватимуть за новими глобальними стандартами прозорості – CRS 2.0 і CARF.
Це означає, що будь-які рахунки, криптоактиви чи е-гроші потраплять у поле зору податкових органів. Глобальний контекст Ще у 2009 році країни G20 оголосили "кінець банківської таємниці". Тепер це стало реальністю.
У липні 2025 року Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) разом із Глобальним форумом з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей представили міністрам фінансів і головам центральних банків G20 доповідь про прогрес у сфері податкової прозорості. Читайте також Коли іноземна компанія стає податковим резидентом Цей документ – не просто технічний звіт, а чіткий політичний сигнал: прозорість активів і автоматичний обмін інформацією залишаються серед головних глобальних пріоритетів. У центрі уваги тепер не лише банківські рахунки, а й криптоактиви, електронні гроші, цифрові платформи, а незабаром і нерухомість.
Тобто прозорість стає нормою не тільки для фінансового сектору, а й для нової цифрової економіки і подекуди реального сектору (тут поки що на добровільних засадах). Масштаби прозорості Станом на 2025 рік 172 юрисдикції, включно з Україною, зобов"язалися впровадити стандарти EOIR і CRS.
112 країн вже здійснюють обмін інформацією за CRS, а ще 15 приєднаються до 2027 року. 69 держав, серед яких і Україна, взяли на себе зобов"язання впровадити Crypto-Asset Reporting Framework (CARF) до 2027–2028 років. У 2024 році податкові адміністрації світу обмінялися даними про 171 мільйон фінансових рахунків із загальним обсягом активів понад 13 трлн євро.
Це безпрецедентний масштаб фінансової прозорості, який уже забезпечив мільярдні надходження до бюджетів країн G20. Нещодавно, голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев прокоментував прогрес у реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року, зокрема в частині міжнародного податкового обміну. Одним із ключових завдань Стратегії є налагодження ефективної взаємодії між Державною податковою службою (ДПС) та іноземними податковими органами для своєчасного виявлення схем ухилення від оподаткування та повернення в Україну незаконно виведених коштів. У 2024 році ДПС презентувала концепцію створення ІТ-системи "Обмін інформацією з іноземними компетентними органами", яка мала забезпечити прозорість процесів, контроль строків і якості обміну, а також підвищити ефективність роботи податкової служби у боротьбі з міжнародними схемами ухилення. Читайте також Вищі податки для ФОПів та перетворення митників на слідчих.
Як держава планує зібрати більше доходів у наступні шість років? Ініціативу підтримали, фінансування в держбюджеті-2025 передбачене – очікується її впровадження. За 9 місяців 2025 року порівняно з аналогічним періодом 2024 року: на 13,1% зменшилась кількість запитів, направлених до іноземних податкових органів; на 64% збільшилась кількість отриманих відповідей; 10% відповідей призвели до донарахувань на 1,03 млрд грн. "Резерв – колосальний.
Необхідно забезпечити ефективніше використання даних міжнародного обміну та якнайшвидше впровадити ІТ-систему.
Обмін інформацією має стати реальним інструментом боротьби з незаконним виведенням коштів за кордон", – наголосив Гетманцев. CRS 2.0: нові правила гри З 1 січня 2026 року набувають чинності зміни до Common Reporting Standard (CRS 2.0) – це наймасштабніше оновлення стандарту за останнє десятиліття.
Перша звітність за оновленими правилами очікується у 2027 році. Оновлення охоплюють кілька напрямів: електронні гроші (e-money) та цифрові валюти центральних банків (CBDC) тепер прямо включено до сфери звітності; криптодеривативи визнаються фінансовими активами, що підлягають звітності; інвестиційні фонди, які працюють із криптоактивами, зобов"язані звітувати про активи своїх клієнтів; вводяться нові категорії "виключених рахунків" для низькоризикових цифрових грошових продуктів із залишками менше 10 тис.
дол.
протягом 90 днів. Фінансові установи тепер мають чітко зазначати, чи рахунок новий або чинний, чи отримано дійсну самосертифікацію, а також який саме це тип рахунку – депозитарний, кастодіальний чи страхувальний.
Для спільних рахунків податкова інформація повинна містити кількість власників і пропорційний розподіл доходів. Ще одна важлива зміна стосується осіб із подвійним резидентством: вони більше не зможуть використовувати tie-breaker-тест для зменшення обсягу розкриття.
Кожне резидентство потрібно буде підтвердити офіційно. З технологічного боку CRS 2.0 переходить на новий рівень.
Передбачено використання державних верифікаційних сервісів (GVS) – безпечних IT-рішень, через які банки та фінансові платформи зможуть перевіряти податкову резидентність клієнтів безпосередньо у податкових органах.
Також впроваджується автоматизований зворотний зв"язок між податковими адміністраціями, що дозволить виявляти та виправляти помилки у звітності швидше, ніж будь-коли. Для банків, інвестиційних фондів і провайдерів електронних грошей CRS 2.0 означає новий рівень вимог до комплаєнсу.
Зокрема, компанії мають оновити процедури належної обачності, удосконалити системи верифікації клієнтів і підвищити рівень кіберзахисту. Тепер фінансова звітність і податкове планування стають частиною стратегічного управління, а не лише формальністю для аудиту. CARF – глобальний стандарт для криптоактивів Паралельно з CRS 2.0 з 2026 році розпочнеться впровадження Crypto-Asset Reporting Framework (CARF) – системи автоматичного обміну інформацією про криптоактиви.
До 2027–2028 років вона має стати глобальною нормою, в тому числі для України. CARF закриває прогалину, яку залишив CRS, – обмін даними про операції з криптоактивами, зокрема й на децентралізованих платформах. Якщо DeFi чи DAO фактично контролює транзакції або виступає посередником, він прирівнюється до Crypto-Asset Service Provider (CASP) і має звітувати.
Операції з обгортання токенів (наприклад, BTC у WBTC) тепер підлягають звітності, що унеможливлює створення "чорних дір" для приховування активів. Читайте також Криптоактиви під прицілом держав Доходи від стейкінгу також підпадають під обмін даними, а токени, отримані від liquid staking, визнаються криптоактивами. Якщо актив уже охоплено CRS (наприклад, ETF на криптовалюти), дублювання у CARF не буде.
Це дозволить створити єдину базу даних без подвійного обміну інформацією. Нерухомість і цифрові платформи ОЕСР уже працює над новим добровільним механізмом автоматичного обміну даними з реєстрів власності нерухомості.
Такий крок потрібен, адже нерухомість дедалі частіше використовується для обходу податкових правил. Паралельно в ЄС діють типові правила для цифрових платформ – Uber, Booking, OnlyFans та інших.
Вони зобов"язують операторів збирати дані про продавців і щороку звітувати про доходи користувачів. Український контекст У квітні 2025 року уряд зареєстрував законопроєкт №13232, який передбачає запровадження міжнародного обміну інформацією про доходи з цифрових платформ. Україна входить до групи країн, що взяли зобов"язання запровадити CARF до 2027–2028 року, але вочевидь першим кроком на цьому шляху має бути повноцінна легалізація ринку віртуальних активів та прийняття відповідного законодавства. Читайте також Автообмін податковою інформацією: чого варто очікувати? Водночас залишається відкритим питання координації між НБУ, Мінфіном і ДПС.
CRS і CARF вимагають повного доступу податкових органів до фінансових даних, тому саме узгоджені дії регуляторів визначатимуть успішність упровадження цих стандартів в Україні. 2026 рік та CRS 2.0 і CARF запроваджують повну податкову прозорість, у якій приховати активи буде вкрай важко.
Відтепер відкритість стає ознакою надійності, а прозора податкова поведінка – сигналом стабільності для інвесторів і партнерів. Компанії, які звикли працювати у "сірій зоні", втратять конкурентність.
Ті ж, хто вміє структурувати капітал легально й грамотно, лише зміцнять свої позиції.
Глобальний ринок дедалі більше оцінює не тільки прибутковість, а й прозорість управління – вона стає мовою довіри у світі капіталу.